13. Бензини, присадки

Бензини под. за призначенням: для автом. (кар­бюраторні, інжекторні двигуни) та авіац.(поршневі двигуни) транспорту.

Автом. бензини. Основними експл.-техн. власт-ми авто. бензинів є детонаційна стійкість, карбюраційні та антикороз. вл-сті, хім.. та фіз.. стабільність, а також ступінь забруднення (вміст домішок).

Детонаційна стійкість — здатність бензину до згоряння в дви­гуні з номін. швидкістю без вибухів. Вона визнач. октановим числом, яке встановл. моторним або дослід. методом. Для підвищення її до бензинів додають антидетонаційні при­садки. Бензини, що містять присадку тетраетилу свинцю (етило­вані бензини), отруйні, тому їх викор-ння вимагає дотримання правил техніки безпеки. Етиловані бензини відрізняються від неетилованих жовтогарячим, синім, зеленим або жовтим кольорами.

Карбюраційні вл-сті бензину характер. здатністю забезпечувати легкий пуск і швидке прогрівання холодного двигу­на, а також повнотою випарування та згоряння палива. Вони виз­нач. переважно його фракцій. складом, який повинен відповідати клімат.умовам, в яких екс­п-ється автомобіль, і конструкт.особливостям двигуна.

Залежно від t випаровування окремих фракцій і величини тиску насиченої пари (ТНП) автом. бен­зини поділяють на зимові та літні.

Ступінь корозійного впливу бензину на мет. деталі паливної системи ав­то-в залежить від домішок, зокрема, сірчистих і кисневих сполук, водорозчин. кис­лот і лугів. На корозійну активність бензину також впливають активні сірчисті з'єднання (сірководень, еле­ментарна сірка, меркаптани). Для зменшення корозійного впливу в авто. бензини вводять антикороз. присадки.

Хім.. стабільність бензину - це здатність опору до утворення смол та окислення впродовж певного (індукційного) періоду при t 100 °С. Смоли та окиси бензину можуть утвор-ся під час його тран-ня та збе-ня внаслідок впливу атмосф. кисню.

Фіз..стабільність бензинів харак-ся відсутністю лег­ких фракцій, що випаровуються з бензину під час його збе-ня та тр-ня. Фіз.. стабільність авто. бензину підвищують шляхом додавання антиоксидних присадок (інгібіторів), які протягом визначеного часу уповільн. розвиток окислювальних про­цесів.

Забруднення бензину зумовлене попаданням до його складу різних мех.. домішок або води під час зб-ня та тр-ня. Основними причинами забруднення бензину мех.. до­мішками і водою можуть бути порушення герметичності резерву­арів, цистерн, паливних баків авт-ів, а також недотримання правил фільтрації при заливанні бензину в паливні баки.

На­фтова промисловість налічує різні бензини, призначені для екс­плуатації вітчиз. та імпорт. авто-лів. До них належать бензини марок А-66, А-72, А-76, АИ-93 та АИ-98. Чільне місце посідають бензини для спеціального призначення (картів) з реверсивними двигунами. Ці бензини мають октанове число 100 і вище.

У марці бензину цифрами вказують мінім. октанове число визначене за моторним методом; літерою "А" - бензин автомо­б.; літерами "АГ ("АИ") - бензин автом., в якому ок­танове число визначене за дослід. методом.

Бензини марок А-66, А-72, А-76, АИ-93 виробляють зимовими та літніми. Бензини марок АИ-95, АИ-98 універсальні; їх можна застосовувати як узимку, так і влітку.

Єдина система позначень марок авто.бензинів на сьогодні відсутня.

Авіаційні бензини. Призначені для викор.ня в поршневих авіацій. двигунах. До них висувають жорсткіші вимоги. Для їх вир-ва викор. окремі високоякісні фракції первин. і вторинної (каталітичного риформінгу, алкілування, аро­матизації, ізомеризації тощо) переробки нафти.

Основні марки авіац. бензинів є етиловані. Також існують малоетиловані і неетиловані бензини.Єдина система позначення марок аві. бензинів відсутня.Аві. бензини, що виробляють у країнах СНД, позначають літерою Б і дробом, у чисельнику якого наводять октанове число за моторним методом, а в знаменнику - сортність на збагаченій суміші (наприклад, Б-91/115, Б-100/130).