- •1Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування
- •2. Коефіцієнти прямих і повних матеріальних витрат
- •4.Економетрична модель
- •5.Метод Жорано –гауса
- •7.Етапи економіко-математичного моделювання
- •10.Опрне рішення задачі лінійного програмування.
- •14.Визначення сідлової точки.
- •3. Дайте економічну інтерпретацію методу потенціалів рішення транспортної задачі.
- •39 Описати економічний сенс цільової функції,обмежень в.Завданні про дієту.
- •42Описати економічний сенс цільової функції,обмежень в.Моделі виробництва.
- •43.Описати економічний сенс цільової функції,обмежень..Транспортного завдання.
- •44. Описати етапи зведення теорії ігор до завдання лінійного програмування.
- •45. Описати необхідні перетворення завдання лінійного програмування при рішенні її методом штучного базису.
- •46. Описати причини виникнення нелінійності в економічних завданнях і проілюструйте на прикладах.
- •48. Описати умови,що викликаюь необхідність застосування методу штучного базису.
- •50. Опишіть економіко-математичну модель транспортного завдання. Які методи рішення транспортних задач ви знаєте?
- •51.Загальна постановка завдання нелінійного програмування.Суть методу лагранжа рушення класичної оптимізації задачі.
- •8.4.1. Умовний та безумовний екстремуми функції
- •У разі, якщо ,
- •Метод множників Лагранжа
- •53.Перерахувати особливі випадки рішення задачі лінійного програмування графічним методом.
- •54.Поясніть економічний сенс коефіцієнта еластичності та коефіцієнта бета
- •55.Поясніть економічний сенс теорем подвійності,дайте економічну інтерпретацію властивостей подвійних оцінок.
- •57.Поясніть принципову схему міжгалузевого балансу ш розкрийте екон.Зміст її розділів.
- •58.Розкрийте основні поняття імітаційного моделювання і перерахуйте єтапи машинної імітації як експерементального методу вивчення економіки.
- •59.Розкрийте економічний сенс коефіцієнтів прямої і повної трудомісткості і дайте опис економіко-математичній моделі міжгалузевого балансу витрат праці.
- •60.Розкрийте економічну інтерпретацію коефіцієнтів парної і множинної кореляції,коефіцієнтів детермінації,сукупних коефіцієнтів детермінації. Парні коефіцієнти кореляції
- •Множинні коефіцієнти кореляції
- •62. Сформулювати алгоритм рішення гри графічним методом.
- •65. Сформулювати економічний сенс попередніх перетворень при рішення задач угорським методом.
- •67.Сформулювати критерій оптимальності в процедурі симлексу і дати його екон.Інтерпретацію.
- •71. Сформулювати основні етапи алгоритму методу множників Лагранжа для завдань на умовний екстремум.
- •72. Сфомолювати основну ідею симплекс методу.
- •73.Сформулювати першу основну теорію повійності.
- •81.Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування
- •85. У чому суть завдань багокритеріаьної оптимізації?...
- •86. У чому суть методів мережевого планування і управління?
- •87. Принцип оптимальності
- •90.Завдання цілочисельного програмування..Приведіть приклади таких завдань і назвіть відомі методи їх рішення.
- •91. Що таке подвійне завдання в лп? Сформулюйте основні теореми подвійності.
- •1.Кожному обмеженню прямої задачі відповідає змінна двоїстої задачі. Кількість невідомих двоїстої задачі дорівнює кількості обмежень прямої задачі.
- •93. Які завдання екон аналізу розв’язуються на основі економетричних моделей регресії.
- •94. Які завдання розв’язуються на основі мережевих моделей? Розкрийте суть мережевого планування в умовах невизначеності.
- •95. Які найважливіші особливості соц.-екон сис-м як об’єктів моделювання?
- •96. Які основні етапи графічного методу рішення задач лінійного програмування?
- •97. Які особливості канонічної форми запису графічного методу рішення злп.
48. Описати умови,що викликаюь необхідність застосування методу штучного базису.
