- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
- •28. Особливості систем технологій хімічної конверсії природного ресурсу у споживчу вартість.
- •29. Техніко-економічні показники хімічних виробництв.
- •30. Особливості екологічних проблем галузі хімічної промисловості.
- •31. Добрива
- •32. Закон термодинаміки.
- •33. Добрива та їх класифікація.
- •34. Екологічна ефективність застосування добрив, засобів боротьби зі шкідниками в агропромисловому комплексі.
- •35. Азотні добрива та їх характеристика.
- •36. Типова схема технологічних систем виробництва карбаміду.
- •37. Фосфорні добрива та їх характеристика.
- •38. Типова схема технологічних систем виробництва подвійного суперфосфату.
- •39. Поняття про стехіометричне рівняння як основу хімічної конверсії.
- •40. Закон збереження маси — теоретична основа матеріальних розрахунків в технологічних процесах.
- •41. Закон збереження енергії та його використання для розрахунку енергетичних балансів технологічних процесів.
- •43. Особливості екологічних проблем виробництв електричної енергії. Тес, гес, аес. Поняття про матеріали нової техніки
- •44. Поняття про альтернативні джерела отримання електричної енергії.
- •45. Поняття про матеріали нової техніки та техніко-екологічна ефективність їх застосування в народному господарстві.
- •46. Конструкційні металічні , полімерні та композитні матеріали. Залежність властивостей від елементного складу, структурної будови і технологічної обробки (ст..90).
- •47. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технології на прикладі галузі хімічної промисловості.
- •48. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі металургійної промисловості.
- •49. Основні технологічні показники типового технологічного обладнання.
- •50. Поняття про технологічний регламент як основний документ матеріального виробництва.
- •51. Нтп і природничо-технічні інновації.
- •52. Синергетичний характер науки, техніки і технології на їх розвиток.
- •53. Особливості технологічних процесів харчової промисловості на прикладі систем технологій виробництва хліба.
- •54. Глобальні проблеми урбанізації та шляхи їх вирішення.
- •1 Економ система як система грошових і матеріально-е потоків конв прир ресурс у спож варт
- •2. Знач дисц та її місце в ек діяльн
- •8. Харак сис техн. Вироб енергії
- •4. Сиров та ї класиф
- •6. Вода
- •7. Енергоносіі
- •9. Знач вимірювання в тех. Та тех.-екон розрах
- •11. Осн поняття та терм
- •17. Поняття "якість енергії", "конверсія енергії", еколого-економічна доцільність конверсії енергії.
- •13. Використання співвідношень одиниць ф.В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
- •14. Значення міжнародної номенклатури iupac для професійної діяльності економістів-менеджерів.
- •16. Поняття про конверсію видів енергії. Коефіцієнт конверсії енергії.
- •18. Загальна характеристика систем чорної металургії.
- •21. Способи виробництва сталі та їх характеристика.
- •23. Корозія металів. Засоби захисту від корозії, їх екологічне значення.
- •24. Характеристика систем технологій кольорової металургії (на прикладі технології виробництва алюмінію).
- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
11. Осн поняття та терм
Фізична величина – це характеристика фіз. Об’єктів та явищ матеріального світу, які можна виміряти кількісно. Фізична величина має двоїстий характер узагальнене як якіна х-тика і індивідуальне як кількісна
Одиниця ф. в – фіксована за розміром міра відповідно ф.в.
Розмір ф.в. – кількісна х-стика ф. в .
Розмірність ф.в - це якісна х-стика ф. в. символічне позначення функціональної залежності похідної ф. в. або її одиниці від основних ф.в. у даній системі. Ф.в поділяють на основні та похідні. Існує сім основних ф.в довжина маса час сила ел ст. термодинамічна температура к-сть речовини, сила світла.
12. Міжнародна система одиниць (СІ) (міжнародна абревіатура SI з фр. Système International d'Unités) — це сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць[1]. СІ є найчастіше використовуваною системою одиниць при проведенні розрахунків в різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо.
Переваги сучасної Міжнародної системи одиниць є:
Універсальність – охоплення всіх галузей науки, техніки та економіки.
Уніфікація одиниць для всіх видів вимірювань механічних, теплових, електричних, магнітних величин.
