6. Задача

Здійснити факторний аналіз рентабельності власного капіталу на основі наведених даних.

Розв’язання

Модель Дюпона

ROE =

ЧП/ЧД - рентабельність продажів;

В/К- коефіцієнт оборотності капіталу

К/ВК- мультиплікатор капіталу (фінансовий важіль).

Методом абсолютних різниць

Зміна ROE за рахунок зміни рентабельності продажу

Δ ROE Rр=(Rпр1- Rпр0)*Коб0*МК0= (4,596-11,190)*0,909*1,209=-6,595*0,909*1,209 =-7,248

Зміна ROE за рахунок зміни оборотності капіталу

Δ ROE Коб=Rпр1*(Коб1-Коб0)*МК0=4,596*(0,8-0,909)* 1,209=-0,606

Зміна ROE за рахунок зміни мультиплікатора капіталу

Δ ROE МК= Rпр1*Коб1*(МК1-МК0)= 4,596*0,8*(1,493-1,209)=1,044

Методом ланцюгових підстановок

ROE 0= Rпр0* Коб0*МК0= 11,19*0,909*1,209=12,297

ROE ум1=Rпр1* Коб0*МК0=4,596*0,909*1,209=5,05

ROE ум2= Rпр1* Коб1*МК0=4,596*0,8*1,209=4,445

ROE 1= Rпр1* Коб1*МК1=4,596*0,8*1,493=5,489

Зміна ROE за рахунок зміни рентабельності продажу

Δ ROE Rр = ROE ум1- - ROE 0=5,05-12,297=-7,247

Зміна ROE за рахунок зміни оборотності капіталу

Δ ROE Коб = ROE ум2- ROE ум1=4,445-5,05=-0,605

Зміна ROE за рахунок зміни мультиплікатора капіталу

Δ ROE МК= ROE 1- ROE ум2=5,489-4,445=1,044

Перевірка

Δ ROE = Δ ROE Rр + Δ ROE Коб+ Δ ROE МК

-6,81=-7,247+(-0,606)+1,044

Білет № 26

1. Аналіз впливу структури активів і пасивів на рентабельність капіталу підприємства.

Збільшення рентабельності власного капіталу можна також за рахунок змін у структурі майна. Для цього слід знизити величину необоротних активів, що дасть змогу збільшити величину поточних активів, а отже, короткострокових пасивів.

Такі зміни в структурі майна можливі тільки в деяких сферах діяльності. У промисловості, сільському господарстві, а та­кож в інших галузях, що займаються безпосередньо виробництвом продукції, структура активів характеризується суттєвим (у кілька разів) перевищенням частки необоротних активів над оборотними.

Підвищити рівень результативного показника лише за рахунок зміни фінансової структури неможливоДля цього необхідне зростання обсягів реалізації та прибутку. Збільшувати величину позикового капіталу для підвищення рентабельності власного капіталу можна лише, тоді коли економічна рентабельність перевищує рівень ставки банківського відсотка.

2. Оцінка балансу в динаміці за допомогою горизонтального та вертикального прийомів аналізу.

Основним звітним документом фірми є бухгалтерський ба­ланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-госпо­дарського стану фірми на певну дату. Баланс дає змогу оцінити найсуттєвіші ознаки фірми. Саму процедуру оцінки називають читанням балансу.

Баланс — звіт про фін. стан п-ва, який відо­бражає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капі­тал

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інф-ії про фін. стан п-ва на звітну дату.

Горизонтальний (у часі) аналіз передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду. Він дає змогу виявити тенденції зміни окр. статей або їх груп, що входять до складу бухг.звітності. В основу цього аналізу покладено обчислення базисних темпів зростання баланс. статей чи звіту про фін. результати п-ва.

Найбільш типовими формами горизонтального аналізу є:

1) порівняння фін. показників зв. і мин. періоду;

2) пор-ня фін. показників зв. періоду з показ­никами за планом;

3) порівняння фін. показників за низку минулих періодів. Метою такого аналізу є виявлення тенденцій змін окремих показників, які характеризують результати фінансової діяльності п-ва.

Вертикальний (структурний) аналіз спрямований на визначення структури фін. показників з виявленням впливу кож­ної позиції звітності на результат у цілому. Верт. аналіз подає фін.звітність у вигляді відносних величин, які характериз. стр-ру узагальнюючих підсумк. показників. Обов’яз­ковим елементом аналізу слугують динамічні ряди цих величин, що дає можл-ть передбачати та прогнозувати структ. зрушення в складі госп. коштів і джерел їх покриття.

Найпошир. є такі форми вертик. (структ.) аналізу:

1) вертик. (структ.) аналіз активів. У процесі цього аналізу визначають співвідн-ня (чистку) обор. та необор. активів; склад обор. і необор. активів, які викор-ть, склад активів п-ва за ступенем їх ліквідності, склад інвестиц. портфеля тощо;

2) вертик. (структ.) аналіз капіталу передб. визначення частки власного та позик. капіталу, склад власного і позик. Капіталу

3. Тестове завданя:

1. Тимчасова та постійна потреба в оборотних активах підприємства задовольняється за рахунок короткострокового позикового капіталу за умови дотримання:

а) агресивної політики фінансування активів;

б) помірної політики фінансування активів;

в) консервативної політики фінансування активів.

2. Оборотні активи за фінансовими особливостями їх формування поділяються на:

а) власні та позикові;

б) валові та чисті;

в) матеріальні та фінансові;

г) постійні та тимчасові.

3. Прискорення обороту оборотних коштів приводить до:

а) абсолютного їх вивільнення з обороту;

б) відносного їх вивільнення з обороту.

в) зростання іммобілізації оборотних коштів;

г) збільшення обсягів позичкового і залученого капіталу.

4. Тестове завдання:

1. До напівфабрикатів власного виробництва належать:

а) предмети праці, обробка яких не завершена в одному із виробничих підрозділів підприємства;

б) предмети праці, які знаходяться безпосередньо на робочих місцях;

в) предмети праці, що повністю оброблені в цьому виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах;

г) предмети праці, які знаходяться у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.