- •Тема 1. Загальні засади психології управління Предмет, об'єкт і завдання психології управління
- •Структура, функції та основні категорії психології управління
- •Методологія і методи психології управління
- •Методологічні засади психології управління
- •Методи психології управління
- •Психологія управління як галузь психологічної науки
- •Тема 2. Історія і сучасний стан розвитку психології управління
- •Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання
- •Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології
- •Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології
- •Становлення і розвиток зарубіжної психології управління
- •Становлення і розвиток вітчизняної психології управління
- •Зародження і розвиток психології праці і психології управління в 20—30-ті роки XX ст.
- •Стагнація психології праці і психології управління (друга половина 30-х — 50-ті роки XX ст.)
- •Відродження психології праці і психології управління та їх розвиток на основі соціалістичної орієнтації (друга половина 50-х — кінець 90-х років XX ст.)
- •Розвиток сучасної вітчизняної психології управління на основі нової соціально-економічної парадигми, суверенності, незалежності України
- •Перспективи розвитку психології управління
- •Тема 3. Психологія особистості та організації в управлінні
- •Особистість у психології управління
- •Індивід, індивідуальність, особистість в управлінні
- •Теорії особистості та їх використання в управлінській практиці
- •Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості та їх урахування в системі управління
- •Психофізіологічні властивості особистості. Емоції
- •Особливості поведінки особистості у групі
- •Активність особистості як форма вияву її індивідуальності, творчості та професіоналізму
- •Психологія особистості керівника
- •Феномен керівника в історії розвитку суспільства
- •Керівник (лідер) як об'єкт психологічного дослідження
- •Управлінські ролі керівника
- •Мотиваційна сфера особистості керівника
- •Психологічні особливості стилів керівництва
- •Психологічні типи керівників
- •Труднощі, вимоги та обмеження у роботі керівників
- •Якості і риси керівника
- •Детермінанти та механізми розвитку особистості керівника
- •Проблема статі в управлінні
- •Ортобіоз особистості керівника
- •Ортобіоз особистості керівника
- •Регресивний розвиток керівника та управлінська деформація
- •Психологія організації в управлінні
- •Сутність, роль і місце організації в управлінні
- •Соціально-психологічна характеристика організації
- •Психологічна характеристика групи як структурного елементу організації
- •Співвідношення “індивідуального” і “групового” в управлінні організаціями
- •Психологічні особливості спільної діяльності в організації
- •Психологія відповідальності в організації
- •Психологія впливу керівника на підлеглих як вияв його влади і авторитету в організації
- •Психологія управління нововведеннями в організації
- •Тема 4. Психологія управлінської діяльності
- •Психологічна структура управлінської діяльності
- •Морально-психологічні засади управлінської діяльності
- •Психологія професіоналізму управлінської діяльності
- •Соціокультурний і етнопсихологічний контексти управлінської діяльності
- •Класифікації функцій управління
- •Психологічний зміст функцій управління
- •Психологічні особливості планування і прийняття управлінських рішень
- •Організація діяльності
- •Мотивація
- •Соціально-психологічна функція
- •Функція контролю
- •Тема: 5. Соціально-психологічні особливості управління
- •Соціально-психологічні параметри управління
- •Комунікативна природа управління
- •Комунікативний потенціал особистості керівника
- •Соціально-психологічне середовище організації
- •Психологія ділового спілкування в управлінні
- •Соціально-психологічна специфіка ділового спілкування в управлінській діяльності
- •Сутність і особливості ділового (управлінського) спілкування
- •Ділове спілкування як засіб управлінського впливу
- •Етнокультурні та етнопсихологічні особливості ділового спілкування
- •Психологія ділових переговорів
- •Призначення, функції і види переговорів
- •Стадії ведення переговорів
- •Методи, психологічні механізми і тактичні прийоми підготовки й ведення переговорів
- •Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу
- •Психологія конфліктів в управлінні та шляхи їх розв'язання
- •Сутність і види конфліктів в організації
- •Форми й типи поведінки людини в конфліктній ситуації
- •Принципи і методи подолання конфліктів в управлінні
- •Формування прийнятного соціально-психологічного клімату в організації
- •Тема: 6. Психологія управління людськими ресурсами
- •Управління людськими ресурсами як психологічна проблема
- •Цілі і завдання психології управління людськими ресурсами
- •Психологія планування людських ресурсів
- •Психологічні особливості добору кадрів
- •Оцінювання діяльності персоналу
- •Психологічні особливості освіти, навчання та формування управлінських кадрів
- •Проектування освіти і навчання
- •Психологічні чинники ефективності навчання
- •Комунікативна підготовка персоналу
- •Психологічне забезпечення системи формування кадрів управління
- •Психологічне консультування персоналу організації
- •Підвищення психологічної культури персоналу організації засобами консультування
- •Психолого-акмеологічне консультування
