- •Методика факторного аналізу рентабельності власного капіталу.
- •4.Тестові завдання
- •Деталізований аналіз фін. Стану п-ва: мета, порядок проведення.
- •Методика факторного аналізу фондовіддачі.
- •Економічна сутність і структура майна підприємства, класифікація активів
- •Зміст і значення фа: цілі завдання принципи
- •Тестове завдання
- •1)Прискорення оборотності дебіторської заборгованості
- •2) У незавершеному виробництві норматив оборотних коштів визначається:
- •Визначення резервів збільшення випуску продукції та фондовіддачі
- •3.Тестове завдання
- •4.Тестове завдання
- •4.Вплив зміни в структурі продукції
- •5. Вплив економії від зниження собівартості.
- •6. Вплив собівартості за рахунок структурних зрушень в складі продукції
- •1.Методи оцінки вартості основних джерел капіталу, їх переваги та недоліки. Середньозважена та гранична ціна капіталу.
- •3. Тестове завдання
- •4. Тестове завдання
- •5.Оцініть фінансову стійкість та стабільність ват…та розрахувати наступні показники:
- •6. Здійснити факторний аналіз дохідності вкладень в нематеріальні активи
- •1. Методичний інструментарій аналізу оборотних активів суб’єкта господарювання.
- •2. Групи показників, що характеризують фінансовий стан.
- •6. Розв'язання
- •1.Аналіз ефективності використання усього майна.
- •2. Розрахунок індексу ліквідності підприємства.
- •1. Оцінка вартості капіталу.
- •2. Інформаційне забезпечення та завдання аналізу руху грошових коштів підприємства.
- •1. Визначення обсягів і джерел грошових коштів, що надходять на підприємство.
- •2. Дослідження основних напрямів використання грошових коштів.
- •1.Коефіцієнт незалежності
- •2. Коефіцієнт рентабельності інвестованого капіталу.
- •3. Коефіцієнт рентабельності продаж.
- •1.Система показників, що характеризують структуру капіталу: їх економічна інтерпретація, алгоритм розрахунку, нормативний рівень.
- •2. Аналіз стану вир. Запасів. Ознаки незадов. С-ми контролю ресурсів.
- •Тестове завдання:
- •4. Тестове завдання:
- •5. Задача
- •6. Задача
- •1. Аналіз впливу структури активів і пасивів на рентабельність капіталу підприємства.
- •2. Оцінка балансу в динаміці за допомогою горизонтального та вертикального прийомів аналізу.
- •2. Фінансовий аналіз передбачає;
- •3. Шляхом множення середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їх запасу в днях визначається норматив оборотних активів:
- •Розв’язання
- •1. Зміст прийомів детермінованого факт. Аналізу: абсол. Та відносних різниць (20).
- •2.Зміст фінансового аналізу, аналізу фінансового стану та оцінки фінансового стану підприємства (4).
- •1. Методи аналізу майна підприємства.
- •2. Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фінансового стану підприємства.
- •1. У межах половини середнього інтервалу між поставками визначається розмір запасу:
- •6. Розв’язання
Економічна сутність і структура майна підприємства, класифікація активів
Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є:
грошові та матеріальні внески засновників;
доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;
доходи від цінних паперів;
кредити банків та інших кредиторів;
капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
інші джерела, не заборонені законодавством України.
Структура майна = класифікації активів п-ва
Зміст і значення фа: цілі завдання принципи
ФА – це спосіб накопичення, трансформації та використання інформації фінансового характеру, який необхідний для того, щоб: 1) оцінити поточний та переспективний фін стан п-ва; 2) оцінити можливості і доцільні темпи розвитку п-ва з позиції їх фінансового забезпечення; 3) зв¢ясувати доступні джерела коштів та оцінити можливість і доцільність їх мобілізації (власні і залучені джерела коштів); 4) спрогнозувати можливі варіанти розвитку п-ва на майбутнє. Принципи ФА: 1) взаємозвяязок, взаємозумовленість всіх явищ та процесів, та їх розвиток; 2) взаємодія кількісних та якісних факторів; 3) єдність цілого і частини; 3) єдність одиничних явищ і всього процесу вцілому; 4) єдність таких протилежностей, як динамічність явищ, що вивчаються, та їх стан на окремі моменти часу. Основна мета ФА полягає в отриманні найбільшої кількості ключових, найбільш інформативних параметрів, які надають об¢єктивну і точну картину фін стану п-ва. Мета аналізу дсягається в результаті вирішення певного набору аналітичних завдань. Аналітична задача являє собою конкретизацію цілей аналізу з урахуванням організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу. До їх числа відносять: 1) визначення фін стану п-ва на момент дослідження; 2) зв¢ясування тенденцій та закономірностей в розвитку п-ва за період, що досліджується; 3) визначення слабких сторін, які негативно впливають на фін стан п-ва; 4) вишукування резервів, які п-во може використати для покращення фін положення; Основними завданнями ФА є: 1) аналіз ринкової стійкості п-ва; 2) аналіз фінансової стійкості; 3) аналіз платоспроможності і ліквідності; 4) аналіз грошових потоків; 5) аналіз ефективності використання капіталу; 6) оцінка кредитоспроможності п-ва; 7) оцінка виробничо-фінансового левериджу; 8) прогнозуванняфінансових показників; 9) пошук шляхів запобігання банкрутству; 10) стратегічний аналіз фін ризику та пошук шляхів його знження.
