- •Тема 1. Сутність обліку страхових організацій та його значення
- •1.1. Поняття обліку, його сутність
- •1.2. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти
- •1.3. Загальна характеристика методу бухгалтерського обліку
- •1.4. Організування бухгалтерського обліку та формування облікової політики страховика
- •1.5. Рахунки бухгалтерського обліку, їх суть, структура та будова
- •Тема 2. Фінансова звітність страхових організацій та ліцензування їх діяльності
- •2.1. Фінансова звітність страхової організації та її призначення
- •2.2. Склад фінансової звітності страхової організації
- •2.3. Принципи підготовки фінансової звітності
- •2.5. Порядок складання звітності при реєстрації та ліцензуванні страхової діяльності
- •Тема 3. Організація аудиту страховиків. Планування та програма аудиту
- •3.1. Організаційно-договірні засади проведення аудиту страховиків. Вибір аудитора
- •3.2 Планування аудиту, його цілі та завдання
- •3.3. Програма аудиту страхової організації
- •3.4. Аудиторський висновок щодо підтвердження фінансової звітності страхової організації. Схема аудиторського висновку
- •Тема 4. Облік операцій зі страхування та перестрахування (надходження страхових премій та здійснення страхових виплат)
- •4.1. Страхові премії як основне джерело доходів страхової організації. Бухгалтерський облік страхових премій за договорами страхування та перестрахування
- •4.2. Дотримання вимог чинного законодавства щодо страхових премій та розрахунків зі страхувальниками і перестрахувальниками.
- •4.3. Бухгалтерський облік страхових виплат
- •4.4. Дотримання вимог чинного законодавства щодо здійснення страхових виплат та розрахунків за виплатами зі страхувальниками і перестрахувальниками
- •4.5. Облік операцій з перестрахування
- •Тема 5. Облік страхових резервів
- •5.1. Поняття, значення та склад страхових резервів. Резерви зі страхування життя. Методика формування резервів довгострокових зобов’язань (математичних резервів) згідно з чинним законодавством.
- •5.2. Технічні резерви. Порядок формування резерву незаробленої премії страховиками України. Порядок формування резерву збитків за відомими вимогами страхувальників
- •Тема 6. Облік формування і використання фінансового результату страхової організації
- •6.1. Поняття фінансового результату страхової компанії.
- •6.2. Порядок визначення фінансового результату основної (страхової) страхової діяльності. Доходи від страхової діяльності. Витрати страховика на здійснення страхової діяльності. Облік витрат.
- •6.3. Облік фінансового результату страховика, у тому числі від страхової діяльності
- •6.4. Розподіл та використання прибутку страхової організації. Вільні резерви страховика. Виплата дивідендів. Реінвестування
- •Тема 7. Аналізування та оцінювання фінансового стану страхової організації
- •7.1. Поняття фінансового стану страховика. Інформаційна база для його оцінки
- •7.3. Аналізування фінансового стану страховика за допомогою фінансових коефіцієнтів. Характеристика фінансових коефіцієнтів
1.4. Організування бухгалтерського обліку та формування облікової політики страховика
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві передбачає розробку його облікової політики. Облікова політика – це “сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності”. Облікова політика розкривається у примітках до фінансових звітів, де страхова організація повинна висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності та методів обліку за окремими статтями звітності.
Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом або розпорядженням про облікову політику, що затверджується керівником підприємства.
Важливим аспектом формування наказу про облікову політику є розкриття методики ведення обліку окремих фактів господарської діяльності, щодо яких діючі стандарти та інші нормативні акти не містять конкретних рекомендацій щодо правил їх обліку (методи обліку запасів, фін.інвестицій та ін.).
При організації бухгалтерського обліку підприємство має право самостійно: вибирати форму ведення бухгалтерського обліку (розглядалось вище); розробляти систему і форми управлінського обліку і звітності; визначати права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджувати правила документообороту і технологію обробки облікової інформації; додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку; визначати облікову політику підприємства, яка є невід’ємною частиною організації бухгалтерського обліку.
Форма бухгалтерського обліку – це система взаємопов'язаних облікових реєстрів (хронологічних і систематичних) із певною методикою відображення у них господарських операцій у певній послідовності.
Ведення бухгалтерського обліку можна організувати одним із таких способів:
— створення на підприємстві (організації), залежно від його розмірів, посади бухгалтера або бухгалтерської служби на чолі з головним (старшим) бухгалтером;
— використання послуг спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
— ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
— самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Цей спосіб не може використовуватись підприємствами, які повинні оприлюднювати свою звітність.
У страховій організації ведення бухгалтерського обліку може здіснювати посадова особа на яку покладено дані обов’язки або бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером[p1] .
1.5. Рахунки бухгалтерського обліку, їх суть, структура та будова
Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб поточного обліку, контролю та групування за економічно однорідними видами господарських засобів, їх джерел та операцій. Рахунки мають вигляд двосторонніх таблиць, на яких окремо обліковуються збільшення і зменшення об’єктів обліку. Ліву частину рахунка називають дебетом, праву — кредитом. Кінцевий залишок засобів на рахунку називають кінцевим сальдо, або залишком на кінець періоду.
Розрізняють три види рахунків: активні, пасивні та активно-пасивні.
Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів підприємства; пасивні — для обліку наявності та руху капіталу, забезпечення та зобов’язань, активно-пасивні — для обліку розрахунків.
План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію Мінфіну «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» у якій наведено детальну інформацію щодо змісту та порядку застосування плану рахунків затверджено Наказом Мінфіну № 291 від 30.11.1999 року.
1-6 класи Плану рахунків пов’язані з Балансом , а 7-9 класи — із Звітом про фінансові результати. Основними рахунками, призначеними для відображення специфічних операцій страхової компанії, є рахунок № 49, рахунок № 70, рахунок № 76, рахунок № 79, рахунок № 90.
[p1]Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ» №1590 від 13.07.2004 року