- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
- •28. Особливості систем технологій хімічної конверсії природного ресурсу у споживчу вартість.
- •29. Техніко-економічні показники хімічних виробництв.
- •30. Особливості екологічних проблем галузі хімічної промисловості.
- •31. Добрива
- •32. Закон термодинаміки.
- •33. Добрива та їх класифікація.
- •34. Екологічна ефективність застосування добрив, засобів боротьби зі шкідниками в агропромисловому комплексі.
- •35. Азотні добрива та їх характеристика.
- •36. Типова схема технологічних систем виробництва карбаміду.
- •37. Фосфорні добрива та їх характеристика.
- •38. Типова схема технологічних систем виробництва подвійного суперфосфату.
- •39. Поняття про стехіометричне рівняння як основу хімічної конверсії.
- •40. Закон збереження маси — теоретична основа матеріальних розрахунків в технологічних процесах.
- •41. Закон збереження енергії та його використання для розрахунку енергетичних балансів технологічних процесів.
- •43. Особливості екологічних проблем виробництв електричної енергії. Тес, гес, аес. Поняття про матеріали нової техніки
- •44. Поняття про альтернативні джерела отримання електричної енергії.
- •45. Поняття про матеріали нової техніки та техніко-екологічна ефективність їх застосування в народному господарстві.
- •46. Конструкційні металічні , полімерні та композитні матеріали. Залежність властивостей від елементного складу, структурної будови і технологічної обробки (ст..90).
- •47. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технології на прикладі галузі хімічної промисловості.
- •48. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі металургійної промисловості.
- •49. Основні технологічні показники типового технологічного обладнання.
- •50. Поняття про технологічний регламент як основний документ матеріального виробництва.
- •51. Нтп і природничо-технічні інновації.
- •52. Синергетичний характер науки, техніки і технології на їх розвиток.
- •53. Особливості технологічних процесів харчової промисловості на прикладі систем технологій виробництва хліба.
- •54. Глобальні проблеми урбанізації та шляхи їх вирішення.
- •1 Економ система як система грошових і матеріально-е потоків конв прир ресурс у спож варт
- •2. Знач дисц та її місце в ек діяльн
- •8. Харак сис техн. Вироб енергії
- •4. Сиров та ї класиф
- •6. Вода
- •7. Енергоносіі
- •9. Знач вимірювання в тех. Та тех.-екон розрах
- •11. Осн поняття та терм
- •17. Поняття "якість енергії", "конверсія енергії", еколого-економічна доцільність конверсії енергії.
- •13. Використання співвідношень одиниць ф.В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
- •14. Значення міжнародної номенклатури iupac для професійної діяльності економістів-менеджерів.
- •16. Поняття про конверсію видів енергії. Коефіцієнт конверсії енергії.
- •18. Загальна характеристика систем чорної металургії.
- •21. Способи виробництва сталі та їх характеристика.
- •23. Корозія металів. Засоби захисту від корозії, їх екологічне значення.
- •24. Характеристика систем технологій кольорової металургії (на прикладі технології виробництва алюмінію).
- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
34. Екологічна ефективність застосування добрив, засобів боротьби зі шкідниками в агропромисловому комплексі.
Добрива — основа підвищення кількості та якості сільськогосподарської продукції. Їх доцільне використання покращує родючість ґрунтів, підтримує позитивний баланс біогенних елементів та гумусу. Близько 50 % загального врожаю одержують за рахунок добрив. Правильне застосування їх дає змогу активно втручатися у кругообіг речовин на Землі, створювати, зокрема, позитивний баланс поживних речовин у землеробстві.
Правильне застосування добрив досягається лише за успішного проведення також інших сільсько-господарських робіт. Будучи важливим, але не єдиним фактором підвищення врожаю, добрива є складовим елементом всієї системи агрохімічних міроприємств (зниження кислотності ґрунту, боротьба з бур'янами, хворобами та шкідниками рослин, вибір найбільш вдалих сортів, дотримання оптимальних строків посіву, норм висіву та посадки та ін.).
35. Азотні добрива та їх характеристика.
Азо́тні до́брива — азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Виробництво азотних добрив базується не синтезі аміаку з молекулярного азоту і водню. Азот одержують з повітря, а водень із природного газу, нафтових і коксових газів. Азотні добрива являють собою білий чи жовтуватий кристалічний порошок (крім ціанаміду калію і рідких добрив), добре розчинні у воді, чи не поглинаються слабко поглинаються грунтом. Тому азотні добрива легко вимиваються, що обмежує їхнє застосування восени як основне добриво. Більшість з них володіє високої гігроскопічністю і вимагає особливого упакування і збереження. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сеча тварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства і м'ясо-рибної промисловості та ін. (див. Органічні добрива). Особливо великого значення набули мінеральні азотні добрива. Вони містять азот в нітратній, аміачній, нітратно-аміачній і рідше в амідній формі. Мінеральні азотні добрива більш концентровані і діють швидше, ніж органічні. До них належать: аміачна вода,
рідкий аміак, сірчанокислий амоній, аміачна селітра, кальцієва селітра, натрієва селітра, ціанамід кальцію, хлористий амоній.
36. Типова схема технологічних систем виробництва карбаміду.
Карбамід – цінне , безбаластне азотне добриво, містить понад 46% азоту. Карбамід отримують з аміаку і диоксиду вуглецю: 2NH3+CO2 =CO(NH2)2+H2O.
Технологічний процес отримання карбаміду складається з таких стадій: 1. Взаємодія оксиду вуглецю та аміаку з отриманням карбаміду. 2. Дистиляція продуктів синтезу з виділенням аміаку та діоксину вуглецю та повернення їх у повторний цикл синтезу карбаміду, а також виділення солей амонію. 3. Випаровування розчину карбаміду до отримання розплаву. 4. Грануляція розплаву карбаміду розприскуванням у повітря у спеціальних вежах, де падаючи з висоти, краплини розплаву кристалізуються у готовий товарний гранульований продукт карбаміду. Виділений після дистиляції продуктів синтезу надлишковий аміак поглинається азотною кислотою. Утворюючи триоксонітрат амонію, тобто виробництво карбаміду комбінують з виробництвом аміачної силітри.