- •Психологічна служба в організації
- •Тема 7. Психологія управління рекламною діяльністю організації та її співробітників
- •Рекламна діяльність організації як психологічна проблема
- •Сутність реклами в психології
- •Мотиви звернення до реклами та моделювання процесів рекламної діяльності
- •Психологія рекламної діяльності організації
- •Психологічні складові іміджу організації та персоналу
- •Сутність і елементи іміджу
- •Ефективне управління іміджем
- •Література
- •Короткий термінологічний словник
Психолого-акмеологічне консультування
Психолого-акмеологічне консультування — це спеціально організований процес спілкування психолога-консультанта з ієрархічно пов´язаною групою службовців сфери управління, керівників організації, спрямований на генерацію, розгортання можливих і бажаних для організації в певний період змін. Воно забезпечує формування професійного та управлінського розвитку керівників, досягнення в ньому вершин (акме). Серед особливостей психолого-акмеологічного консультування визначають: — характер проблем, які клієнт ставить перед консультантом. На рівні первинного запиту ці проблеми рідко мають особистісний характер; — акмеологічний характер консультативного процесу. Предметом психологічного аналізу є проблеми, пов´язані з досягненням вершини у розвитку, професійній кар´єрі; — позиція клієнта (керівника) стосовно консультанта-психолога. Клієнт дотримуватиметься звичайної для себе позиції “зверху” (в усіх інших випадках психологічного консультування він може дотримуватися позицій “знизу”, “на рівних”, “зверху”); — суперечливе ставлення клієнта до процесу консультування. Традиційно клієнт звик відчувати себе переможцем, довіряти собі, а в цьому разі психолог претендує на допомогу з конкретних питань у галузях управлінської діяльності клієнта, які до того часу перебували тільки в його компетенції; — наявність специфічних причин, які можуть викликати недовіру до консультанта (вони пов´язані з індивідуальними особливостями клієнта); — загострена порівняно з іншими категоріями клієнтів увага керівників до можливого “витікання” інформації, виявленої в процесі консультування; — принципова неорієнтованість клієнтів на психотерапію, комунікативний тренінг, психокорекцію. Основу психолого-акмеологічного консультування утворюють персональне психолого-акмеологічне консультування, психолого-акмеологічна робота з групою, психодіагностичне забезпечення процесу психолого-акмеологічного консультування. Головний показник його ефективності — ускладнення індивідуальної психологічної культури клієнта, її глибша усвідомленість порівняно із станом, що передував консультуванню. Передумовою цього є відповідність процесу консультування реальному, а не декларованому запиту клієнта, який під час консультування може змінюватися. Процес психолого-акмеологічного консультування розгортається за такими напрямами: — моделювання образу бажаного майбутнього стану управлінської діяльності клієнта або групи; — конкретизація і систематизація ключових чинників успіху, які сприяють продуктивному наближенню керівника до образу бажаного майбутнього; — переструктурування та переосмислення “проблемного масиву” (труднощів, на котрі, як вважає клієнт, не можна вплинути). Позитивні результати консультування забезпечують попередні дослідження, психодіагностика, зацікавленість керівників в активному використанні рекомендацій консультантів, відомостей про свої індивідуально-психологічні властивості в управлінській діяльності. Процес психолого-акмеологічного консультування відбувається на різних рівнях ефективності: 1. Неефективний консультативний процес. Його характеризують низький професіоналізм консультанта, несерйозні наміри клієнта, несприятлива обстановка в організації для взаємодії із зовнішнім консультантом. 2. Малоефективний консультативний процес. Ознаками його є особливий стан організації, який змушує персонал зосереджуватися на розв´язанні переважно невідкладних проблем; висока потреба клієнтів у продовженні консультування як прояву психологічної залежності від консультанта; слабка мотивація клієнтів щодо пошуку перспектив розвитку своєї організації. 3. Ефективний консультативний процес з відстроченим результатом. Цьому рівню відповідає на перший погляд безпроблемний стан організації; зосередженість клієнтів на прогнозуванні розвитку організації, розв´язанні можливих перспективних проблем, під час яких можна здійснювати стратегічне планування, чіткішими стають цінності, місія організації, цілі організаційного розвитку тощо. 4. Ефективний консультативний процес. Його супроводжують конструктивний міжособистісний діалог за оптимальних відносин партнерства і співробітництва консультанта і керівника організації; продуктивний пошук оптимальних варіантів розв´язання невідкладних і перспективних проблем організації, її керівництва; усвідомлення корпоративної культури групи, особливості якої визначають норми поведінки персоналу; збагачення когнітивного, мотиваційно-ціннісного, операційно-діяльнісного компонентів індивідуальної психологічної культури службовців. Психолого-акмеологічне консультування дає змогу на якісно новому рівні розв´язувати завдання консультування керівників. Воно також відкриває нові перспективи у вивченні методів оптимізації психологічної допомоги людям сфери управління.