- •1. Сутність та структура світової економічної системи.
- •2. Передумови та причини формування світового господарства.
- •3.Критерії класифікації країн у системі світового господарства.
- •4. Загальні закономірності та тенденції розвитку світового господарства.
- •5. Фактори, що впливають на вибір моделі розвитку країни.
- •6. Макроекономічні моделі розвитку провідних країн світу.
- •7. Загальна характеристика країн з розвиненою економікою.
- •8. Загальна характеристика країн оеср.
- •9. Роль та значення оеср у системі світового господарства.
- •10. Економічний потенціал та динаміка зростання провідних країн світу.
- •11. Соціально-економічні проблеми розвинених країн та шляхи їх подолання.
- •12. Господарський механізм та його реалізація в провідних країнах.
- •13. Сутність та тенденції розвитку країн Західної Європи у другій половині XX ст.
- •14. Передумови виникнення та основні етапи розвитку європейської економічної інтеграції.
- •15. Загал. Х-ка та структура єс.
- •16. Структурні зміни в економіці єс та їх наслідки.
- •17. Розширення єс та його соціально-економічні наслідки.
- •18. Місце та роль єс у світовому господарстві.
- •19. Сучасний стан та тенденції економ. Розвитку кр. Єс.
- •20. Загальна характеристика країн, що розвиваються.
- •21. Критерії кваліфікації та структура країн, що розвиваються.
- •22. Економічний потенціал країн, що розвиваються.
- •23. Місце країн, що розвиваються, у системі світового господарства.
- •24. Економічні перетворення та перспективи піднесення країн, що розвиваються.
- •25. Загальна характеристика та особливості розвитку країн, що розвиваються.
- •26. Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються та шляхи їх подолання.
- •27. Загальна характеристика Японії.
- •28. Економічний потенціал Японії та динаміка її зростання.
- •29. Особливості економічного розвитку Японії у повоєнний період.
- •30. Економічна модель розвитку Японії.
- •31. Вплив валютно-фінансової кризи на економічне становище Японії.
- •32. Місце та роль Японії у світовій економіці.
- •33. Китайська модель ринкової економіки.
- •34. Загальна характеристика Китаю.
- •35. Економічний потенціал Китаю та його використання.
- •36. Макроекономічна модель розвитку Китаю.
- •37. Джерела піднесення та механізм перетворення економічної системи Китаю.
- •38. Зовнішньоекономічні зв’язки Китаю та їх роль у економічному піднесенні.
- •39. Економічний потенціал країн Центральної Азії та його використання.
- •40. Економіко-географічна характеристика країн Центральної Азії.
- •41. Місце та роль Центральної Азії у світовому господарстві.
- •42. Особливості економічних реформ в країнах Центральної Азії.
- •43. Соціально-економічна криза в країнах Центральної Азії у 90- ті роки XX ст.
- •44. Чинники стабілізації економічного розвитку країн Центральної Азії.
- •45. Економічні ознаки нових індустріальних країн . (нік)
- •46. Економічна модель та особливості розвитку нових індустріальних країн .
- •47. Фактори економічного зростання нових індустріальних країн .
- •48. Структура та загальна характеристика нових індустріальних країн
- •49. Вплив валютно-фінансової кризи 1990-х років на економічне становище нових індустріальних країн.
- •50. Місце та роль нових індустріальних країн у світовому господарстві.
- •51. Тенденції розвитку нових індустріальних країн у ххі ст.
- •52. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
- •53. Особливості економічного розвитку сша у XX ст.
- •54. Структура економіки сша та тенденції її розвитку.
- •56. Сучасна макроекономічна модель розвитку сша.
- •57. Загальна характеристика та ознаки країн з перехідною економікою.
- •58. Сучасний стан та перспективи економічного розвитку Канади.
- •59. Причини та наслідки поглиблення трансатлантичного співробітництва між сша і Західною Європою.
- •61. Ринкова модель управління в країнах з перехідною економікою.
- •62. Трансформаційні процеси в країнах цсє.
- •63. Ефективність економічних моделей розвитку в окремих країнах.
- •64. Економічна криза в країнах Центральної і Східної Європи та шляхи її подолання.
- •65. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн Центральної і Східної Європи на початку XXI ст.
- •66. Зовнішньоекономічна політика країн Центральної та Східної Європи.
- •67. Структура та особливості розвитку окремих країн Близького та Середнього Сходу.
- •68. Тенденції соціально-економічного розвитку країн Близького та Середнього Сходу у XXI ст.
- •69. Ресурсний потенціал країн Близького та Середнього Сходу.
- •70. Структурні зрушення в економіці країн Близького та Середнього Сходу у 1970-ті – 1990-ті рр.
- •71. Місце країн Близького та Середнього Сходу у світовому господарстві.
- •72. Історико-економічна характеристика Росії.
