1.Поняття та предмет інформатики Інформатика - це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіяхПредмет інформатики як науки складають:апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами Основною задачею інформатики як науки є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами обчислювальної техніки. Мета систематизації полягає у тому, щоб виділити, впровадити та розвинути передові, найбільш ефективні технології автоматизації етапів роботи з даними, а також методично забезпечити нові технологічні дослідження Інформатика - практична наука. Її досягнення повинні проходити перевірку на практиці і прийматися в тих випадках, коли вони відповідають критерію підвищення ефективності. У складі основної задачі сьогодні можна виділити такі основними напрямками інформатики для практичного застосування : ь архітектура обчислювальних систем (прийоми та методи побудови систем, призначених для автоматичної обробки даних);

2.Поняття та види інформаційних технологій Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки й передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу чи явища (інформаційного продукту).Ціль інформаційної технології - виробництво інформації для її аналізу людиною й прийняття на його основі рішення щодо виконання якоїсь дії.До видів інформаційних технологій відносять Інформаційна технологія опрацювання даних;Інформаційна технологія керування;Інформаційна технологія підтримки прийняття рішен;Інформаційна технологія експертних систем. Технологічний процес переробки інформації представлений у вигляді ієрархічної структури по рівнях: 1-й - етапи, де реалізуються порівняно тривалі технологічні процеси, що складаються з операцій і дій наступних рівнів.2-й - операції, у результаті виконання яких буде створений конкретний об'єкт в обраній на першому рівні програмному середовищу.3-й- дії - сукупність стандартних для кожного програмного середовища прийомів роботи, що приводять до виконання поставленої у відповідній операції мети. Кожна дія змінює зміст екрана.4-й - елементарні операції управління мишею і клавіатурою. Сукупність технологічних етапів утворить технологічний процес (технологію).

3.Інформація: поняття, характеристики, властивості, форми представлення (уявлення), вимірювання.

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні; Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. Інформація може існувати у вигляді: текстів, малюнків, креслень, фотографій;  світлових або звукових сигналів; радіохвиль; електричних та нервових імпульсів; магнітних записів; жестів і міміки; запахів і смакових відчуттів; хромосом, днк тощо.

Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.Цінність інформації — визначається корисністю та здатністю її забезпечити суб'єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі. Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

1 біт - мінімальна одиниця виміру інформації ¬ ції, при вероятностном підході до вимірювання інформації ¬ ції, прийнятому в теорії інформації, ця кількість ін ¬ формації, що зменшує невизначеність знань в 2 рази.  Зв'язок між одиницями вимірювання інформації: • * 1 байт = 8 біт, 1 Кб (кілобайт) = 2ю (1024) байт = 213 біт; 1 Мб (мегабайт) = 210 (1024) Кб = = 2го (1048576) байт = 223 біт;  1 Гб (гігабайт) = 210Мб = 220 Кб = 230 байт =  = 233 біт; 1 Тб (терабайт) = 210 Гб = 220Мб = 230 Кб = = 240 байт = 243 біт. При об'ємному підході до вимірювання інформації, характерному для комп'ютерної обробки даних, ін ¬ формативного повідомлення визначається кількістю символів, його складових. 

4.Архітектура ПК Архітектурою ПК називають його опис на деякому загальному рівні, що включає опис системи команд, системи адресації, організації пам'яті і т. д. Архітектура визначає принципи дії, інформаційні зв'язки і взаємодію головних пристроїв ПК: процесора, внутрішньої, зовнішньої пам'яті та периферійних пристроїв. Уніфікація архітектури ПК забезпечує їх сумісність з точки зору користувача.. Базова конфігурація складається з таких пристроїв:системний блок; монітор;клавіатура;маніпулятор «мишка». Системний блок є основним вузлом комп’ютера, всередині якого встановлені найважливіші компоненти (процесор, системна плата, оперативна пам’ять, накопичувачі на гнучких та жорстких магнітних дисках, графічна карта або відеоконтролер, CD-ROM, звукова карта і т. ін.).«Мозком» персонального комп’ютера є мікропроцесор, або центральний процесор. Процесор виконує обчислення і обробку даних, математичних операцій, та, як правило, є найкоштовнішою мікросхемою комп’ютера. Шина — це загальний канал зв’язку, що використовується у персональному комп’ютері. Шина застосовується для організації взаємодії між двома або більше компонентами системи. Оперативна пам’ять (ОП), або пам’ять з довільним доступом (RAM — Random-Access Memory), представлена в сучасних комп’ютерах мікросхемами пам’яті. Мікросхеми пам’яті (RAM) призначені для тимчасового зберігання програм та даних. Іноді їх називають енергозалежною пам’яттю, тому що при вимиканні комп’ютера або знеструмленні мережі їх вміст пропадає. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках дозволяють перенести документи та програми з одного комп’ютера на інший, а також зберігати інформацію, яка не використовується на комп’ютері постійно. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (або вінчестери) призначені для постійного зберігання інформації, яка використовується при роботі з комп’ютером. Монітор — це пристрій візуального уявлення даних. Клавіатура — клавішний пристрій управління персональним комп’ютером. Використовується для введення алфавітно-цифрових (знаків) даних, а також команд управління. Мишка — пристрій управління маніпуляційного типу.

5.Подання і кодування інформації у комп’ютерах.

Для автоматизації роботи з даними, що належать до різних типів, дуже важливо уніфікувати їх форму уявлення. Для цього використовується прийом кодування, тобто визначення даних одного типу через дані іншого типу. В обчислювальній техніці існує своя система — вона має назву двійкова система кодування, і заснована на уявленні даних послідовністю всього двох знаків: 0 та 1. Ці знаки мають назву двійкових цифр,або скорочено — bit (біт). Одним бітом можуть бути висловлені два поняття: 0 або 1 (так чи ні, чорне або біле, істина або хиба і т. ін.). Якщо кількість бітів збільшується до двох, то вже можна дати чотири різні поняття:00 01 10 11Трьома бітами можна закодувати вісім різних значень:000 001 010 011 100 101 110 111. Збільшуючи на одиницю кількість розрядів у системі двійкового кодування, можна в два рази збільшити кількість значень, які можуть бути присутніми у наданій системі . Для кодування цілих чисел від 0 до 255 достатньо мати 8 розрядів двійкового коду, що утворюють байт (8 бітів). Для визначення об’ємів інформації використовують такі одиниці інформації: байт, Кбайт.

6.Системи числення, які застосовуються для подання інформації у комп’ютерах. Системи числення – це сукупність символів, знаків та правил, які використовуються для зображення числа. Системи числення бувають позиційні та непозиційні. У позиційних системах числення одна і та ж цифра (числовий знак) у записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції. Таким чином, позиція цифри має вагу у числі. До числа таких систем належить сучасна Десяткова система числення , виникнення якої пов'язують із лічбою на пальцях. Непозиційні системи числення — системи числення у яких величина, яку позначає цифра, не залежить від позиції її у числі. При цьому система може накладати обмеження на позиції цифр, наприклад, щоб вони були розташовані по спаданню, чи згруповані за значенням. Проте це не є принциповою умовою для розуміння записаних такими системами чисел.Типовим прикладом непозиційної системи числення є римська система числення, в якій у якості цифр використовуються латинські букви