
- •1. Формування української державності і права в період народно –визвольної війни ( 1648 – 1654 рр.)
- •2.Земський собор 1653
- •3. Рішення Переяславської Ради від 8 січня 1654 року: зміст і оцінка
- •4.Березневі статті
- •5. Царські жалувані грамоти від 27 березня 1654 та від 12 квітня 1654 року: зміст і оцінка.
- •6. Формування вищих органів влади та управління і адміністративно-територіальний поділ Гетьманщини
- •7. Формування місцевих органів влади та управління Козацько – Гетьманської держави (Гетьманщини)
- •8. Формування збройних сил Козацько – Гетьманської держави ( Гетьманщини)
- •9. Поступове обмеження та ліквідація царизмом автономного устрою Гетьманщини
- •10. Звичаєве ( козацьке ) право як джерело права Гетьманщини
- •11.Нормативні акти автономної влади як джерело права Гетьманщини
- •12. Польсько – литовське законодавство як джерело права Гетьманщини за Березневими статтями 1654 року
- •13. Збірники магдебурзького права як джерело права Гетьманщини
- •14. Складення, джерела і структура Кодексу 1743 року
- •15. Характеристика права власності за Кодексом 1743 року.
- •16.Характеристика зобов’язального права Гетьманщини (основні види договорів. Їх зміст та оформлення)
- •17. Характеристика сімейно – шлюбного права за Кодексом 1743 року.
- •18. Характеристика права спадщини за Кодексом 1743 року
- •19. Основні риси кримінального права Гетьманщини: поняття і види злочинів
- •20. Основні риси кримінального права Гетьманщини: мета і система покарань.
- •21. Характер та особливості судового процесу за Кодексом 1743 року
- •22. Пакти і Конституція прав і вільностей Війська Запорізького1710 р., їх зміст і значення.
- •23. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 – 1758 років як пам’ятка права Гетьманщини другої половини XVIII століття.
- •25. Судова реформа в Україні 1760-1763 рр. Як пам*ятка права Гетьманщини другої половини 18 століття.
- •26. Захоплення зх-укр земель Австрією
- •27. Організація управління Галичиною і Буковиною до середини хіх століття: -губернатор: порядок призначення, повноваження та діяльність.
- •28. Організація управління Галичиною і Буковиною до середини 19 століття: становий сейм ( порядок формування, склад і компетенція.
- •29. Організація управління Галичиною і Буковиною до середини хіх століття: -окружні старости, їх призначення та особливості діяльності.
- •30. Організація управління Галичиною і Буковиною до середини хіх століття: -мандатори, їх компетенція та діяльність
- •31. Утворення Австро – Угорщини: причини та умови
- •32. Органи влади і управління Австрії за Конституцією 1867р
- •33. Органи влади і управління Угорщини за Конституцією 1848 року
- •34. Органи урядової адміністрації в Галичині і Буковині: намісник ( крайовий президент).
- •35. Органи урядової адміністрації в Галичині і Буковині, порядок їх формування, компетенція і діяльність: повітові старости.
- •36. Органи урядової адміністрації в Галичині і Буковині, порядок їх формування, компетенція і діяльність: сільські війти.
- •38. Органи крайового та місцевого самоврядування в Галичині і Буковині:а) галицький і буковинський крайові сейми
- •39. Органи крайового та місцевого самоврядування в Галичині і Буковині:
- •41. Застосування на західноукраїнських землях австрійських кодексів
- •42. Передумови і характеристика реформ другої половини хіх ст. В Росії та в Україні.
- •43. Селянська реформа 1861 року, її основні положення і оцінка
- •45. Міська реформа 1870 року, її основні положення і оцінка.
- •46. Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.
- •47. Судова система за статутами1864 року: місцеві судові установи
- •48. Судова система за статутами1864 року: загальні судові установи
- •49. Судова система за статутами1864 року: залишки станових судів
- •50. Зміни в цивільному і кримінальному судочинстві.
- •51. Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури другої половини хіх ст.
- •52. Особливості здійснення судової реформи 1864 року в Україні.
23. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 – 1758 років як пам’ятка права Гетьманщини другої половини XVIII століття.