Тестове завдання
Завдання 3:
До високоліквідиих активів можна віднести такі оборотні кошти
а) матеріальні оборотні активи;
б) товари відвантажені;
в) дебіторська заборгованість;
г) готова продукція;
д) гроші на банківських рахунках і в касі підприємства.
Потребу підприємства в оборотних коштах у незавершеному виробництві можна визначити за допомогою показників:
а) кількість виготовленої продукції;
б) тривалість виробничого циклу;
в) одноденні витрати в незавершеному виробництві за планом IV кв.
за виробничою собівартістю;
г) коефіцієнт зростання витрат;
д) норми запасу в днях конкретних видів сировини і матеріалів.
Залежно від способу перенесення власної вартості на готовий продукт усі активи поділяються на:
б) Основні та оборотні
Завдання 4:
Відносними показниками, що визначають питому вагу окремої частини в загальному, є показники:
а) структури;
б) координації;
в) інтенсивності;
г) ефективності.
Господарські засоби тривалого використання відображаються в бухгалтерському балансі:
а) у І розділі активу;
б) у II розділі активу;
в) у III розділі пасиву;
г) у IV розділі пасиву
Інформація, що надається у звіті про фінансові результати, використовується для:
а) оцінки структури ресурсів, їх ліквідності та платоспроможності
підприємства;
б) оцінки та прогнозу прибутковості діяльності підприємства;
в) оцінки та прогнозу змін у власному капіталі підприємства;
г) оцінки та прогнозу операційної та фінансової діяльності підприємства;
д) оцінки структури доходів та витрат.
Визначаємо вартість депозиту разом з відсотками якщо гроші 4 роки прлежать в банку
S=D * (1+i/100)n
S= 5100000 * 1,154 = 8919931грн
При інвестиції у підприємство: 5100000 * 2= 10200000грн
Відповідь: інвестувати вигідно
(решал самостоятельно)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Показує, яку частину короткострокових пасивів підприємство може одномоментно погасити. Коефіцієнт зважений, рекомендовані межі – 0,2-0,5.
К абс.лікв.
=
К абс лікв 2009 = 0.9
К абс лікв 2010 = 0.08
Коефіцієнт поточної заборгованості.
Показує здатність розрахуватись за кредитами за рахунок дебіторів. Коефіцієнт зважений, повинен наближатись до одиниці, бажано менше ніж 1.
К пот.
заборг. =
К пот заборг 2009 = 1,81
К пот заб 2010 = 0.23
Коефіцієнт поточної ліквідності
Коефіцієнт поточної ліквідності показує відношення між оборотними активами за виключенням виробничих запасів та короткостроковими пасивами. Орієнтованим значенням показника вважається рівень від 0,5 – 1.
Кпл = |
Оборотні активи - Запаси (260-å(100-140)) (ф.1) |
Поточні зобов’язання (620) (ф.1) |
К пот лікв 2009 = 3.17
К пот лікв 2010 = 3.85
Коефіцієнт власної платоспроможності
Коефіцієнт власної платоспроможності визначається за формулою:
Квпл = |
Оборотні активи - Поточні зобов’язання (260-620) (ф.1) |
Поточні зобов’язання (620) (ф.1) |
Кв плат 2009 = 2.73
Кв плат 2010 = 4.32
ВИСНОВКИ: По всім показикам на підприємстві відбулось у 2010 році порівняно з 2009 покращення окрім показника абсолютної ліквідності (суттєво у 2010 році зменшилася сума грошових коштів та їх еквівалентів у нац валюті) От така ось хєрня, малята)))
Зовнішній та внутрішній фінансовий аналіз: сутність, задачі, особливості. => 6
ФА представляє собою систему способів накопичення, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності господарюючого суб¢єкта в умовах дії ринку та панування конкуренції. ФА поділяється на два види: зовнішній і внутрішній.
Зовнішній ФА – проводиться за межами п-ва, контрагентами або державними органами, базується на звітності, яка публікується, тобто на обмеженій частині інформації.
