- •9. Етнооб'еднавчі процеси - консолідація, асиміляція, інтеграція, конвергенція, міксація.
- •10. Лінгвістична класифікація та мовні сім'і.
- •11.Роль климатогеографического фактора в возникновении хкт
- •21. Суспільний устрій народів Австралії.
- •22. Духовна культура Австралії.
- •23. Наслідки колонізації Австралії і Тасманії.
- •24. Етногенез та етнічна історія населення Меланезії.
- •25. Господарство та матеріальна культура населення Меланезії.
- •31. Походження полінезійців та гіпотези про заселення Полінезії.
- •32. Господарство та матеріальна культура народів Полінезії.
- •35. Етнічна історія доколоніальної Африки.
- •46. Гкт населення арктичної та лісової зони Північної Америки (ескімоси, алеути, оджібве, наскапі, чіппєва).
- •47. Гкт населення північного заходу Північної Америки (атапаски, тлінкіти, квакіутлі).
- •48. Культура та побут індіанців прерій Сходу Північної Америки (дакота, апачі, команчі).
- •49. Землеробські племена на південному заході Північної Америки (пуебло)
- •50. Народи Південної Америки (тупі-гуарані, араукани, вогнеземельці).
- •56. Суспільний устрій майя. Міста-держави.
- •57. Світогляд майя.
- •58. Господарство та матеріальна культура ацтеків.
- •59. Суспільний устрій ацтеків. Структура классов
- •Рабство
- •60. Світогляд ацтеків.
- •Каннибализм
- •71. Сімейно-шлюбні відносини в Індії.
- •72. Духовна культура народів Індії
- •73. Етногенез и етнічна історія народів Північного Кавказу.
- •79. Етно-мовна та расова структура народів Європи
- •81.Релігійні вірування та обряди слов'ян , їх релікти у християнстві
- •88.Військова демократія. Приклади її прояву у етнографічних народів.
- •89. Первісні форми релігії та засоби їх відправлення у народів світу.
- •90. Що таке богарне землеробство та кирязне зрощування?
57. Світогляд майя.
Релігія домінувала майже у всіх аспектах життя народу майя. Її вплив був завжди відчутний в сільськогосподарських обрядах, суспільних церемоніях, мистецтві і культурі. Важливість релігії була дуже великою, якщо брати до уваги її тісний зв'язок з політичним контролем, ідеологією. Всі аспекти релігійного життя, щонайменш у пост-класичний період, були сконцентровані в руках окремої групи суспільства — жреців.
Майя вірили в циклічну природу часу. Ритуали й церемонії були часом дуже тісно пов'язані з небесними та земними циклами, за якими майя постійно спостерігали і вписували в окремі календарі (див. календар майя). Робота жреця майя полягала в інтерпретації цих циклів і наданні пророцтв на майбутнє або минуле на основі цифрових співвідношень різних календарів.
Багато що з релігійної традиції майя все ще не зрозуміле, але відомо, що майя, подібно більшості стародавніх суспільств, вважали, що космос має три головні рівня: підземне царство, небо і землю. Майя вірили, що в підземне царство людина потрапляє через печери і площадки для гри в м'яч. Вони вважали, що пеклом керують старі боги смерті і гниття. Нічне небо вважалося вікном, через яке можна було побачити всі надприродні явища. Життєвий цикл кукурудзи лежить в основі віри майя. Бог Маїсу, або кукурудзи, був одним із основних божеств майя. Тілесний ідеал Бога Маїсу був втілений в багатьох скульптурах, виконаних майя. Майя вважали, щовсесвіт був плоский і рівний, та має чотири чітко визначені кути, яким відповідали певні кольори. Вони також поклонилися колу, яке символізувало вдосконаленість і рівновагу сил в природі.
Смерть в релігії майя
Згідно релігії майя, після смерті душа померлого подорожує до підземного царства, або підземного світу, де вона мусить перетнути річку. В цій подорожі душі допомагає безволосий собака (відомий мовою науатль як Xoloitzcuintle). Вони також вірили, що каміньнефрит значно полегшить померлому перехід у той світ. Майя вірили що рай існує на небі, де душі вбитих в бою воїнів (померлих так званою «святою смертю») супроводжують сонце. Як людина жила — добре чи погано не відігравало такої ролі як те, як вона помирала, святою смертю, чи ні. Майя ретельно кваліфікували інші типи святих смертей наступним чином:
смерть жінки при народженні дитини
смерть від втоплення
смерть від самогубства
смерть від прокази
смерть через жертвопринесення
загибель воїна в бою
Майя не вірили в реінкарнацію в традиційному сенсі, проте вважали, що душа померлого народжувалася знову в іншій людині без будь якої згадки про минуле життя.
Людські жертвопринесення
Людські жертвопринесення були досить поширені серед майя пост-класичного періоду. При тому вони не були особливістю культури майя, а ймовірно вони прийшли до майя під впливом тольтеків, народу центральної Мексики, звідки, здається людські жертвопринесення поширилися по всій Месоамериці. Причину появи такого явища можна знайти в теорії створення світу і людини, в книзі майя Пополь-Вух. Згідно вірувань майя боги створили людину щоби людина прославляла богів і годувала їх. Боги мали годуватися міфічною речовиною, яка знаходилася в крові й серці людей, яких приносили в жертву.
Практика людського жертвопринесення існувала і в багатьох інших суспільствах світу та часто була пов'язана з канібалізмом, хоча й не знайдено свідоцтв канібалізму серед майя. Дуже поширеним було жертвопринесення кров'ю, таке як зображене на фресках в м. Бонампак. На фресках, зокрема зображені представники правлячого класу суспільства майя (як жінки, так і чоловіки), які приносять жертву ріжучи свій язик до крові. Жертвопринесення кров'ю цінилося богами більше за все.