- •1.Предмет, завдання і значення курсу " Дипломатична Історія України
- •2.Формування уяв про дипломатію додержавної України
- •3. Міжнародні обставини формування державного об'єднання "Русь" та дипломатичні складові його зміцнення.
- •4. Норманська теорія та дипломатичні акції перших князів Рюриковичів.
- •5. Договори давньоруських князів із Візантією.
- •6. Дипломатія Святослава.
- •7. Розквіт дипломатичної активності України - Руси за часів Володимира Великого.
- •8. Ярослав Мудрий і його дипломатичні зусилля щодо зміцнення міжнародного становища Київської Русі.
- •9. Прийняття Руссю християнства та його міжнародні наслідки.
- •10.Стадія роздробленості Київської Русі та зменшення її дипломатичної ваги в світі.
- •11 .Галицько-Волинське князівство та його дипломатія.
- •12.Різновекторна дипломатія Данила Галицького
- •13.Династичні зв'язки України- Руси з суміжними державами і країнами Західної Європи.
- •14.Дипломатія Володимира Мономаха.
- •15.Феномен Литовсько-Руської держави.
- •17.Становище українців в Речі Посполитій.
- •18. Формування козацтва й паростки дипломатії Запорізької Січі.
- •19. Дипломатична боротьба за козацьку автономію
- •20.Зовнішньополітичні пріоритети Української революції середини XVII ст.
- •21.Формування козацько-гетьманської дипломатії б. Хмельницького.
- •22. Переяславська рада. Її історичні наслідки й оцінка.
- •23. "Березневі статті" - важливий правовий документ.
- •24.Пошуки б. Хмельницьким політичних комбінацій для забезпечення самостійності й незалежності Української козацької держави після Переяславської ради.
- •25.Дипломатична практика Українських гетьманів доби Руїни (1657-1687)
- •26. Дипломатія і.Виговського. Гадяцький трактат 1658р.
- •27.Чинники зовнішньої політики й дипломатії гетьманської України другої половини XVIII ст.
- •28.Дипломатична історія формування українсько-шведського союзу 1708-1709рр.І. Мазепа
- •29.Державотворча й дипломатична діяльність п. Орлика.
- •30.Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії. Ліквідація автономії України.
- •31.Поділи Польщі й перерозподіл українських земель між Російською та Австро-Угорською імперією.
- •32.Великодержавна політика російського самодержавства щодо України й загострення українського питання.
- •33.Становище українців в Австро-Угорщині й проблема соборності українських земель.
- •34.Національно-визвольний рух і активізація дипломатичної активності навколо України на зламі XIX і XX ст.
- •35.Національні проблеми в програмах українських партій - пошук моделей перебудови міжнародних відносин у Східній і Центральній Європі.
- •37.Перша світова війна і долі українства.
- •39.Українська революція й пошук її зовнішньополітичних орієнтацій.
- •40. Дипломатія Центральної Ради в реалізації автономістсько федералістського курсу. Стосунки з Тимчасовим урядом.
- •41. Створення унр і початки її дипломатичної діяльності.
- •44. Унр і дипломатична активність країн Антанти 1917-1918 рр.
- •45. Прийняття IV Універсалу цр, набуття унр статусу самостійної, суверенної держави.
- •48.Міжнародні чинники державного перевороту 29 квітня 1918 р. І утвердження режиму п. Скоропадського.
- •51.Переговори Української Держави з рсфрр 1918р.
- •52.Україна, Дон і Кубань в 1918р.
- •53. Відновлення унр і суперечності в Директорії з приводу зовнішньополітичних орієнтацій
- •54. Створення зунр і Польща.
- •55. Акт злуки 22 січня 1919р. І міжнародні аспекти діяльності соборної України.
- •56. Місія с. Мазуренка до Москви.
- •57. Українсько-французькі переговори в Одесі й Бірлузі на початку 1919 року.
- •62. Україна і Польща в 1920 р.:проблеми стосунків.
- •66. Входження урср до складу срср і звуження можливостей для зовнішньо-політичної діяльності
- •67. Міжнародна дипломатична діяльність державного центру унр в екзилі
- •68. Український національно-визвольний рух в польщі, румунії, та чехословаччині в контексті міжнародного життя
- •69. Українське питання в дипломатичній практиці міжвоєнної європи
- •70. Україна в стратегічних планах європейських держав напередодні другої світової війни
- •71. Мюнхенська угода 1938 р. І карпато-українська держава
- •72. Вплив радянсько-німецьких угод 1939 на долю українців
- •74. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
- •75. Нацистський окупаційний режим і Україна. Оцінка діяльності оун-упа.
- •76. Радянсько-польські суперечності щодо західно-українських земель в ході Великої Вітчизняної війни.
- •78. Україна - співзасновниця оон.
- •79. Україна і розв'язання проблеми кордонів у післявоєнній Європі.
- •80. Досвід розв'язання проблеми Закарпаття між урср і Чехословаччиною.
- •84. Національно-дисидентський рух в Україні 60-х - 80-х рр. І його вплив на міжнаціональні, міждержавні стосунки.
