29. Техніко-економічні показники хімічних виробництв.

Техніко-економічний рівень хімічних виробництв визначається: 1. Витратні коефіцієнти – кількість сировини або енергії на виробництво одиниці продукції. 2. Вихід продукції = м _пр.. /м_сиров.. 3. Ступінь конверсії. 4. Собівартість. 5. Продуктивність праці. Техніко-економічні показники характеризують глибину та спрямованість процесу у напрямку отримання цільового продукту.

30. Особливості екологічних проблем галузі хімічної промисловості.

Особливості екологічних проблем зумовлені особливостями хімічних процесів: 1. Висока токсичність відходів виробництва. 2. Велика потреба у дефіцитній прісній воді. 3. Стоки хімічних підприємств потребують значного розведення. Всі хімічні виробництва належать до водомістких. Їх функціонування супроводжується утворенням великої кількості стічних вод із високим вмістом хлорорганічних сполук, кислот і лужних речовин, вуглеводневих сполук. Скидання їх безпосередньо у водойми та міську каналізацію нині заборонено. Тому на території кожного хімічного підприємства чи поблизу нього утворюються великі шлаконакопичувачі, ставки-відстійники. Основним напрямом боротьби з забрудненням довкілля в хімічній промисловості є удосконалення існуючих і розроблення нових технологічних процесів.

31. Добрива

Мінеральні добрива – це солі, які містять елементи, необхідні для нормального росту і розвитку рослин.

Вимоги до добрив: дешеві, мають добре зберігатися і транспортуватися, повинні добре розчинятися у воді та грунтових кислотах.

32. Закон термодинаміки.

За першим законом термодинаміки, передання енергії системі чи від системи може відбуватися у двох формах: у формі теплоти q і роботи W. Відповідно до цього внутрішня енергія системи U, від якої передається енергія, зменшується на дельта U: ∆U=q+W. Водночас система, якій передається енергія, також змінить свою внутрішню енергію на таку саму величину ∆U. Наведений вираз є математичним виразом першого закону термодинаміки.

Уподібнивши теплові машини водяним, С.Карно сформулював таку думку: для виконання роботи тепловою машиною необхідна різниця температур робочого тіла(пари) «на вході» і «на виході» з машини. Як бачимо аналогія з водяним двигуном визначила успіх підходу до відкриття другого закону термодинаміки.

За розміром енергії відношення отриманої роботи до витраченого тепла завжди буде меншим від тепла. Запишемо їх співвідношення: ὴ= (Q _п – Q _x)/Q _п, або ὴ= (А _п – А _x)/А _п, або ὴ= (Т _п – Т _x)/Т _п .С ме це і є одним із визначень другого закону термодинаміки.

33. Добрива та їх класифікація.

Добрива — органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості. Добрива поділяють на прямі (такі, що містять безпосередньо елементи живлення рослин) та непрямі (покращують властивості ґрунтів, наприклад, гіпс, вапно).

За складом розрізняють: мінеральні добрива, органічні добрива, органо-мінеральні добрива: природні — апропель,

штучні — торфоаміачні, торфомінеральноаміачні та ін.; бактеріальні добрива, зелені добрива (свіжа зелена маса переважно бобових рослин, запахувана в ґрунт для збагачення його органічними речовинами та N).

Добрива, що отримують безпосередньо в господарствах, називаються місцевими (гній, торф, болотяний мул та ін.), на спеціальних заводах — промисловими або хімічними (азотні добрива, фосфоритна мука та ін..

В залежності від кількості елементів живлення, добрива поділяють на:

односторонні (містять один який-небудь основний елемент, наприклад калійні добрива), та багатосторонні або комплексні.

Добрива, до складу яких входять макроелементи (N, P, K, Ca, Mg, S), називаються макродобривами наприклад, фосфорні добрива, азотно-фосфорні добрива), мікроелементи (B, Fe, Mn, Cu, Mo, Zn), — мікродобривами (марганцеві добрива, бормагнієве добриво і т.і.). За агрегатним станом розрізняють добрива тверді (кристалічні, гранульовані, порошки), рідкі та газоподібні (безводний NH3).