У 50-х роках 18 ст. реорганізувався укр.. місцевий урядовий апарат в якому відродився вплив місцевої феодальної знаті. Саме ця знать добилася перебудови судового апарату. Зокрема Федір Чуйкевич, який у 1750-1758 розробив збірник під назвою «Суд та розправа в правах малоросійських…» Ф. Чуйкевич став провідником ідеї відновлення шляхетських судів. Збірник переслідував мету забезпечити переваги шляхти, її права на землю та експлуатацію селян. Праця складена 1750 р. 18 жовтня і поділена на 6 частин:1 – про докази; 2- про рочки і роки; 3- про процесс; 4 – про апеляції;5 – про виконання суду;6 – про посаг і віно Автор 26 липня 1754р. дописав розділ «Про апеляції з Статуту»(+ 4 част.) 14 січня 1755 дописав частину «Про давність земську»1758 р. – «Про суд польовий, підкоморський і комісарський, тобто межовий»Для написання цього збірника було використано: нормативні акти автономної влади України, російське законодавство, пансько-шляхетське та польсько-литовське право. Особлива увага приділялася праву власності:- Даність земська;- Право по спадщині;- Право за законом (договора) Чуйкевич добре розділяв розгляд цивільних та кримінальних справ.Дана праця добре систематизувала правові норми, які зміцнювали феодально – кріпосницькі відносини і діяли на Україні.
24. Екстракт малоросійських прав 1767 рокуУ 1767р. за доручення президента Малоросійської колегії Рум'янцева під керівництвом секретаря комісії Безбородька був складений «Екстракт малорос. прав»- збірник систематизованих витягів з правових норм, що в різний час діяли в Гетьманщині. Збірник складається із вступу та 16 розділів(про головне управління в Малоросії; про малорос. суди та порядок розгляду справ у них; про міста, шляхту, козацтво; про маєтки державні; про прибутки державні; про ревізії; про комісаріат; про пільги та маєтки шляхти; про духівництво, його пільги та маєтки; про малорос. чиновників; про артилерію; про простий народ; про греків), до деяких з них додано копії найважливіших законодавчих актів. У вступі викладено зміст імперського указу про створення Кодифікаційної комісії, указу про вибори депутата Кодифікаційної комісії від Малорос. колегії, розпорядження П. О. Рум'янцева та ухвала Малорос. колегії про складання «Е. м. п.». До збірника було додано «Інструкцію про суди 1730» і копію «Відомостей про чини 1765». Більшість матеріалів «Е. м. п.» визначала правове становище укр. шляхти, козацької старшини, духівництва, службовців військ.-адмін. апарату, верхівки міського населення. Визначалися види держ. власності (переважно на землю), порядок розпорядження і користування нею. Значну кількість актів, зібраних в «Е. м. п.», присвячено питанням держ. та адмін. права. У 1-му розділі визначалося правове становище центр. органів управління, частково — суд. Організація, наводилися акти про відновлення та ліквідацію гетьманства і статус Генерального Військ. суду, Генерал. скарбової канцелярії та Генерал. рахункової комісії. Докладно висвітлено судоустрій і судочинство. Визначення в «Е. м. п.» взаємовідносин місцевих органів самоврядування з імперськими структурами Росії йшло всупереч офіційному напрямові політики самодержавства на остаточну ліквідацію залишків укр. державності, тому у 1786р. змінили.Підготовлений 1786 в умовах ліквідації автономії України, її полкового адміністративного поділу, автономії органів місцевого управління та запровадження губернського адмін.-територіального поділу, поширення на терит. України дії «Установлення про губернії» (1775), створення намісництв та призначення нового апарату місцевих органів. Щоб узгодити стару адмін. практику з вимогами нового рос. законодавства, чиновники малорос. експедиції Сенату підготували збірник, основою якого стали «Екстракт малоросійських прав» (1767), «Установлення про губернії» (1775), ін. акти держ. влади, прийняті у 1767—86. Тому збірник містить доповнення і переробку «Екстракту малоросійських прав». З останнього вилучено окр. розділи, додано історію кодифікації та перелічено джерела права, що діяли в Україні, а також доповнено новими розділами, зокрема про охочеко-монні (наймані) компанійські (кінні) полки, про приєднання деяких містечок до Катеринослав. намісництва, про розкольників, які поселилися в Україні.