- •73. Роль та місце Росії у світовому співтоваристві.
- •74. Економічні реформи в Росії у період переходу до ринкових відносин.
- •75. Економічний потенціал Росії та його використання.
- •76. Росія в системі міжнародного поділу праці.
- •77. Соціально-економічні проблеми Росії на межі століть та перспективи їх подолання.
- •78. Вплив валютно-фінансової кризи на економіку Росії.
- •79. Стан та перспективи розвитку економічних відносин України з країнами снд.
- •80. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами.
- •81. Структура та динаміка зовнішньоекономічних відносин України з країнами єс.
- •82. Місце та роль України в снд.
- •83. Стан та перспективи співробітництва України і сша.
- •84. Перспективи розвитку економічних відносин України з країнами, що розвиваються.
- •1. Сутність та структура світової економічної системи.
2. Передумови та причини формування світового господарства.
Під світовим господарством розуміють сукупність національних господарств та економічних взаємозв'язків між ними, або сукупність виробничих відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях. Цей процес об'єктивно зумовлений дією кількох факторів.
По-перше, прагненням народів світу вижити за умов надмірного нарощування військових потенціалів і загрози людству можливих глобальних війн, політики мирного співіснування різних економічних систем.
По-друге, розгортанням науково-технічної революції. Жодна з країн світу не може самостійно використати всі досягнення сучасної науки і техніки, тому вони повинні об'єднувати свої зусилля у цій сфері.
По-третє, інтернаціоналізацією господарського життя, міжнародним поділом праці. За сучасних умов країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси лише шляхом спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародному рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищити її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продук-тивність праці, раціонально використовувати робочу силу.
По-четверте, необхідністю об'єднання зусиль країн при розв'язанні глобальних проблем (екологічних, продовольчих), зростаючою потребою у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетрусах, ядерних аваріях тощо), доцільністю поєднання господарських зусиль країн-партнерів для спільного освоєння багатств світового океану та космосу, у збереженні як уже напрацьованих людством знань, ідей, так і переробці і використанні все більш складних інформаційних систем, створенні міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства.
Ці фактори сприяють формуванню цілісного організму світового господарства, поступовому утворенню органічного цілісного економічного явища, яке є істотною ознакою його системності. Характерною ознакою такого господарства є інтегративність, тобто процес зближення між його струк-турними елементами. Цей процес відбивається у функціонуванні прямих зв'язків між підприємствами, об'єднаннями, у поглибленні процесів спе-ціалізації та кооперування виробництва, створенні міжнародних господарських організацій, товариств, спільних підприємств тощо.
Формування світового господарства - процес тривалий і безперервний.
На сьогоднішній день можна виділити 4 етапи становлення світового господарства:
На першому етапі створюються передумови для формування світового господарства у вигляді світового ринку. Тому його можна назвати підготовчим. Він охоплює період від виникнення суспільного поділу праці (V-IV тисячоліття до н. е.) до становлення великої машинної індустрії у виробництві (середина XIX ст.). Поява суспільного поділу праці породжує передумови для виникнення місцевого ринку, який з часом трансформується регіональний та регіонально-світовий.
Подальший розвиток суспільного поділу праці в епоху феод відчутний поштовх для розвитку товарно-грошових відносин і подальшого формування світового ринку (XV-XVII ст.). Новий імпульс форм світового ринку отримало після утвердження в середині 19ст. у провідних країнах світу великої фабрично-заводської індустрії, яка вже об’єктивно не могла існувати без світового збуту.
На другому етапі (середина XIX - початок XX ст.) світове господарство набуває рис світового капіталістичного господарства, тобто об’єднує країни капіталістичної системи. Проте єдність соціально-економічної системи не означала рівноправності. Світове господарство на даному етапі складалося з двох підсистем: ринкового господарства індустріальне розвинутих країн і малорозвинутого ринкового і доринкового господарства колоніальних і залежних країн. Між ними склалася система нерівноправного міжнародної поділу праці.
Третій етап (з 20-х - до 90-х pp. XX ст.) починається з відокремлення від капіталістичної системи світового господарства Радянського Союзу, а після другої світової війни ряду країн Східної Європи, Азії, Америки. Найважливішою характерною рисою цього етапу є те, що капіталістична система господарювання перестала бути всесвітньою. Поруч з нею виникла нова, соціалістична система світового господарства.
Структура сучасного світового господарства включає дві складові частини по перше, всі національні господарства, яких сьогодні налічується понад 190; по-друге — міжнародні економічні зв’язки (відносини) між країнами-партнерами. У структуру світового господарства входять світові ринки товарів і послуг капіталів, робочої сили, міжнародна валютна система, міжнародна кредитно-фінансова система, сфера обміну в області науки, техніки й інформації, міжнародний туризм та ін.