7.3. Міграції та їх види

Міграції населення - переміщення людей, зміна постійного місця проживання  механічний приріст або скорочення чисельності населення. Причини міграцій: економічні, політичні, релігійні, гуманітарні, екологічні, воєнні. За терміном - постійні, сезонні, тимчасові. Зовнішні міграції - (переміщення людей із країни у країну - еміграція, імміграція) та внутрішні. Різниця між кількістю прибулих та числом тих, що виїхав - сальдо міграції.

Закономірності формування міграційних потоків:_____________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Міграційні процеси  _________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________

Міграції – це демографічна та економічна «інвестиція» в регіони-реципієнти і, навпаки, причина старіння населення та погіршення трудоресурного потенціалу в регіонах-донорах. Міграції географічні за проявом і соціально-економічні за змістом.

Причини міграцій:___________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

За способом реалізації міграції поділяються на організовані і індивідуальні.

7.4. Особливості розселення населення

Розселення — це розміщення населення по території країни і форми його територіальної організації у вигляді системи поселень.

Основні чинники розселення: _______________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

Середня густота населення 80 осіб/км². Мax: індустріальний південний схід - Донецька 185 осіб/км², Дніпропетровська 122,5; Київська 158,8; Харківська 101,7 та захід (Львівська обл. -124, Чернівецька - 118, Івано-Франківська - 100). Min: Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська обл.- 43-50 чол. на км²; в Поліссі, Чернігівській обл. – 39 осіб/ км².

Урбанізація (від лат. иrbапиs - місто) – зростання питомої ваги міського населення і соціально-економічної ролі міст у розвитку суспільства. До 1917 року сільське населення - 80%. У 2001 р. міське населення - 67,2 %, сільське - 32,8%. Найвищий рівень урбанізації у Донецькій (90%), Луганській (86%) та Дніпропетровській (83%) областях. Найменш урбанізовані (менше 45%) - Вінницька, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Миколаївська, Херсонська та Закарпатської області.

Характерна риса урбанізації - прогресуюча субурбанізація, формування міст-супутників, прискорений розвиток малих міських поселень у зоні впливу великих міст. Навколо великих міст або у високоурбанізованих районах формуються міські агломерації - злиття міських поселень, об'єднаних інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв'язками навколо великих міст (міста-супутники). В Україні понад два десятки міських агломерацій; найбільші: Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакієвська, Київська, Харківська, Криворізька, Нікополь-Марганцівська, Запорізька та ін.

Наслідки урбанізації:______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

На 1 січня 2006 р. в Україні 4 міста-мільйонери: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса і 5 великих міст з населенням понад 500 тис. чол. - Донецьк, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг та Миколаїв.

В Україні 454 міста. Місто - населений пункт з населенням > 10 тис. чол., що виконує промислові, транспортні, адміністративні функції. Понад 900 селищ міського типу (проміжний між містом і селом) – формуються навколо промислових підприємств, курортів.

Сільське розселення - вкрай нерівномірно, найбільша його густота - Лісостеп Правобережжя і Західна Україна, найменша - Полісся і Степ. Регрес, деградація, важкі умови праці і побуту, помилкова соціальна політика у відношенні «безперспективних» сіл  депопуляція сільського населення.