36. Оцінка стану Соц Парт-ва в Україні і напрями його розвитку.

Соціальне партнерство (СП) – такий тип і система відносин між роботодавцями і працівниками, за якого в межах соціального миру забезпечується узгодження їхніх соц.-трудових відносин. Функціонування СП здійснюється на основі трип артизму (держава, профспілки, роботодавці). Мета СП – прагнення держави, роботодавців і найм. працівників досягти загального блага в суспільстві через підвищення прод-ті праці, розвиток НТП, збільшення ВНП, підвищ. рівня життя.

Нашому сус-ву потрібні правові механізми урівноваження свободи, права на захист своїх інтересів, що повинна забезпечувати держава. Не завершена правова регламентація функцій профспілок. З метою удосконалення СТВ і розвитку СП Україна співпрацює з МОП. За її участю проводяться семінари з питань СТВ. В 1998 р. Мін-во праці та соц-ї поліники України уклало з МОП угоду „Політика активних партнерських відносин. Нац-ні цілі для України.”, що передбачає надання консультацій, технічної допомоги, підготовки тренінгу соц-х партнерів, розроблення законопроектів і т д. Для подальшого розвитку СП має бути додатково здійснено ряд інституційно-правових заходів. В головний інститут тристороннього партнерства в державі має бути перетворена Національна рада СП. Для цього потрібно завершити створення регіональних і галузевих рад СП. Треба визначити правовий статус усіх суб’єктів СП, для цього необхідний закон про СП, проект якого знаходиться на розгляді у Верх Раді. Проблеми розвитку СП можуть бути вирішені за умови відповідного кадрового забезпечення, що замаються питаннями партнерства.

37. Зарубіжний досвід сп, суч його форми, тенденції розвитку.

Соціальне партнерство (СП) – такий тип і система відносин між роботодавцями і працівниками, за якого в межах соціального миру забезпечується узгодження їхніх соц.-трудових відносин. Функціонування СП здійснюється на основі трип артизму (держава, профспілки, роботодавці). Мета СП – прагнення держави, роботодавців і найм. працівників досягти загального блага в суспільстві через підвищення прод-ті праці, розвиток НТП, збільшення ВНП, підвищ. рівня життя.

СП в розвинутих країнах виконують 2 осн функції: забезпечує соц-ну злагоду в країна та сприяє досягненню окремих угод в конкретних галузях. Укладання угод здійснюється відповідно до норм Рекомендації МОП 1951 р. Принципи СП в країнах Заходу є підтримка та зміцнення ринкової конкур-ї, відмова від монополізму та вирішення соц-х проблем прямим державним або приватним контролем над ринком. Але головна роль у підприємців і профспілок. Уряд лише їх ініціатор, організатор, посередник, консультант. Можна виокремити такі форми: консультації, переговори, укладання колективних договорів та угод (генеральна угода, галузева угода,регіональна угода), спільне розв’язання колективних трудових спорів, організація примирних процедур, участь у роботі органів СП, розгляд та вирішення претензій та розбіжностей, контроль за виконанням спільних домовленостей. Існують й інші форми, зокрема на виробничому рівні – участь праців-в в управлінні вир-м, у корпоративних правових діях (розподіл прибутків, доходів від власності тощо), в управлінні коштами обов’язкового соц-го страхування та соц-го забезпечення. Тенденція до централізації переговорів на національному або галузевому рівні, яка відзначалась на поч. 80-х ХХ ст під впливом спілок підпр-в, тепер виразно не виявляється під впливом профспілок (на рівні під-ва профспілкам вдається досягти більшої гарантії в оплаті праці, ніж при укладанні національної або галузевої угоди).