Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції ільчук.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
174.08 Кб
Скачать

3.4. Аудиторський висновок щодо підтвердження фінансової звітності страхової організації. Схема аудиторського висновку

З 2007 року в Україні скасовано застосування Національних нормативів аудиту, натомість з 01.01.2007 року застосовуються Міжнародні стандарти аудиту. Результати аудиторської перевірки оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен чітко і ясно відбивати думку аудитора щодо перевіреної фінансової звітності. Таким чином аудитори при складанні аудиторського висновку керуються групою 5 міжнародних стандартів аудиту «Аудиторські висновки і звіти», зокрема МСА 700 «Аудиторський висновок по фінансовій звітності» та МСА 3000 «Завдання з надання впевненості» та Рішенням ДКЦПФР «Про затвердження Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку» №1528 від 19.12.2006 р.

Окремо при проведенні аудиторської перевірки страховика слід керуватись Методичними рекомендаціями щодо формату аудиторського висновку за наслідками проведення аудиту річної фінансової звітності та річних звітних даних страховика, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 27.12.2005 р. №5204[p2] .

Аудиторський висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, сформульованим як відмова від надання аудиторського висновку.

Об’єктом аудиту є річна фінансова звітність страховика та річні звітні дані, які подаються до Держфінпослуг. Метою аудиту є висловлення незалежної думки про достовірність фінансової звітності, відповідність вимогам законів України, П(С)БО, Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг №39 від 03.02.2004 року або інших правил згідно з вимогами користувачів.

[p1]Подив ЗУ про АТ і все що звязано з ПАТ

[p2]Методичні рекомендацій щодо формату аудиторського висновку за наслідками проведення аудиту річної фінансової звітності та річних звітних даних страховика, затверджених розпорядженням Держфінпослуг №5204 від 27.12.2005 р. в редакції від 12.10.2006 р. №6313

Тема 4. Облік операцій зі страхування та перестрахування (надходження страхових премій та здійснення страхових виплат)

4.1. Страхові премії як основне джерело доходів страхової організації. Бухгалтерський облік страхових премій за договорами страхування та перестрахування

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про страхування» страхова премія — це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування. Для страхової компанії страхові премії є доходом від її основної діяльності. Страхові премії за договорами страхування та перестрахування можна вважати фінансовим підґрунтям страхової компанії. Від їх обсягу залежать основні показники діяльності страховика (величина страхових резервів, величина прибутку від основної та інвестиційної діяльності, розмір податку на прибуток, коефіцієнти фінансової надійності та платоспроможності) і можливості його подальшого розвитку.

Для обліку надходжень (нарахувань) страхових премій за договорами страхування (перестрахування) страхові компанії відповідно до затвердженого Міністерством фінансів Плану рахунків бухгалтерського обліку використовують рахунок бухгалтерського обліку 76 «Страхові платежі».

Страхові премії фіксуються в бухгалтерському обліку методом нарахування, тобто ще до моменту їх фактичного надходження до каси страхової компанії або на її поточний рахунок.

Для обліку розрахунків за страховими преміями зі страхувальниками та перестрахувальниками страхові компанії використовують активно-пасивний рахунок 36.

Також використовують рахунки 30, 31, 68, , 904.

Окрім[p1] обліку премій за страховими та перестраховими операціями, у разі здійснення страхування життя, відповідно до Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження положення про порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя» №3197 від 28.12.2004 року, страховики зобов’язані здійснювати ведення обліку договорів страхування життя – як системи заходів, які забезпечують реєстрацію, оброблення, накопичення та зберігання відомостей за договорами страхування життя[p2] , та в межах договору страхування життя персоніфікований (індивідуальний) облік за кожною застрахованою особою.

Також страховики відповідно до Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Порядку надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування з страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг» №914 від 04.06.2004 року, зобов’язані подавати до Держфінпослуг інформацію щодо укладення договорів перестрахування із страховиками-нерезидентами.