Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звіт з практики.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
603.65 Кб
Скачать

2.2. Методи обліку і калькулювання витрат

Облік витрат- це сукупність свідомих дій, спрямованих на відображення операцій, що відбуваються на підприємстві протягом певного терміну, пов’язаних з процесами постачання ресурсів,виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт та наданням послуг на основі їх документування, вимірювання, оцінювання, систематизації та групування витрат за певною системою ознак.

Метою організації обліку витрат є об’єктивне і своєчасне визначення їхньої величини. Інформація про витрати необхідна для визначення ціни на виріб, роботу чи послугу, для того ,щоб проаналізувати, який виробничий процес є найекономічнішим, який підрозділ використовує ресурси найефективніше,та для прийняття багатьох інших управлінських і фінансових рішень.

Об’єктом обліку витрат згідно з П(С)БО 16 “Витрати”, є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням ) витрат. Об’єктом обліку витрат можуть бути окремі їх види, які групуються за різними ознаками (витрати матеріалів, витрати на оплату праці,накладні витрати, змінні витрати тощо).

Облік витрат на виготовлення продукції здійснюють за такими основними етапами:

- первинне відображення витрачених у процесі виробництва ресурсів;

  • локалізація даних про витрати за їхніми видами, місцями виникнення, структурними підозділами, видами продукції видами діяльності, центрами відповідальності тощо;

  • локалізація витрат за часом їх виникнення і включення до собівартості продукції,(минулі витрати,витрати майбутніх періодів тощо);

  • розподіл витрат допоміжних виробництв і господарств між їхньою продукцією та незавершеним виробництвом і перерозподіл цих витрат за виробничими підрозділами - споживачами продукції (робіт і послуг) допоміжних виробництв і господарств;

  • розподіл загальних (непрямих) витрат між об’єктами обліку;

  • розподіл витрат між незавершеним виробництвом і готовою продукцією та визначення собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг) тощо.

Процес визначення собівартості одиниці продукції у загальній сумі та розрізі окремих статей називають калькулюванням. Калькулювання здійснюється за системою науково обгрунтованих прийомів. Основним призначенням калькуляції є отримання інформації про собівартість одиниці продукції( робіт послуг), для організації та управління процесом виробництва і здійсненням контролю за рівнем витрат. Класифікація витрат за калькуляційними статтями розкриває цільове призначення витрат за місцем їх виникнення та призначенням. У П(С)БО 16 передбачено виділення таких статей витрат :

  • витрати, які включають у виробничу собівартість - прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі виробничі витрати, загальновиробничі витрати. У разі необхідності детальний перелік статтей калькулювання виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), як, наприклад, відхилення у складі прямих матеріальних витрат таких складових, як сировина і матеріали, напівфабрикати, допоміжні матеріали, зворотні відходи тощо, визначається підприємством самостійно з орієнтацією на технологію виробництва і затверджується у його обліковій політиці;

  • витрати, які не включають до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

До них належать операційні витрати (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) та інші витрати (витрати від участі в капіталі, фінансові витрати, надзвичайні витрати.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]