Когерентність системи: всі похідні речовини виводяться з рівняння зв’язку між величинами.
Спрощений запис формул і рівнянь.
Полегшення навчального процесц
Ліпше взаєморозуміння фахівців різних галузей науки та практики.
17. Поняття "якість енергії", "конверсія енергії", еколого-економічна доцільність конверсії енергії.
Якість енергії – це міра необхідних енергетичних витрат на конверсію (перетворення) даного виду енергії в інший за допомогою наявних технологічних засобів, наприклад хімічної енергії вугілля, нафти чи газу – в електричну. Конверсія — явище, що спостерігається при переході збудженого атомного ядра в стан з меншою енергією, коли вивільнена енергія не випромінюється у вигляді гамма-кванта, а передається безпосередньо одному з електронів того ж атома. Як у природних, так і в технологічних ланцюжках послідовної конверсії енергії її концентрація збільшується разом із витратами на енергію.
13. Використання співвідношень одиниць ф.В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
Фізичні величини позначають окремими буквами латинського чи грецького алфавіту, іноді з відповідними індексами. Вони друкуються похилим шрифтом (курсивом) незалежно від того, яким шрифтом видруковано весь текст. Символи, що є літерами грецької абетки, дозволено друкувати прямим шрифтом.
Назви одиниць SI пишуться з малої літері. Позначення одиниць також пишуться з малої літери, за винятком позначень назв, які походять від прізвищ учених (ампер, герц, ньютон, вольт тощо) — вони пишуться з великої літери (A, Hz, N, V). Позначення одиниць друкують прямим шрифтом. Позначення десяткових префіксів
друкують прямим шрифтом без проміжку між префіксом і позначенням одиниці. Назви похідних одиниць треба утворювати за назвами основних, при цьому використовуйте прикметники «квадратний», «кубічний». У випадках, коли другий чи третій степінь
довжини не виражає площу чи об’єм застосовуйте вираз «у квадраті», «у кубі» або «у другому степені», «у третьому степені». Назви одиниць у знаменнику треба писати і читати з прийменником «на», за
виключенням одиниць величин, які залежать від часу в першому степені і
характеризують швидкість процесу. В останньому випадку застосовують
прийменник «за». Назви кратних і частинних одиниць, піднесених до степеня, слід
утворювати приєднанням префікса до назви вихідної одиниці. Наприклад, кратна одиниця від квадратного метра - квадратний кілометр (вихідна одиниця — метр). До позначень одиниць, а також до їхніх назв не можна додавати інші літери чи слова, що мали б подавати додаткову інформацію про фізичну величину, об’єкт чи умови вимірювання. В усіх таких випадках треба сполучати визначальні слова з назвою величини, а одиницю позначати
згідно зі стандартом. Позначення одиниці треба розташовувати в одному рядку з числовим
значенням величини, без перенесення на наступний рядок. Між числом і позначенням одиниці залишають проміжок. За наявності десяткового дробу в числовому значенні величини позначення одиниці слід розташовувати після всіх цифр. Коли зазначається значення величини з граничними відхиленнями, її числове значення разом з граничними відхиленнями слід брати у дужки, а
позначення одиниці розташовувати після дужок. У літерних позначеннях відношень одиниць для позначення знака ділення слід застосовувати лише одну риску: навскісну або горизонтальну. Коли для однієї з одиниць, яка входить до відношення, встановлено позначення у вигляді від’ємного степеня (наприклад, с–2, м–1, К–1), то
застосування навскісної або горизонтальної риски не допускається. Кратні і частинні одиниці можуть бути утворені від основних одиниць
шляхом їх збільшення (кратні) або зменшення (частинні) в ціле число разів. Наприклад, кілометр (1000 m), мегапаскаль (106 Ра), міліметр (10-3 m), мікросекунда (10-6 s). Десяткові кратні префікси, більші за 103, позначають великими літерами, а частинні — малими. Префікси гекто, дека і санти приєднують тільки до одиниць, які набули широкого вжитку,
наприклад, гектолітр, декалітр, сантиметр. До назв і позначень одиниць не можна приєднувати підряд два чи більше префіксів.