Тема: 6. Психологія управління людськими ресурсами

Управління людськими ресурсами як психологічна проблема Актуальність психологічних аспектів управління кадрами Цілі і завдання психології управління людськими ресурсами Психологія планування людських ресурсів Психологічні особливості добору кадрів Оцінювання діяльності персоналу Психологічні особливості освіти, навчання та формування управлінських кадрів Проектування освіти і навчання Психологічні чинники ефективності навчання Комунікативна підготовка персоналу Психологічне забезпечення системи формування кадрів управління Психологічне консультування персоналу організації Підвищення психологічної культури персоналу організації засобами консультування Психолого-акмеологічне консультування

Психологічна служба в організації

Управління людськими ресурсами як психологічна проблема

Ефективне управління організацією, спрямоване на підвищення продуктивності праці, зростання її іміджу в зовнішньому середовищі, неможливе без урахування та використання психологічних особливостей і можливостей працівників, їхнього творчого потенціалу. Такий підхід до проблеми набув актуальності і поширення у сучасному діловому світі.

Цілі і завдання психології управління людськими ресурсами

Управління людськими ресурсами (паралельно використовують поняття: кадри, персонал, психологічні ресурси, співробітники) передбачає ефективне використання персоналу, спрямоване на підвищення результатів діяльності організації. Це потребує всебічного врахування індивідуально-психологічних особливостей, соціально-психологічних закономірностей взаємодії людей в організації, впливу різноманітних об´єктивних і суб´єктивних чинників на ефективність діяльності та задоволеність працівників своєю роботою. Ця проблематика й окреслює найсуттєвіші завдання психології управління людськими ресурсами (керівників і підлеглих), які конкретизуються у виявленні на основі наукових психологічних технологій і методів професійно придатних працівників, їх розстановці, просуванні по службі, збереженні кадрового потенціалу та формуванні резерву.

   Психологія управління людськими ресурсами — галузь знань і практичної діяльності, завданням якої є врахування і ефективне використання психологічних особливостей і можливостей людей з метою підвищення задоволеності працівників роботою і результатів діяльності організації.

   Як стверджують представники Гарвардської школи бізнесу, систему управління людськими ресурсами утворюють такі його галузі: — вплив на працівників (залучення їх до обговорення та прийняття рішень тощо); — організація потоків людських ресурсів (відбір, підготовка, розвиток, звільнення з посади тощо); — робочі системи (схема виконання робочих завдань, стилі керівництва тощо); — система винагород (оплата праці, преміювання тощо).    До основних завдань управління кадрами за іншими підходами відносять розроблення організаційних структур і робочих місць; управління змінами й нововведеннями; пошук, відбір і соціалізацію працівників; підготовку, розвиток та оцінювання діяльності кадрів; систему винагород; комунікації. А умовою ефективності цієї діяльності вважають забезпечення балансу зовнішньої та внутрішньої відповідності.    Зовнішня відповідність передбачає тісні та узгоджені взаємозв´язки між конкурентною стратегією організації та стратегією управління людськими ресурсами. Внутрішня відповідність виявляє себе у взаємодоповнюючих елементах стратегії управління людськими ресурсами, що узгоджено стимулюють певні типи установок і поведінки співробітників організації.    Аналіз наведених вище цілей і завдань управління людськими ресурсами засвідчує необхідність їх конкретизації та уточнення на рівні психологічних аспектів. З цього погляду найраціональнішим можна вважати перелік завдань психології управління людськими ресурсами, що охоплює такі напрями: — вивчення рівня професійної компетентності, активності, ставлення до справи, професійних можливостей персоналу; — стабілізація та підтримання на належному рівні морально-психологічного клімату в організації, формування почуття гордості за свою організацію та роботу; — правильний підбір людей з урахуванням їх відповідності вимогам конкретної посади та цілям організації, розстановка кадрів на ключові посади, згуртування персоналу, зосередження уваги на перспективах розвитку співробітників, індивідуальний підхід до кожного; — психологія планування людських ресурсів, посадового росту (йдеться про психологічне оцінювання, формування та прогноз кадрових змін в організації); — розподіл навантаження з урахуванням індивідуальних можливостей працівників; — управління виконанням виробничих завдань; — створення дієвої та об´єктивної системи атестації працівників; — налагодження тісних стосунків керівників із підлеглими; — захист організації від осіб, потенційно здатних свідомо чи несвідомо заподіяти їй шкоду.Загальними якостями таких осіб є деформованість, що проявляється у схильності до брехні, ошукування та крадіжок. Реалізація цих якостей, як правило, завдає шкоди організації. Певні спеціальні якості визначають непридатність людини до конкретного виду діяльності, тобто пов´язані з особливостями посади та виконуваної роботи. Самі собою вони не є негативними, а виявляються такими тільки при займанні працівником певної посади. На іншій його посаді ці якості можуть бути надзвичайно цінними та важливими; — організація роботи професійних психологів з персоналом.    Отже, використання поняття “психологія управління людськими ресурсами” стало можливим завдяки актуалізації людського чинника в управлінському процесі, появі глобально інтегрованих ринків, широкій пропаганді в літературі успіхів окремих компаній, підвищенню рівня освіченості працівників, відчутному впливу психологічних знань на процеси управління.