Задачі ЗФА визначаються інтересами користувачів аналітичного матеріалу. Задачі зовнішнього ФА: 1) оцінка фінансових результатів д-ті п-ва; 2) оцінка майнового положення; 3) аналіз ринкової та фін стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності п-ва; 4) дослідження стану та динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості; 5) аналіз ефективності вкладеного капіталу; 6) оцінювання матеріального стану п-ва; 7) аналіз валюти бух балансу. Метою ЗФА є оцінка та діагностика фін стану п-ва за даними лише публічної звітності, поверховий аналіз прибутку та рентабельності.
Особливості зовнішнього ФА: 1) наявність широкого кола суб¢єктів аналізу користувачей інформації про діяльність п-ва; 2) різноманітність цілей та інтересів суб¢єктів аналізу; 3) наявність типових методик, стандартів обліку та звітності; 4) орієнтація аналізу на зовнішню звітність, яка публікується; 5) максимальна відкритість результатів аналізу; 6) прив¢язка проведення достовірного аналізу за об¢єктивними даними до термінів подання звітності (рік, півріччя, квартал); 7) розв¢язання лише певного кола питань.
Внутрішній – здійснюється робітниками самого п-ва; базується як на фін звітності, так і на інших даних системного бух обліку, а також даних про технічну підготовку в-ва, на нормативні та планові інформації, яка доступн обмеженому колу осіб. Внутрішній ФА глибше досліджує причини фін стану, що склався на п-ві, ефективність використання основних та оборотних засобів, взаємозв¢язок показників обсягу, собівартості і рибутку. Результати ВФА використовуються для планування, контролю та прогнозування фін стану п-ва.
Мета ВФА полягає в забезпеченні планомірного надходження грошових коштів і розміщенні власного і позикового капіталу так, щоб створити умови для нормального функціонування п-ва, отримання мах прибутку і виключення ризику банкрутства.
Особливості ВФА: 1) закритість результатів аналізу з метою збереження комерційної таємниці (вузьке коло користувачів інформаціїю); 2) орієнтація результатів аналізу на на прийняття рішень; 3) використання всіх джерел інформації для проведення змістовного глибокого ФА; 4) застосування поряд з типовими методиками аналізу нерегламентованих прийомів аналітичного дослідження; відсутність регламентації аналізу; 5) інтеграція обліку, аналізу, планування та прийняття рішень; 6) комплексність аналізу – всебічне дослідження д-ті п-ва; 7) проведення аналізу в міру необхідності у зв¢язку із потребами управління.
Показники ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів, їх інтерпретація.=>40
ОЗ – матер. активи, які: *утримую-ся п-вом для викор-ня у вир-ві або постачанні товарів та надання послуг, для здавання в оренду іншим особам або для адмін. цілей;
*будуть викор-ся, як очік-ся, протягом більше від 1 пер.;
*функціон. у натур. формі протягом трив. часу як у сфері матер. вир-ва, так і в невир. сфері, + капіт. вкладення в об’єкти, що належать до ОЗ.
Ефект-ть викор-ня ОЗ: Фондовіддача- відношення обсягу прод-ії за аналізов. пер. до осн. вир. засобів. Фв = Q/ F. Показник, звор. фонд-чі, фондомісткість: Фм = 1/ Фв. Фондорентабельність = Проперац/ОЗ. Проперац–операц. приб-к, ОЗ – осн. зас.
Відносна економія (перевитрати) ОЗ = ОЗ зв.пер. – ОЗбаз.пер. · темпи зміни обсягів вир-ва
= ОЗ1 - ОЗ0 · (Vв1/Vв0).
Приріст продукції внаслідок зміни фондовіддачі:ΔФВ = Δ Vв / ОЗ. Δ Vв = (ФВ1-ФВ0) ∙ ОЗ1, де Vв – приріст обсягу продукції, ОЗ – осн. зас., ФВ1,ФВ0 – фонд-ча зв. і баз. пер.
Нематер. активи – ідентифіков. немонетарний актив без фіз. субстанції, який утрим-ся п-вом з метою викор-ня у процесі вир-ва або постачання тов. і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адмі. цілей. Особливістю НА є відсутність матер-речової стр-ри.
Для аналізу НА розробл. с-му екон. показників, що характериз. стан і динаміку об'єкта, який вивчають. Особл. значення для аналізу мають показники ефект-ті викор-ня нематер. об'єктів, що відобр. рівень їх впливу на фін. стан і фін.рез-ти д-ті п-ва. Ефект-ть викор-ня немат. активів вимір-ся, як і викор-ня осн. фондів, показниками фондовіддачі і фондомісткості.
Р
н.а.=
Прибуток / НАсер
–пок-к
дох-ті і рентаб-ті НА. 2-х факторна модель
еф-ті викор-ня НА.
1-й ф. – коеф-т обор-ті НА, 2-й ф. – рент-ть прод-ії.
Пр0 = Vp0 – В0 - П0 (Пр-к = Обсяг реал-ії – Витрати, пов’яз.з вир-вом і реал.ліценз.прод-ї – Платіж за право корист-ня ліцензією).
