3.Необхідність використання математичного моделювання економічних процесів.

Використання математичного моделювання економічних процесів необхідно для здійснення раціональних управлінських рішень, ефективного функціонування економіки. Зокрема можливість побудови математичної моделі економічних процесів дає змогу визначити оптимальний план виробництва (задача про оптимальний план виробництва), оптимальний раціон — кількість кожного виду продукту, що враховує вимоги забезпечення організму необхідною кількістю поживних речовин (задача про суміші), оптимальні обсяги перевезень продукції, за яких були б найкраще враховані необхідності вивезення продукції від виробників та забезпечення вимог споживачів (транспортна задача), оптимальний розподіл виробничих потужностей (задача про оптимальний розподіл виробничих потужностей), оптимальний розподіл кандидатів на посади (задача про призначення), оптимальний маршрут (задача комівояжера), оптимальний розподіл капіталовкладень (Задача оптимального розподілу капіталовкладень).

4.Етапи математичного моделювання.

При дослідженні соц.-ек процесів використовується ек-матем-не моделювання, яке представляє собою побудову моделей відповідного соц.-ек. процесу. Етапи: 1) Виявлення причинно-наслідкових зв’язків між величинами, які описують досліджуваний соц.-ек. процес. 2) Побудова матем-ої моделі. 3) Визначення типу матем моделі. Використовуючи відповідну теорію знаходимо розв’язки по моделі. 4) Аналіз одержаних результатів.

5.Сутність адекватності економіко-математичних моделей.

Важлива характеристика моделі, виправдання зусиль щодо її розбудови - адекватність. Досить поширені спроби оцінюва­ти адекватність моделі об'єкта безвідносно до мети моделюнання методологічно невиправдані: у подібному підході адек­ватність можлива лише для копії, а не для моделі. З боку заданої мети побудована модель адекватна об'єкту, якщо вона забезпечує досягнення цієї мети. Проблема адекватності, однак, ускладнюється тим, що реальна мета (цілі) зазвичай не повніс­тю визначена й однозначна, коригується в процесі розробки моделі, її апробації, а також у процесі використання. У таких випадках, типових для практики, доцільно оцінювати адекват­ність моделі не лише відносно мети власне моделювання, але більш широкої - дослідження в цілому, проблеми управління, в межах якої визначене завдання для моделювання, тощо. У та­кому трактуванні модель можна вважати адекватною загальній проблемі, якщо її вирішенню сприяє використання моделі в будь-якому суттєвому ступені, і тим більш адекватною, чим вищий цей ступінь. Отже модель вважається адекватною, якщо відбиває задані властивості об'єкта з прийнятною точністю. Точність визначається як ступінь збігу значень вихідних параметрів моделі й об'єкта.

6.Проблеми оцінювання адекватності моделі.

Математичні методи перевірки можуть виявляти некоректність підходу до побудови моделі і тим самим звужувати клас потенційно правильних моделей. Неформальний аналіз теоретичних висновків і числових результатів, які одержують за допомогою моделі, зіставлення їх із знаннями, якими володіємо, і фактами дійсності також дозволять знаходити недоліки постановки економічної задачі, сконструйованої математичної моделі, її інформаційного і математичного забезпечення.Взаємозв’язки етапів. Звернімо увагу на зворотні зв’язки етапів, які виникають унаслідок того, що в процесі дослідження виявляються недоліки попередніх етапів моделювання.Уже на етапі побудови моделі може з’ясуватися, що постановка задачі суперечлива і призводить до надто складної математичної моделі. Відповідно до цього постановка економіко-математичної задачі коригується. Подальший математичний аналіз моделі може показати, що невелика модифікація постановки задачі чи її формалізації дає корисний аналітичний результат.Найчастіше необхідність повернення до попередніх етапів моделювання виникає під час підготовки вихідної інформації. Може виявитися, що необхідна інформація відсутня чи затрати на її підготовку занадто великі. Тоді доводиться повертатися до постановки задачі та її формалізації, змінюючи їх так, щоб пристосуватися до наявної інформації.Оскільки економіко-математичні задачі можуть бути складними за своєю структурою, мати велику розмірність, то часто трапляється, що відомі алгоритми і програми для комп’ютерів не дозволяють розв’язати задачу у первісному вигляді. Якщо неможливо за короткий термін розробити нові алгоритми і програми, то вихідну постановку задачі та відповідну модель спрощують: знімають і об’єднують умови, кількість чинників, нелінійні співвідношення замінюють лінійними тощо.Недоліки, які не вдається виправити на проміжних етапах моделювання, усуваються в наступних циклах. Але результати кожного циклу мають і цілком самостійне значення. Почавши дослідження від побудови простої моделі, можна швидко одержати корисні результати, а потім перейти до створення більш досконалої моделі, яка доповнюється новими умовами, котрі включають уточнені математичні залежності.