137. Сучасні світові тенденції розвитку ств.

Соціально-трудові відносини – комплекс взаємовідносин між сторонами, суб’єктами, органами сторін за участю держави і місцевого самоврядування, що пов’язані з наймом робочої сили і спрямовані на забезпечення високого рівня та якості життя особистості, колективів та суспільства в цілому.

Моделі соц-тр відносин

Європейська (континентальна) – високий рівень правової захищеності, жорсткі норми трудового права, відносини, що орієнтуються на збереження робочих місць, з широким використанням норм галузевих і регіонально-галузевих тарифних угод, високий рівень оплати праці, що встановлено державою, незначна диференціація зарплати

Англосаксонська – значна схожість трудового і цивільного прав, значна свобода роботодавця у відносинах найму та звільнення, переважання нормативно-договірного регулювання на рівні підпр-ва, підвищена мобільність робочої сили, більш висока диференціація зарплати, обмеження щодо застосування мінімальної зарплати

Китайська жорстке регулювання соц-тр відносин державою на державних підприємствах, високий рівень захищеності працівників державного сектору і повна відсутність правового регулювання соц-тр відносин у приватному секторі.

Типи моделей СТВ:

1) Централізована

-рівень переговорів – галузь, регіон, країна

-бов’язковість брати уч у переговорах – добровільно

-правила процедури – встановлюються в процесі переговорів

-визнання сторін – добровіл рішення

-ратифікація угоди – рідко

2) Децентралізована

-рівень переговорів – п-во

-обов’язковість брати уч у переговорах – обов’язково

-правила процедури –впливає держава

-визнання сторін – обов’язково

ратифікація угоди – обов’язково

3) адм-законодавча

-рівень переговорів – країна, регіон, галузь

-обов’язковість брати уч у переговорах – добровільно або існують обмеження

-правила процедури –диктує держава

-визнання сторін – автоматично

-ратифікація угоди – відсутня

Характерним для України є те, що відбувається зниження ролі держави як роботодавця, відбувається відсторонення держави від втручання у СТВ, держава не встановлює принципи та правила ведення переговорів. Законодавча регламентація договору розбіжностей сторін у ході переговорів також не визначається. Не розмежовані права держави як роботодавця і гаранта прав роботодавців і наймання працівників