- •Передмова
- •Змістовний модуль 1 предмет і методологія статистики, система показників
- •Тема 1. Методологічні основи статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Групування підприємств торгівлі за розміром товарообігу
- •Дані про робітників підприємства
- •Групування робітників за стажем роботи
- •Робоча таблиця “ Розподіл робітників за стажем роботи ”
- •Групування робітників за стажем роботи
- •Групування робітників за стажем роботи і продуктивністю праці
- •Чисельність робітників, осіб, за варіантами
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •Абсолютні величини
- •Індивідуальні
- •Сумарні
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •Формули для обчислення дисперсій
- •Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків
- •Розрахункова таблиця для визначення непараметричних показників щільності зв'язку
- •Допоміжні розрахунки характеристик для парного кореляційно-регресійного аналізу
- •Тема 7. Вибірковий метод
- •Умовні позначення і формули розрахунку узагальнюючих характеристик генеральної і вибіркової сукупностей
- •Формули середніх помилок вибірки для середньої і частки
- •Формули граничних помилок вибірки для середньої і частки
- •Формули визначення чисельності вибірки для середньої і частки
- •Змістовний модуль 3 статистичні методи вивчення динаміки і тенденцій розвитку
- •Тема 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку
- •Рівняння, що використовуються при аналітичному вирівнюванні динамічних рядів
- •Виробництво продукції на підприємствах за 2003-2009 рр., тис. Грн. (дані умовні)
- •Тема 10. Індексний метод
- •Основні формули загальних індексів у формі середньої і методи їх одержання
- •Тема 11. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •Основні поняття та терміни статистики
- •Учені-статистики
- •Програмні питання до модуля "статистика" для підготовки до іспиту чи заліку
- •Література
- •Грецький алфавіт
Тема 7. Вибірковий метод
Вибіркове спостереження - це вид несуцільного спостереження, при якому обстеженню підлягає частина одиниць досліджуваної сукупності, відібрана на основі спеціально розроблених наукових принципів, що дозволяють за частиною оцінювати всю сукупність у цілому.
Найбільш істотні причини, через які у багатьох випадках вибірковому обстеженню надаються переваги перед суцільним:
заощадження часу і засобів за рахунок скорочення обсягу робіт;
зведення до мінімуму псування або знищення досліджуваних об'єктів, одиниць, матеріальних цінностей. Відомо, що перевірка якості товарів, продуктів часто пов'язана з їх псуванням або навіть із знищенням продуктів людської праці - матеріальних благ. Прикладом може служити дослідження пряжі на розрив або електричних лампочок на тривалість горіння, міри дозрівання цукрового буряка шляхом їх викопування тощо, що приводить до знищення плодів людської діяльності;
необхідність детального дослідження кожної одиниці, коли неможливо охопити всю сукупність. Наприклад, для вивчення бюджетів сімей працівників необхідно, аби в окремих сім'ях робився точний щоденний запис доходів і витрат. Ясно, що така робота не може бути організована у всіх сім'ях держави, а повинна проводитися в невеликій кількості сімей - вибірково;
досягнення більшої точності результатів дослідження завдяки скороченню помилок, які виникають при реєстрації. Помилки реєстрації можливі при суцільному і несуцільному, вибірковому обстеженнях. При вибірковому у зв'язку із скороченням обсягу роботи можлива уважна і кваліфікована реєстрація окремих властивостей кожної одиниці вибірки.
Окрім переваг, вибіркове спостереження має і недоліки. Це те, що його показникам завжди властиві помилки, які носять назву помилок репрезентативності (представництва; репрезент-представник), або помилок вибірки.
Можливі різні способи відбору одиниць досліджуваної генеральної сукупності для формування вибіркової сукупності. Найчастіше використовують такі способи відбору одиниць:
1) власно-випадковий;
2) механічний;
3) типовий (або районований);
4) серійна (або гніздова) вибірка.
Перераховані види вибірки, за винятком механічної, можуть бути організовані по-різному щодо техніки відбору одиниць, що підлягають обстеженню: у вигляді повторної і безповторної вибірки.
При повторній вибірці передбачається, що кожна відібрана одиниця знов повертається у генеральну сукупність після обстеження, і, отже, при цьому можливе повторне відбирання і обстеження окремих одиниць. При безповторному відборі кожна відібрана одиниця виключається з числа одиниць генеральної сукупності і, отже, може попасти у вибірку лише один раз. Безповторна вибірка дає точніші результати, ніж повторна. На практиці повторна вибірка застосовується рідко.
Уся сукупність одиниць називається генеральною сукупністю. Усі її характеристики носять також назву генеральних. Чисельність одиниць генеральної сукупності позначаються через N. Одиниці, відібрані з генеральної сукупності для вибіркового обстеження, називаються вибірковою сукупністю, а всі її характеристики носять назву вибіркових. Чисельність одиниць вибіркової сукупності позначається через n. Умовні позначення статистичних характеристик генеральної і вибіркової характеристик, а також формули їх розрахунку приведено у таблиці.
Як би ретельно не проводилося вибіркове спостереження при визначенні узагальнюючих характеристик, завжди можуть виникнути помилки, які можна підрозділити на помилки реєстрації і репрезентативності.