- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
- •28. Особливості систем технологій хімічної конверсії природного ресурсу у споживчу вартість.
- •29. Техніко-економічні показники хімічних виробництв.
- •30. Особливості екологічних проблем галузі хімічної промисловості.
- •31. Добрива
- •32. Закон термодинаміки.
- •33. Добрива та їх класифікація.
- •34. Екологічна ефективність застосування добрив, засобів боротьби зі шкідниками в агропромисловому комплексі.
- •35. Азотні добрива та їх характеристика.
- •36. Типова схема технологічних систем виробництва карбаміду.
- •37. Фосфорні добрива та їх характеристика.
- •38. Типова схема технологічних систем виробництва подвійного суперфосфату.
- •39. Поняття про стехіометричне рівняння як основу хімічної конверсії.
- •40. Закон збереження маси — теоретична основа матеріальних розрахунків в технологічних процесах.
- •41. Закон збереження енергії та його використання для розрахунку енергетичних балансів технологічних процесів.
- •43. Особливості екологічних проблем виробництв електричної енергії. Тес, гес, аес. Поняття про матеріали нової техніки
- •44. Поняття про альтернативні джерела отримання електричної енергії.
- •45. Поняття про матеріали нової техніки та техніко-екологічна ефективність їх застосування в народному господарстві.
- •46. Конструкційні металічні , полімерні та композитні матеріали. Залежність властивостей від елементного складу, структурної будови і технологічної обробки (ст..90).
- •47. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технології на прикладі галузі хімічної промисловості.
- •48. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі металургійної промисловості.
- •49. Основні технологічні показники типового технологічного обладнання.
- •50. Поняття про технологічний регламент як основний документ матеріального виробництва.
- •51. Нтп і природничо-технічні інновації.
- •52. Синергетичний характер науки, техніки і технології на їх розвиток.
- •53. Особливості технологічних процесів харчової промисловості на прикладі систем технологій виробництва хліба.
- •54. Глобальні проблеми урбанізації та шляхи їх вирішення.
- •1 Економ система як система грошових і матеріально-е потоків конв прир ресурс у спож варт
- •2. Знач дисц та її місце в ек діяльн
- •8. Харак сис техн. Вироб енергії
- •4. Сиров та ї класиф
- •6. Вода
- •7. Енергоносіі
- •9. Знач вимірювання в тех. Та тех.-екон розрах
- •11. Осн поняття та терм
- •17. Поняття "якість енергії", "конверсія енергії", еколого-економічна доцільність конверсії енергії.
- •13. Використання співвідношень одиниць ф.В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
- •14. Значення міжнародної номенклатури iupac для професійної діяльності економістів-менеджерів.
- •16. Поняття про конверсію видів енергії. Коефіцієнт конверсії енергії.
- •18. Загальна характеристика систем чорної металургії.
- •21. Способи виробництва сталі та їх характеристика.
- •23. Корозія металів. Засоби захисту від корозії, їх екологічне значення.
- •24. Характеристика систем технологій кольорової металургії (на прикладі технології виробництва алюмінію).
- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
16. Поняття про конверсію видів енергії. Коефіцієнт конверсії енергії.
Внутрішня конверсія — явище, що спостерігається при переході збудженного атомного ядра в стан з меншою енергією, коли вивільнена енергія не випромінюється у вигляді гамма-кванта, а передається безпосередньо одному з електронів того ж атома. При цьому замість гамма-кванта із атома вилітає конверсійний електрон. Електрони можуть викидатися з різних оболонок атома, і відповідно розрізняють К-, L-, М- і т. д. електрони. Енергія електрона дорівнює різниці енергії конвертованого ядерного переходу та енергії зв'язку оболонки, з якою він вилітає. Вимірювання енергетичних спектрів конверсійних електронів дозволяє визначити енергію переходів та їх мультипольності (див. Ядерна спектроскопія).
Імовірність внутрішньої конверсії по відношенню до ймовірності переходу з випромінюванням гамма-кванта характеризується коефіцієнтом внутрішньої конверсії, визначеним, як відношення інтенсивності потоку конверсійних електронів (повної або для даної електронної оболонки) до інтенсивності гамма-випромінювання для даного ядерного переходу. Розрахунки коефіцієнта внутрішньої конверсії проводяться методами квантової теорії поля з урахуванням екранування заряду ядра електронами інших оболонок атома і кінцевих розмірів ядра (див. Ядро атомне). Коефіцієнт внутрішньої конверсії змінюється в широких межах (103-10-4) в залежності від енергії і мультипольності ядерного переходу, а також від заряду ядра і від оболонки, на якій відбувається внутрішня конверсія. Він тим більше, чим менше енергія, чим вище мультипольність і чим більше заряд ядра. Для переходів між ядерними станами зі спінами, рівними нулю, випускання гамма-квантів абсолютно заборонено і перехід ядра в таких випадках відбувається тільки шляхом внутрішньої конверсії. Порівняння експериментально виміряних коефіцієнтів внутрішньої конверсії з розрахованими теоретично є одним з основних методів визначення мультипольності переходів і квантових характеристик (спінів і парності) ядерних станів.
При енергіях ядерних переходів, що перевищують подвоєну енергію спокою електрона: E0> 2mс2 = 1,022 МеВ, може відбуватися внутрішня конверсія з утворенням електронно-позитронної пари (парна конверсія), імовірність якої росте з ростом енергії переходу (див. Анігіляція і народження пар). Спектри електронів і позитронів парної конверсії безперервні, причому сумарна кінетична енергія електрона і позитрона дорівнює: E0 — 2mс2. Окремим випадком парної конверсії є внутрішня конверсія з вильотом моноенергетичних позитронів. Вона має місце, коли електрон пари захоплюється на яку-небудь оболонку того ж атома, що звільнилася в результаті попереднього ядерного перетворення.
22. Основи бездоменного виробництва сталі.
Бездоменний процес виробництва сталі полягає в одержанні з руди чистого заліза, а потім шляхом добавок до нього різних компонентів виплавляють різні вуглецеві та леговані сталі. Залізо з руд добувають шляхом відновлення його з оксидів за допомогою більш активних елементів (Н2, С2).