36. Що вам відомо про форми суспільної свідомості? Яке їхнє співвідношення?

Ще І. Кант (1724-1804) уважав, що є дві особливо дивні речі у світі – «зоряне небо над головою й моральний закон усередині нас». Дійсно, люди дотримуються моральних норм, якось розрізняють добро й зло, так чи інакше виконують свій обов’язок перед іншими людьми не завжди усвідомлюючи, чому вони це роблять, і не задаючи собі питання, чим продиктовані ці або інші норми, які досліджуються етикою. Інакше кажучи, існує те, що називається моральною формою суспільної свідомості. Також, величезні маси людей, що живуть у різних країнах, дотримуються більш-менш однакових уявлень (правда, розкид все-таки великий) про прекрасне й безобразне, піднесене й низинне, комічне й трагічне. Усе це категорії естетичної свідомості, вони вивчаються іншою філософською дисципліною – естетикою.

На всіх етапах історії люди певним чином ставляться до власності, скажемо, уважаючи або не вважаючи приватну власність «природною»; точно так уважаються правильними або неправильними конкретні форми ведення господарського життя. Це значить, що всяка людина є носієм ще й економічної форми суспільної свідомості. Після виникнення держави в будь-якому суспільстві людей поєднують (або, навпроти, роз'єднують – за тією ж підставою) також політична свідомість і правосвідомість: свідомо або підсвідомо люди вирішують для себе основне питання політичного життя (про первинність людини або держави), воліють жити у відкритому або закритому суспільстві, уважають ті або інші норми права природними й справедливими, а інші норми – ні. Крім того, на кожному етапі історії в будь-якому соціумі можна виявити пануючий (але майже ніколи не єдиний!) світогляд, обумовлений даним етапом розвитку науки й ступенем довіри до неї, впливовістю тієї або іншої релігії, значенням, що набуло мистецтво в цьому суспільстві. Відповідно, розрізняють філософську й релігійну форми суспільної свідомості.

Залежно від ступеня усвідомленості й від ступеня використання всіх цих форм у власних інтересах, у суспільній свідомості розрізняють рівні суспільної психології та ідеології. Ідеологія являє собою результат прагнення пануючих груп людей (або інших груп, які прагнуть отримати вплив у суспільстві) впливати на формування соціальної психології. Ідеологічні концепції завжди виражають груповий (елітарний, класовий, етнічний, церковний, професійний), а не в цілому суспільний, інтерес. Ці групові інтереси маніфестуються – привселюдно виражаються й пропагуються – у вигляді філософських, політичних, економічних, релігійних, або інших концепцій. Якщо в даному суспільстві наука має авторитет (а саме це мало місце останні 300 років), то дані концепції нерідко прагнуть представити як «наукові». Однак, на відміну від наукових, ідеологічні концепції завжди порушують принцип фаллібілізму, тобто допущення про «погрішність» (недосконалість і уразливість) будь-якого знання.

Форми суспільної свідомості мінливі, постійно еволюціонують, у якихось своїх частинах перетинаються й впливають одна на одну. У різних соціальних моделях значення кожної із цих форм оцінюється по-різному. Так, у моделях соціуму, побудованих за економічними й за політичними концептами, у якості більш фундаментальних виступають економічна й політична форми свідомості, а інші форми прагнуть із них «вивести». У культурно-історичних моделях на перший план виходять естетична, моральна й (або) релігійна форми суспільної свідомості.