38. Договірне регулювання ств як провідна складова сп.

Соціальне партнерство (СП) – такий тип і система відносин між роботодавцями і працівниками, за якого в межах соціального миру забезпечується узгодження їхніх соц.-трудових відносин. Функціонування СП здійснюється на основі трип артизму (держава, профспілки, роботодавці).

СТВ, в залежності від рівнів регулюються такими угодами:

• на національному рівні – Генеральна угода. Вона укладається згідно із законом України „Про колективні договори та угоди”, між Кабміном та профспілками. Уряд, як вищий орган виконавчої влади, повинен бути третьою стороною при підписанні Генеральної угоди.

• на рівні галузі нац-го господарства - Галузева тарифна угода, яка регулює: нормування і оплату праці на підприємствах галузі, встановлення мінімальних соц-х гарантій, компенсацій, пільг, трудові відносини, умови і охорону праці, житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування і т д.

• на регіональному рівні – Регіональна угода – укладається між місцевими органами влади або регіональними об’єднаннями підприємців і об’єднаннями профспілок. Превілює прямий найм робітників у межах індивідуального трудового договору.

• на рівні орг-ї СТВ регулюються колективним договором, що укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання вир-х, трудових і соц-ек-х відносин та узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів. У ньому визначаються взаємні зобов’язання сторін щодо: зміни в орг-ї вир-ва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці; режим роботи, тривалість роб часу; умови і охорона праці; житлово-побутове, культурне, мед. обслуговування та ін.

39. Генеральна угода та її роль у регулюванні ств.

Соціальне партнерство (СП) – такий тип і система відносин між роботодавцями і працівниками, за якого в межах соціального миру забезпечується узгодження їхніх соц.-трудових відносин. Функціонування СП здійснюється на основі трип артизму (держава, профспілки, роботодавці).

СТВ, в залежності від рівнів регулюються такими угодами:

• на національному рівні – Генеральна угода.

• на рівні галузі національного господарства - Галузева тарифна угода

• на регіональному рівні – Регіональна угода.

• на рівні організації СТВ регулюються колективним договором.

На національному рівні укладається Генеральна угода. Вона укладається згідно із законом України „Про колективні договори та угоди”, між Кабміном та профспілками. Норми ГУ є обов’язковими при укладнні угод на галузевому, регіональному та виробничому рівні. ГУ забезпечує соц-й захист працівників, вивільнених у зв’язку з структурною перебудовою ек-ки, змінами форм власності, організацією вир-ва і праці. Зміст ГУ передбачає встановлення оптимальних співвідношень в оплаті праці працівників; гарантовані розміри доплат, надбавок, компенсацій, що мають міжгалузевий хр-р. У ній визначені зобов’язання щодо зміни в орг-ї вир-ва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці; режим роботи, тривалість роб часу; умови і охорона праці; житлово-побутове, культурне, мед. обслуговування та ін. За ГУ Кабмін готує і вносить проекти нових законів, зміни і доповнення до законів України.