67)Попит і пропонування.Ринкова рівновага.

Попит — це форма вираженння потреби в життєвих засобах, що визначається певною кількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів.

Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відображує причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту, який має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту, зниження ціни — його зростання.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, точніше — між ціною та існуючою на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Інша форма вияву закону попиту — ефект доходу — спостерігається тоді, коли відбулося зниження ціни. Це зумовлює появу у споживача вільної суми грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

Найважливіший фактор впливу на попит – ціна на одиницю товару. Функція попиту може бути виражена рівнянням: QD = f(P) де QD – обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем; Р – ціна одиниці товару. Крім ціни на попит впливають й інші, нецінові фактори. До нецінових факторів (детермінантів) попиту можна віднести наступні:

доходи споживачів;

місткість ринку;

ціни і доступність споріднених товарів (товарів-субститутів);

ціни і доступність доповнюючих товарів (товарів-комплементів);

смаки і уподобання;

сподівання щодо майбутніх економічних умов;

особливі фактори (погода і т. ін.).

68)Економічна конкуренція.

Внутрішньогалузева конкуренція — це конкуренція між окремими підприємцями всередині кожної галузі щодо одержання прибутку. Як відомо, у кожній галузі є десятки, сотні й навіть тисячі підприємств, що залежно від технічного рівня організації виробництва потребують певної кількості праці (живої та уречевленої) для виробництва одиниці продукції певної споживної вартості. Монополістична конкуренція. Як і чиста конкуренція, цей її вид охоплює багатьох виробників і продавців. Однак купівля і продаж вже не здійснюються за єдиною ринковою ціною, а коливання цін досить значне. Як уже зазначалося, таку конкуренцію вважають

недосконалою.

Олігополістична конкуренція. Слово «олігос» у перекладі

з грецької означає «мало». Товари виробляють небагато виробників. Є певні відмінності в якості продукції або деякі її види зовсім відсутні. Наприклад, це стосується деяких будівельних матеріалів, металів тощо. Тут вже необхідна реклама і певний контроль за цінами.

Невелика кількість продавців пояснюється тим, що новим виробникам важко включитися до цієї галузі виробництва. Як правило, це пов'язано з обмеженістю ресурсів, їм також важко знайти ринки збуту, адже попит на цей товар уже насичений.

70)Ринки досконалої конкуренції.

Для досконало конкурентної фірми, вводяться три специфічних припущення, що стосуються витрат:

1. Усі фірми мають доступ до однакової технології і знають, де їм варто купувати необхідні види ресурсів (витрат) за однаковими цінами. Ці умови зв'язані з однорідністю продукції, що випускається, і рівним доступом до інформації, якою користуються усі фірми. У результаті криві довгострокових і короткострокових витрат ідентичні у всіх фірм.

2. Резерви економії, обумовлені збільшенням масштабів виробництва, вичерпуються при досить малих обсягах випуску продукції в порівнянні з тим же обсягом попиту, що пропонується ринком при можливому рівні цін. Тому ринок створює простір для багатьох фірм , які здійснюють виробництво з мінімальними довгостроковими витратами. Без такого припущення неможливе ринкове співіснування великої кількості дрібних фірм, кожна з яких займає невелику частину ринку, в порівнянні з розмірами ринку.

3. Всі витрати можна компенсувати. Фірми, що залишають ринок, можуть покрити усі свої імпліцитні та постійні витрати шляхом продажу власних підприємств і устаткування іншим фірмам. Це припущення – частина умови, що забезпечує вільний вхід і вихід на ринок.

71)ринок чистої монополії.Абсолютна, або чиста, монополія існує коли одна фірма являєтьсяєдиним виробником продукту, в якої нема близьких аналогів. Характерні риси чистої монополії:

Єдиний продавець – споживач повинен купувати товар у монополіста, або

обходитись без нього;

Нема близьких замінників – продукт унікальний, так як на ринку не існує

певних подібних аналогів;

“Диктуючий ціну” – на відміну від ринку чистої конкуренції, коли фірма

“згоджується з ціною” при ринку із чистою монополією монополіст диктує

свою ціну, тому що він випускає і контролює загальний об’єм пропозиції;

Заблоковане входження – якщо монополіст немає конкурентів, то існує

вагома причина цьому. Існування монополії залежить від існування певних

бар’єрів для вступу в галузь.

Приклад монополії: служби комунальних послуг, хоча все ж таки існує

деяка конкуренція: свічки та керосинові лампи – деякі замінники

електроенергії, замінник телефону – листи, телеграми. Найяркіший зразок

чистої монополії – діамантовий синдикат “Де Бірс”, який ефективно

контролює від 80 до 85% світової пропозиції діамантів.