Розглянемо задачу лінійного програмування:
(2.60)
(2.61)
(2.62)
Задача подана в канонічному вигляді і система обмежень (2.61) не містить одиничної матриці. Отримати одиничну матрицю можна, якщо до кожного рівняння в системі обмежень задачі додати одну змінну . Такі змінні називають штучними. (Не обов’язково кількість введених штучних змінних має дорівнювати m. Їх необхідно вводити лише в ті рівняння системи обмежень, які не розв’язані відносно базисних змінних.) Допустимо, що система рівнянь (2.61) не містить жодного одиничного вектора, тоді штучну змінну вводять у кожне рівняння:
(2.63)
У результаті додавання змінних у рівняння системи (2.61) область допустимих розв’язків задачі розширилась. Задачу з системою обмежень (2.63) називають розширеною, або М-задачею. Розв’язок розширеної задачі збігатиметься з розв’язком початкової лише за умови, що всі введені штучні змінні в оптимальному плані задачі будуть виведені з базису, тобто дорівнюватимуть нулеві. Тоді система обмежень (2.63) набуде вигляду (2.61) (не міститиме штучних змінних), а розв’язок розширеної задачі буде розв’язком і задачі (2.60)—(2.62).
Згідно з симплексним методом до базису вводять змінні, які покращують значення цільової функції. Для даної задачі на максимум вони мають його збільшувати. Отже, для того, щоб у результаті процедур симплексних перетворень виключалися з базису штучні змінні, потрібно ввести їх у цільову функцію з від’ємними коефіцієнтами. Тобто цільова функція набуде вигляду:
(У разі розв’язання задачі на відшукання мінімального значення цільової функції вводять коефіцієнти, які є досить великими числами. Цільова функція тоді має вигляд: ).
Припускається, що величина М є досить великим числом. Тоді якого б малого значення не набувала відповідна коефіцієнту штучна змінна , значення цільової функції буде від’ємним для задачі на максимум та додатним для задачі на мінімум і водночас значним за модулем. Тому процедура симплексного методу одразу вилучає відповідні змінні з базису і забезпечує знаходження плану, в якому всі штучні змінні .
Якщо в оптимальному плані розширеної задачі існує хоча б одне значення , то це означає, що початкова задача не має розв’язку, тобто система обмежень несумісна.
Для розв’язання розширеної задачі за допомогою симплексних таблиць зручно використовувати таблиці, оцінкові рядки яких поділені на дві частини-рядки. Тоді в (m+2)-му рядку записують коефіцієнти з М, а в (m+1)-му — ті, які не містять М. Вектор, який підлягає включенню до базису, визначають за (m+2)-м рядком. Ітераційний процес по (m+2)-му рядку проводять до повного виключення всіх штучних змінних з базису, потім процес визначення оптимального плану продовжують за (m+1)-им рядком.
50. Опишіть економіко-математичну модель транспортного завдання. Які методи рішення транспортних задач ви знаєте?
транспортної задачі
Класична транспортна задача лінійного програмування формулюється так: деякий однорідний продукт, що знаходиться у m постачальників Аі в обсягах одиниць відповідно необхідно перевезти n споживачам в обсягах одиниць. При цьому виконується умова, що загальний наявний обсяг продукції у постачальників дорівнює загальному попиту всіх споживачів. Відомі вартості перевезень одиниці продукції від кожного Аі-го постачальника до кожного Вj-го споживача, що подані як елементи матриці виду:
Необхідно визначити план перевезень, за якого вся продукція була б вивезена від постачальників, повністю задоволені потреби споживачів і загальна вартість всіх перевезень була б мінімальною.
У такій постановці задачі ефективність плану перевезень визначається його вартістю і така задача має назву транспортної задачі за критерієм вартості перевезень.
Транспортну задачу називають збалансованою, або закритою, якщо виконується умова Якщо ж така умова не виконується, то транспортну задачу називають незбалансованою, або відкритою.
Існують такі методи рішення транспортної задачі:
Метод потенціалів розв’язування транспортної задачі
. Угорський метод
двоїста до транспортної