- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
- •28. Особливості систем технологій хімічної конверсії природного ресурсу у споживчу вартість.
- •29. Техніко-економічні показники хімічних виробництв.
- •30. Особливості екологічних проблем галузі хімічної промисловості.
- •31. Добрива
- •32. Закон термодинаміки.
- •33. Добрива та їх класифікація.
- •34. Екологічна ефективність застосування добрив, засобів боротьби зі шкідниками в агропромисловому комплексі.
- •35. Азотні добрива та їх характеристика.
- •36. Типова схема технологічних систем виробництва карбаміду.
- •37. Фосфорні добрива та їх характеристика.
- •38. Типова схема технологічних систем виробництва подвійного суперфосфату.
- •39. Поняття про стехіометричне рівняння як основу хімічної конверсії.
- •40. Закон збереження маси — теоретична основа матеріальних розрахунків в технологічних процесах.
- •41. Закон збереження енергії та його використання для розрахунку енергетичних балансів технологічних процесів.
- •43. Особливості екологічних проблем виробництв електричної енергії. Тес, гес, аес. Поняття про матеріали нової техніки
- •44. Поняття про альтернативні джерела отримання електричної енергії.
- •45. Поняття про матеріали нової техніки та техніко-екологічна ефективність їх застосування в народному господарстві.
- •46. Конструкційні металічні , полімерні та композитні матеріали. Залежність властивостей від елементного складу, структурної будови і технологічної обробки (ст..90).
- •47. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технології на прикладі галузі хімічної промисловості.
- •48. Поняття про комплексні міжгалузеві системи технологій на прикладі галузі металургійної промисловості.
- •49. Основні технологічні показники типового технологічного обладнання.
- •50. Поняття про технологічний регламент як основний документ матеріального виробництва.
- •51. Нтп і природничо-технічні інновації.
- •52. Синергетичний характер науки, техніки і технології на їх розвиток.
- •53. Особливості технологічних процесів харчової промисловості на прикладі систем технологій виробництва хліба.
- •54. Глобальні проблеми урбанізації та шляхи їх вирішення.
- •1 Економ система як система грошових і матеріально-е потоків конв прир ресурс у спож варт
- •2. Знач дисц та її місце в ек діяльн
- •8. Харак сис техн. Вироб енергії
- •4. Сиров та ї класиф
- •6. Вода
- •7. Енергоносіі
- •9. Знач вимірювання в тех. Та тех.-екон розрах
- •11. Осн поняття та терм
- •17. Поняття "якість енергії", "конверсія енергії", еколого-економічна доцільність конверсії енергії.
- •13. Використання співвідношень одиниць ф.В. Si та позасистемних в економічних розрахунках (на прикладах).
- •14. Значення міжнародної номенклатури iupac для професійної діяльності економістів-менеджерів.
- •16. Поняття про конверсію видів енергії. Коефіцієнт конверсії енергії.
- •18. Загальна характеристика систем чорної металургії.
- •21. Способи виробництва сталі та їх характеристика.
- •23. Корозія металів. Засоби захисту від корозії, їх екологічне значення.
- •24. Характеристика систем технологій кольорової металургії (на прикладі технології виробництва алюмінію).
- •26. Техніко-економічні показники
- •27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
26. Техніко-економічні показники
доменного виробництва
Коефіцієнт використання корисного об’єму (КВКО) являє собою відношення корисного об’єму печі V (m3) до добового виплавлення чавуну G (t)
КВКО (m3/t) = V / G.
Чим менше чисельне значення КВКО, тим краще працює доменна піч, тим більш форсовано відбувається плавлення. Значення КВКО коливається в широких межах (0,4—0,7). Економічна оцінка роботи доменної печі — це собівартість чавуну, яка складається з вартості вихідних матеріалів (42,6 %), палива (49,4%), енергетичних витрат (3,7 %), амортизації (1,4 %), заробітної плати (0,3 %), інших витрат (2,6 %).
Інтенсивність плавлення, І (t/m3) оцінюється кількістю коксу К, спаленого за добу на 1 m3 корисного об’єму Vк печі:
I = К / Vк (t/m3).
Важливими заходами для подальшої інтенсифікації доменного виробництва є збагачення дуття киснем, використання природного газу, поліпшення підготовки шихти, заміна залізної руди агломератом і окатишами, комп’ютеризація й автоматизація всіх процесів плавлення.
27.Загальна характеристика систем хімічної промисловості.
Хімі́чна промисло́вість — це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів и т.п.
Вона поділяється на промисловість органічних речовин та промисловість неорганічних речовин. Також її поділяють так: 1.Галузь широкої спеціалізації. 2. Основну хімічну промисловість. 3 промисловість важкого органічного синтезу.
Особливості: 1. Специфічні знаряддя праці. 2. Можливість вибору різних джерел сировини для виробництва однієї й тієї ж продукції. 3. Висока матеріаломісткість та енергомісткість виробництва. 4. Високий ступінь автоматизації виробництва.
Основні процеси хімічної промисловості:1. За способом організації: періодичні , неперіодичні, комбіновані. 2. За агрегатним станом реагуючих речовин: гомогенні, гетерогенні. 3. За тепловим ефектом: екзогенні та ендогенні.
Висновок:Вироби хімічної промисловості знаходять застосування у всіх без винятку ділянках нар. господарства і в побуті. Дякуючи високому ступеневі розвитку хім. науки та можливостям застосовувати в хім виробництві автоматизацію процесів, хім. промисловість відзначається малою трудомісткістю, але високими коштами устаткування.
28. Особливості систем технологій хімічної конверсії природного ресурсу у споживчу вартість.
У процесі перетворення сировини на споживчу вартість, тобто конверсії відбувається зміна не лише зовнішнього вигляду, розмірів, агрегатного стану, а змінюється також хімічні властивості, внутрішня будова речовини – їхня структура. В процесі хімічних перетворень з однієї речовини можна отримати кілька. Наприклад, у процесі хімічної обробки води, отримують різні за властивості речовини – продукти: водень та кисень. І навпаки з двох чи більше речовин отримують одну. Наприклад, отримання солей шляхом нейтралізації кислот лугами.
Хімічна технологія за природою перетворень поділяється на неорганічну і органічну. Неорганічна хімічна технологія включає переробку мінеральної сировини, отримання кислот, лугів, мінеральних добрив, органічна хімічна технологія - переробку нафти, газу, вугілля і інших горючих копалин для отримання синтетичних полімерів, барвників. Лікарських засобів.