21. Суспільний устрій народів Австралії.

Архаїчні форми суспільного життя. Найбільші етнічні спільноти – племена. Кожне з яких мало своє ім’я, територію, діалект, звичаї і релігійні вірування. За те що не дотримувалися звичаїв жорстока карали (смерть, або виганяли з плем’я.) Плем’я - верховний власник племінної території. , захищало своїх членів перед зовнішнім світом. Плем’я - ендогамне. Фратрії – екзогамні. Племена не мали племінних родів і вождів; не знали політичної організації влади. Що свідчить про початкову форму формування племінного ладу. Чисельність австралійських племен коливалася від 100 до 2000 чоловік (зазвичай 500-600 чол.). Племена поділялися на територіальні складові – локальні групи (30-100 чол.). Локальні групи – однорідні, замкнуті господарські колективи, виробничі осередки в яких панував віково-статевий поділ праці. Виробничий процес в локальній групі міг мати як колективний, так і індивідуальний характер, але розподіл завжди був урівнювальний. Рід - від одного (тотемного) предка. Рід – екзогамний. При патрілінійності рід збігався з локальною групою, мав свого вождя. И… (бляха, пишу как есть, ибо сама не соображу, что к чему). При матрілінійності справа була складнішою: оскільки шлюб був вівілокальним, то збігу між родам і локальною групою не було. Рід ніби розчинявся локальними групами, члени яких належали до різних родів. Але навіть при цьому члени родів усвідомлювали свій кровний зв'язок, а розпорошений рід мав свого вождя. Головна функція фратрії – регулювання шлюбних стосунків ( фратрія екзогамна!) – заборони шлюбних стосунків між членами однієї фратрії. На час приходу європейців у австралійців панував уже парний шлюб, але зберігалися пережитки полігамії. У сусп. відносинах переважав вплив чоловіків, які найважливіше обговорювали на своїх зборах у локальних групах чи родах. Особливий авторитет мали зрілі чоловіки (35-60) років. Саме серед них вибиралися вожді своїх локальних груп. Вони ж і виступали носіями влади. Влада вождя була виборна.

22. Духовна культура Австралії.

У релігії переважає тотемізм, також побутували магія та анімізм. Тотемізм був всеохоплюючим, тобто проникав в усі сфери життя. Була тотемічні табу (забороні вбивати тотемних тварин та вживати їх в їжу). Віра у спорідненість з тотемом засвідчувалася міфами та переказами про перевтілення, про зв'язок предків зі священними предметами (амулети), тотемічними центрами та обрядами. Важливе місце займає магія. Її дуже боялися, і всі хвороби і нещастя сприймалися як результат чарів ворогів. Менш поширена – любовна магія. Особливо виділяються знахарі (лікувальна магія). Має тісний зв'язок з первісною медициною (трави, перев’язки, масажі, кровопускання). З практикою магії (шаманізму) пов’язані анімістичні вірування. У австралійців розрізняють духи померлих і духи живих. в їх фольклорі можна зустріти релігійні мотиви.

23. Наслідки колонізації Австралії і Тасманії.

Колонізація континенту англійцями супроводжувалася винищенням корінного населення. Залишки аборигенів відтіснялися у внутрішні безплідні землі. На початок 70-х років 19 століття було повністю знищено тасманійців. З кінця 18-го до середини 20-го століть чисельність тубільців скоротилася в 5-6 разів. Сучасне населення Австралії сформувалось за рахунок емігрантів. Аборигенів або нищили, або заганяли в найнесприятливіші для життя місця. Зараз їхня частка не перевищує 1,5 %. Урядові програми щодо покращення їхнього становища поки що не досягають очікуваних результатів. Основну масу емігрантів спочатку становили англійці. їх мова і культура визначили етнічну спрямованість сучасного австралійського суспільства. Після другої світової війни Австралія прийняла багато так званих «переміщених осіб», а також вихідців з європейського півдня і сходу — італійців, югославів, греків тощо. Серед них було понад 20 тис. переселенців-українців. До самого останнього часу уряд проводив політику «білої Австралії». Зараз робиться послаблення для в'їзду в країну представників інших рас. Населення на континенті розміщене відповідно до природного середовища. Субекваторіальна савана, тропічні пустелі і напівпустелі практично не заселені. Найгустіше заселені південно-східна, разом з Тасманією, південно-західна окраїни — добре зволожені субтропічні, помірні і, частково, тропічні прибережні райони. Австралія має дуже високу частку міських жителів — 85 % (один з найвищих показників у світі). Особливе місце серед міських поселень займають столиці штатів.