4.4. Дотримання вимог чинного законодавства щодо здійснення страхових виплат та розрахунків за виплатами зі страхувальниками і перестрахувальниками

Аудит страхових виплат страховика за договорами страхування та перестрахування є не менш важливим, аніж аудит страхових премій. Аудит страхових премій базується на даних бухгалтерського обліку та звітності. Зокрема страховик зобов’язаний вести журнал реєстрації страхових вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування, на підставі якого формується резерв збитків[p3] . Загальний обсяг страхових виплат, здійснених страховиком протягом звітного періоду, у тому числі виплат, компенсованих перестраховиками, відображається в спеціалізованій фінансовій звітності страховика «Звіт про доходи та витрати страховика». Аудитор має підтвердити ці показники.

Страхові виплати безпосереднім чином впливають на величину фінансового результату страховика від операційної діяльності. Тому аудитор має дати оцінку:

¾ обґрунтованості страхових виплат (або відмов у виплаті);

¾ виявлення випадків здійснення страхових виплат, коли договір страхування ще не набував чинності або вже її втратив;

¾ своєчасності страхових виплат;

¾ віднесення страхових виплат до відповідного звітного періоду;

¾ порядку і термінів компенсації своєї частки страхових виплат перестраховиками;

¾ проведенню страховиком регресної роботи, пов’язаної з реалізацією страховиком права на суброгацію.

4.5. Облік операцій з перестрахування

Згідно наказу Мінфіну № 1012 для обліку операцій з перестрахування запроваджено субрахунок 705 "Перестрахування"

Для відображення в бухгалтерському і податковому обліку операцій з отримання перестраховиком частини страхової премії страховика-цедента за договором перестрахування перестраховик використовує субрахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", а саме в залежності від того, яким чином до нього надходять у перестрахування страхові платежі, перестраховик відображає цю інформацію на субрахунках.

[p1]Зробити окремий пункт

[p2]Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження положення про порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя» №3197 від 28.12.2004 року

[p3]Розпорядження Держфінпослуг «Ліцензійні умови провадження страхової діяльності» №40 від 28.08.2003 року.

Тема 5. Облік страхових резервів

5.1. Поняття, значення та склад страхових резервів. Резерви зі страхування життя. Методика формування резервів довгострокових зобов’язань (математичних резервів) згідно з чинним законодавством.

Страхові резерви — об’єктивно необхідний елемент кругообігу грошових коштів страхової компанії. Вони уособлюють ту частку ресурсів страхової компанії, яка за звичайних умов діяльності є достатньою для сплати страхового відшкодування за укладеними договорами страхування.

Поняття страхових резервів у такому розумінні вперше визначене в Законі України «Про страхування», ст. 30 якого зазначає: «Страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестраховування)». Таким чином, у вітчизняну практику вперше був впроваджений законодавчо визначений термін «страхові резерви». Крім того, для страховиків був встановлений режим обов’язковості формування страхових резервів.

Наявність страхових резервів вважається необхідною умовою забезпечення платоспроможності страхової компанії, у зв’язку з чим їх формування є обов’язковим для страховиків в усіх розвинених країнах світу. Але потрібно розуміти, що джерелом формування страхових резервів є залучені фінансові ресурси (страхові премії). Через це оцінка обсягів і динаміки зростання страхових резервів носить двоїстий характер. Їх зростання, з одного боку, свідчить про розвиток страхової компанії та про зростання її фінансових можливостей (зокрема, дає змогу: залишати на власному утриманні об’єкти страхування більшої вартості; економити на витратах із залучення капіталу; отримувати більші інвестиційні доходи; підвищувати гарантії виплати страхових відшкодувань), а з іншого — свідчить про відповідне зростання грошових зобов’язань страхової компанії перед страхувальниками за укладеними договорами.

Згідно з чинним законодавством страхові резерви поділяються на резерви зі страхування життя (їх формують страховики, які проводять страхування життя) і технічні резерви (їх формують страховики, що здійснюють загальні види страхування).

Крім того, окремо від інших видів страхування страховики повинні формувати резерви з медичного страхування і з обов’язкових видів страхування. Згідно з Законом України «Про страхування» окремий перелік резервів із медичного страхування, а також порядок їх формування та обліку може визначатися актами чинного законодавства.

Держфінпослуг також розроблено правила розміщення резервів із страхування життя, які затверджені Розпорядженням Держфінпослуг «Про затвердження правил розміщення страхових резервів із страхування життя» №2875 від 26.11.2004 року[p1] .

Активи для врахування у страхові резерви із страхування життя при розміщенні у одній юридичній особі не можуть перевищувати 35% страхових резервів[p2] .