- •85. Назрівання суперечностей всередині срср і формування передумов завоювання Українською державою суверенітету, перетворення на повноправного суб'єкта міжнародних відносин.
- •86.Декларація про державний суверенітет України та її роль у зміні статусу України на міжнародній арені.
- •87. Акт Проголошення незалежності України та його міжнародне значення.
- •88.Процес міжнародного визнання незалежної України в 1991-1992 рр.
- •89.Теоретичні засади сучасної зовнішньої політики України.
- •90.Проблеми стосунків України з державами снд.
- •93.Україна і проблема ядерної зброї.
72. Вплив радянсько-німецьких угод 1939 на долю українців
Відхід від ідеї створення “Великої України” і взагалі від східної орієнтації демонструвався Німеччиною досить чітко. Гітлер остаточно ліквідував Чехословаччину, окупувавши Богемію і Моравію і давши дозвіл на окупацію Угорщиною Карпатської України. ((див. попереднє питання))
18 березня 1939 з нотою, у якій засуджувалися дії Німеччини та Угорщини, виступив СРСР. Проте ця заява була лише дипломатичним жестом. Сталінське керівництво могло нарешті зітхнути з полегшенням: Карпатська Україна не стала для Гітлера трампліном, а возз’єднання - приводом для стрибка на радянську Україну. Гітлер чудово розумів, що СРСР, маючи власні інтереси у західній Україні, ні в якому разі не допустить, щоб цей вигідний стратегічний плацдарм був зайнятий німецькими військами і перетворився на засіб постійного тиску на Радянський Союз. Розглядаючи війну з Польщею як прелюдію до агресії роти Франції та Англії, керівництво “третього рейху ” вирішило, що настав час для такого альянсу з СРСР, який уже давно уявлявся Гітлеру у вигляді тимчасового “союзу для війни”.
23 серпня 1939 Молотов і Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР та Німеччиною терміном на 10 років. Крім того, було підписано таємний протокол, який містив положення, що стосувалися українських земель: “У разі територіально - політичного перевлаштування областей, які входять до Польської держави, межа сфер інтерсів Німеччини та СРСР приблизно буде проходити по лінії рік Нареву, Вісли і Сяну ”. Тобто відмова рейху від претензій щодо України набула форми розмежування “сфери інтересів”.
Пакт Молотова- Ріббентропа став своєрідною точкою відліку процесу “збирання” українських земель в межах однієї держави, що об’єктивно було явищем прогресивним.
74. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
У центрі політичного життя західноукраїнських земель, стояли такі питання:
Визначення способів національного визволення України
Розбудова суверенної Украхнської держави
Утвердження справедливого соціально-економічного ладу.
Загалом на Західноукраїнських землях формуються дві провідні сили: ліві(комуністи) і праві(ті, що виступали за незалежність).
До правих можна віднести, сформовану на початку 40вих років, Організацію Українських Націоналістів. Спочатку очолювана Коновальцем, потім розділилася на дві течії: ОУН-М(більш помірковані) та ОУН-Б(революціонери).
ОУН-Б, очолювана Степаном Бандером, проводила активну діяльність з метою здобуття незалежності.
ОУН починає шукати допомогу саме у Німеччини, оскільки вона була найбільш ймовірним переможцем на той час. У березні 1942 року ОУН-Б провела забрання своїх прихильників і визначила основні засади діяльності:
ОУН бореться за незалежну Українську державу
За визволення поневолених Москвою народів східної Європи
За новий, справедливий лад на руїнах Московської імперії
Усі зусилля Проводу ОУН були направлені на «переконання Німецького уряду...визнати самостійність і соборність України й допустити українців до війни проти СРСР як рівнорядних партнерів Німеччини.
10 вересня 1939 року гітлерівське керівництво поширило звернення про плани створення незалежної держави під протекторатом Німеччини. Однак після перших успіхів німців на фронті(16 липня 1941) починають проявлятися справжні плани Гітлера, який діє за принципом «розрізати окуповану територію так, як нам це потрібно, щоб зуміти: панувати, управляти нею та експлуатувати»
Реакція на це була моментальною.
30 червня 1941 року ОУН проголошує незалежну Українську державу, без відома основного стратегічного партнера – Німеччини. Цим виявляє своєрідний опір. Президентом стає Степан Бандера, пр.мін – Ярослав Стецько.
Мета – Організувати і контролювати місцеву владу в новозайманих частинах України(західна), знайти в цих землях свідомих громадян.
Відповідно ця держава опиняється між двома вогнями: з однієї сторони ворожість до СРСР, з іншої до фашистської Німеччини. Сили протистояти у цієї держави не було. У тому ж 1941 році СС розстріляло значну частину прихильників ОУН(б) і в результаті держава припиняє своє існування.
Історичне значення:
Відіграло певну роль у становленні самобутньої та національно-свідомої української держави
Створила передумови для подальшого створення Укр. Держави.
На військовій арені 2 світової стала ідейним осередком саме української нації.