15.1. Сутність регіональної економіки

В національній економіці формуються регіональні господарські системи, посилюється децентралізація соціально-економічної діяльності. Регіони безпосередньо реалізують соціально-економічну політику держави і стратегію національного розвитку. Зростає самоуправління, адміністративні повноваження і господарська самостійність регіонів. Господарство на певній території набуває форм складної регіональної економічної системи з сукупністю взаємозумовлених зв'язків і процесів. Регіональна економіка вирішує питання просторового розвитку національного господарства.

Регіональна економіка – це__________________________________________________

________________________________________________________________________________

Регіон (лат. rеgіо - територія, місцевість, область, район) _________________________

Найбільш поширені регіони або територіальні частини (таксони) в Україні:

1.адміністративно-територіальні одиниці:_________________________________________

2. інтегральні економічні райони, виділені на основі________________________________

_____________________________________________________________________________

3. регіони різних типів: «Буг»та «Карпатський»; прикордонні регіони, вільні (спеціальні) економічні зони.

15.2. Основні передумови регіонального економічного розвитку

Кожний регіон максимально використовує власні переваги, розвиваючи галузі спеціалізації.

Спеціалізація виробництва регіону - ________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Кооперування між регіонами -______________________________________________________

Територіальна концентрація виробництва (локалізація економічної діяльності на обмеженій території) дозволяє _______________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Рівень територіальної концентрації визначається _____________________________________

________________________________________________________________________________

Передумови регіонального розвитку - природно-ресурсний та соціально-економічний потенціал, який при залученні до господарської діяльності стає продуктивною силою економічного розвитку. Головний і найбільш активний фактор виробництва - трудові ресурси. Ефективне використання трудових ресурсів визначає результативність економічної діяльності регіону. Виробничий потенціал регіонів – сукупність його підприємств, що утворюють територіально-виробничі комплекси різних типів: галузеві і міжгалузеві; за територіальними ознаками - точкові (промислові пункти, центри), локальні (промислові вузли), регіональні (промислові агломерації, економічні райони), зональні - спеціальні (вільні)) економічні зони тощо.

Рівень розвитку економіки регіону визначається _____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15.3. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу

Регіоналізація економіки - наслідок децентралізації господарської діяльності й управління та підвищення ролі місцевого самоврядування, поєднання інтересів регіонів із загальнонаціональними.

Економіка регіону – це ланка господарського комплексу країни, розміщена на певній частині її території, де взаємодіють усі суб'єкти господарювання, здійснюється саморегуляція через попит і пропозицію, рівень конкуренції, форми власності.

Економіка окремого регіону є часткою економік інших регіонів і, таким чином, національної економіки країни в цілому. Кожен регіон поділяється на субрегіони згідно з адміністративно-територіальним поділом чи територіальним поділом праці, станом ринків праці, товарів, послуг тощо.

Економіка конкретного регіону виступає для нього макроекономічним середовищем, має єдину на національному рівні монетарну систему, вплив інфляційних чинників, валютні курси, транспортну систему тощо.

Регіон, навіть найбільш розвинутий, не може виконувати функції господарського регулювання для інших регіонів. Через регіони здійснюється управління економікою країни з урахуванням місцевої специфіки, взаємодія економіки регіону з загальнонаціональною економікою. Управління господарством регіону передбачає комплексний розвиток і задоволення соціально-економічних потреб населення. Комплексний розвиток регіону - розвиток виробничих і соціальних комплексів з інфраструктурними блоками: будівельний, житлово-комунальний, соціально-культурний, оздоровчий, освітній, торгово-сервісний, побутового обслуговування та ін. Господарство регіону має розвиватись на базі регіональної та муніципальної власності, місцевих бюджетів, ефективного використання місцевих ресурсів тощо. Регіональні суб'єкти наділені значними повноваженнями і можливостями внутрішньорегіонального управління, вони несуть відповідальність за реалізацію загальнодержавної регіональної соціально-економічної політики, самовідтворення і розвиток, самозабезпечення основних стандартів життєдіяльності населення. Економіка кожного регіону має свою структуру, механізми управління і функціонування.

Регіони неоднакові за своїм економічним потенціалом: формуються регіони-донори і дотаційні регіони.

У депресивних регіонах втрачається здатність відтворення економічних чи соціальних процесів. Вони не можуть самостійно вийти з цього стану, тоді держава може підтримувати розвиток регіону, перерозподіляючи ресурси через податкові, фінансові механізми, бюджетне регулювання, трансферти, надання дотацій. Перерозподіл загальнонаціонального багатства з метою підтримки окремих регіонів свідчить про єдність господарського комплексу країни, де економіка кожного регіону виступає як окрема ланка.

Отже, економіка регіону – це система взаємодій_________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання для самостійної роботи

1. Диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил.