- •9. Етнооб'еднавчі процеси - консолідація, асиміляція, інтеграція, конвергенція, міксація.
- •10. Лінгвістична класифікація та мовні сім'і.
- •11.Роль климатогеографического фактора в возникновении хкт
- •21. Суспільний устрій народів Австралії.
- •22. Духовна культура Австралії.
- •23. Наслідки колонізації Австралії і Тасманії.
- •24. Етногенез та етнічна історія населення Меланезії.
- •25. Господарство та матеріальна культура населення Меланезії.
- •31. Походження полінезійців та гіпотези про заселення Полінезії.
- •32. Господарство та матеріальна культура народів Полінезії.
- •35. Етнічна історія доколоніальної Африки.
- •46. Гкт населення арктичної та лісової зони Північної Америки (ескімоси, алеути, оджібве, наскапі, чіппєва).
- •47. Гкт населення північного заходу Північної Америки (атапаски, тлінкіти, квакіутлі).
- •48. Культура та побут індіанців прерій Сходу Північної Америки (дакота, апачі, команчі).
- •49. Землеробські племена на південному заході Північної Америки (пуебло)
- •50. Народи Південної Америки (тупі-гуарані, араукани, вогнеземельці).
- •56. Суспільний устрій майя. Міста-держави.
- •57. Світогляд майя.
- •58. Господарство та матеріальна культура ацтеків.
- •59. Суспільний устрій ацтеків. Структура классов
- •Рабство
- •60. Світогляд ацтеків.
- •Каннибализм
- •71. Сімейно-шлюбні відносини в Індії.
- •72. Духовна культура народів Індії
- •73. Етногенез и етнічна історія народів Північного Кавказу.
- •79. Етно-мовна та расова структура народів Європи
- •81.Релігійні вірування та обряди слов'ян , їх релікти у християнстві
- •88.Військова демократія. Приклади її прояву у етнографічних народів.
- •89. Первісні форми релігії та засоби їх відправлення у народів світу.
- •90. Що таке богарне землеробство та кирязне зрощування?
56. Суспільний устрій майя. Міста-держави.
сторію і культуру стародавньої цивілізації майя прийнято ділити на три основні періоди:
Докласичний період (1000 до н. е. — 317);
Класичний період (317—987);
Посткласичний період (987 — 16 століття).
На територіях, де поселилися майя люди вже мешкали принаймні з 10-го тисячоліття до н. е. Залишки поселень вздовж тихоокеанського узбережжя датовані приблизно 1800 р. до н. е.
Ма́йя — одна з цивілізацій Месоамерики, що відома своєю розвиненою писемністю, вражаючими досягненнями в архітектурі, мистецтві, астрономії та математиці. Попри поширені хибні уявлення, народ майя нікуди не зник, мільйони індіанців майя продовжують жити на тих самих територіях, де тисячу років тому мешкали їхні предки; багато в чому вони все ще дотримуються тих самих традицій і мови, що й сторіччя тому. Зникла лише велична у своїй красі класична цивілізація майя.
Цивілізація майя почала формуватися у докласичну добу (2000 до н. е. — 250 н. е.), досягла розквіту в класичний період (250—900) і продовжувала існувати в гірськійГватемалі та на Юкатані аж до прибуття конкістадорів.
Майя будували величні кам'яні міста, більшість з яких було залишено ще до прибуття європейців. Станом на початок 1980-х років археологами було відкрито близько 1000 городищ майя та 3000 селищ. Деякі городища, зокрема Паленке, Чічен-Іца та Ушмальу Мексиці, Тікаль і Кірігуа у Гватемалі, Копан у Гондурасі та Хойя-де-Серен уСальвадорі включено до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Майя створили розвинену систему ієрогліфічної писемності та розробили оригінальнукалендарну систему
Цивілізація майя мала багато спільного з іншими цивілізаціями Месоамерики. Вплив культури майя знаходять в регіонах Мексики на відстані до 1000 км від центру їхнього розповсюдження. Розроблений майя календар використовувався й іншими народамиЦентральної Америки.
Суспільство майя мало чіткий поділ на класи знаті, священиків, воїнів, ремісників, торговців, селян (яких було більшість) і рабів. На чолі суспільства стояли верховні вожді, котрі отримували владу в спадщину від батька і делегували її вождям поселень. Соціальна структура суспільства майя була досить складна, кожний суспільний клас також ділився в залежності від майнових, статевих чи інших чинників. Селяни, які складали більшість підрозділялися на власне селян, слуг і рабів. Знать підрозділялася на воїнів, священиків, службовців і вождів. Приналежність до класу священиків теж передавалася в спадщину серед класу знаті. На нижчому щаблі суспільства знаходились раби. Рабами звичайно ставали захоплені в полон інші майя, або злочинці. Знать і нижчі класи суспільства переважно не знаходились в антагоністичному протистоянні один з одним оскільки їх поєднували родові зв'язки.
Основною сферою економічної діяльності майя було землеробство. Вони вирощували кукурудзу, бавовну, боби, перець, какао, маніоку, фрукти, тощо. Вважається, що сама назва майя походить від слова «кукурудза». Майя також мали домашню худобу, приручили собаку, тримали індиків, займалися бджільництвом. Торгівля з іншими народами і племенами була досить розвинена. Торговці користувалися повагою і шаною всього суспільства, до того ж деякі з них займалися шпигунством на користь своєї колонії. Грошей як таких не існувало, функцію грошей використовували зерна какао, маленькі мідяні дзвоники, пір'я орла. Також була поширена мінова торгівля.
Список городов майя представляет собой алфавитный перечень важнейших археологических памятников, связанных с доколумбовой цивилизацией майя. Перечень крупнейших месоамериканских памятников иных культур, включая соседей майя, приведен в отдельном списке.
Народы и культуры, относящиеся к цивилизации майя, существовали на протяженнии более 2500 лет месоамериканской истории на юге Месоамерики, где сейчас существуют государства Гватемала и Белиз, а также на значительной части территории Гондураса иСальвадора и в юго-восточных штатах Мексики от Теуантепекского перешейка до полуострова Юкатан. В этом регионе обнаружено более 400 крупных археологических памятников культуры майя (Riese, 2004) и свыше 4000 мелких (Witchey and Brown, 2005).
( Бекан Бонампак Дос-ПиласИшкун Йашчилан Йашха Кабах Калакмуль и многие другие)
