7.Економічна інформація: визначення, властивості, класифікація, структура

Економічна інформація – це сукупність даних, що використовуються для здійснення функцій управління економікою держави та її складових. Властивості: висока питома вага вхідних даних, подання інформації у алфавітно-цифровому вигляді, переважання сталої інформації, висока точність розв’язання задач, використання документної форми носіїв даних. Поділяється на нормативну, планову, статистичну аналітичну – за функціями управління,стосовно об’єктів управління – вхідну і вихідну, за моментом виникнення – первинна, похідна. За стабільністю – постійна, змінна, умовно-постійна(норми, тарифи) Структура визначається складом елементів. Економічна інформація має ієрархічну структуру. Найбільш інформаційними є ті, які відповідають об’єктам управління: економіка держави, галузь, підприємство. Уся сукупність інформації, що використовується на підприємстві будь-якої форми є одиницею найвищого рівня і має назву інформаційної бази.

8.Логічна структура економічної інформації. Поняття реквизита, показника, масива даних, інформаційного потоку. Логічне структурування інформації виділяє елементи в залежності від їх функціонального призначення та особливостей. Це такі як: реквізит, показник, показнинк, масив даних , інформаційний потік Реквізит - інформаційна одиниця найнижчого рівня, яка складається з цифр, літер, символів і має зміст.Реквізит відображає окремі властивості об'єктів - кількісні або якісні. Тому реквізити бувають двох видів: реквізити-ознаки та реквізити-основи (реквізити-величини). Реквізит-ознака (область, матеріал, спеціальність) описує якісні властивості об'єкта чи обставини, за яких відбувався той чи інший процес. Реквізит-основа (сума, дата, ціна) розкриває абсолютне або відносне кількісне значення реквізиту-ознаки. Реквізити можуть бути різного типу: числового, текстового, логічного, дата тощо. З реквізитів утворюється показник, що характеризує певний об'єкт з кількісного та якісного боків. Це найменша інформаційна одиниця, з якої утворюється самостійний документ. Сутність економічної інформації розкривається через економічний показник. Масив є основною структурною одиницею при автоматизованій обробці інформації, зокрема при запису даних в пам'ять машини. Інформаційний потік - сукупність масивів, що відносяться до однієї з частин процесу управління об'єктом Для інформаційних технологій важливим є визначення інформаційних потоків від джерел інформації до користувача. Сукупність інформаційних потоків, які характеризують роботу, пов'язану з виконанням певної функції чи з діяльністю певної галузі, називають інформаційною підсистемою.

9.Фізична структура економічної інформації. Поняття поля, агрегата даних, записа, файлу, бази даних. Відображає розташування ІБ на електронному носії. Поле – сукупність символів, яке приводить до створення мінімального елементу за змістом(місяць, цех, код). Агрегат – сукупність елементів нижчого рівня, яка має своє імя. Наприклад агрегат Адреса може складатись з таких полів – місто, вулиця, будинок. Запис – сукупність полів достатня для опису одного екземпляра. Наприклад, відомості про робітника. Файл – сукупність записів для одного екземпляра об’єкта. Наприклад, відомості про робітників. БД – сукупність пов’язаних між собою файлів, яка призначена для одночасного користування багатьма користувачами.

10.Класифікація економічної інформації, ієрархічний та фасетний метод класифікації. Успішне створення єдиної інформаційної бази істотно залежить від процесів уніфікації та стандартизації її складових. Схему перетворення інформації в дані можна представити через процедури класифікації елементів даних. Ієрархічний метод класифікації характеризується тим, що початкова множина об'єктів техніко-економічної інформації послідовно поділяється на класи першого рівня поділу, потім - на угруповання наступного рівня та ін. Сукупність угруповань утворює при цьому ієрархічну деревоподібну структуру, яку часто зображають у вигляді розгалуженого графа, вузлами якого є угруповання. Найбільш суттєвими і складними питаннями, що постають при використанні ієрархічного методу класифікації, є вибір системи ознак, що стануть основою поділу, а також їх послідовність.Переваги ієрархічної системи класифікації: простота побудови;використання незалежних класифікаційних ознак у різних гілках ієрархічної структури.Недоліки:жорстка структура, що спричинює складнощі при внесенні змін;Фасетний метод класифікації на відміну від ієрархічного дозволяє вибирати ознаки класифікації, не враховуючи семантику об'єкта класифікації. Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, тобто списку значень найменованої ознаки класифікації. Ознаки класифікації називаються фасетами (facet). Для кожного об'єкта задається множина фасет - під-множина класифікаційних ознак, значення яких для нього визначені Переваги фасетної системи класифікації:можливість використання великої кількості ознак класифікації;можливість простої модифікації всієї системи класифікації без зміни структури наявних угруповань.Недоліком фасетної системи класифікації є складність її будови.

11.Кодування економічної інформації. Основні інформаційні процедури. Кодування – створення та надання коду класифікаційній групі та об’єкту класифікації на основі певних правил. Сукупність правил, за якими відбувається кодування наз.. системою кодування. Код – позначення ознаки об’єкта знаком або сукупністю літер. Порядкова, серійна, послідовна, паралельна. 1 передбачає надання кожному об’єкту поточного номера. Для ідентифікації малозначних списків назв. У 2 попереднє групування об’єктів за деякою ознакою з наданням кожній групі серії номерів. Класифікатор – це сукупність назв класифікаційних угрупувань та їхніх кодових позначень. При зборі даних ставиться головна мета — дістати точне, своєчасне, достовірне і повне відображення явищ економічного життя, директивних та інших завдань. Процедура зберігання інформації реалізується також кількома варіантами залежно від форми подання інформації, застосованого для зберігання інформації обладнання, терміну зберігання та інших критеріїв. Iснує кілька варіантів зберігання інформації, основними з них є зберігання у пристроях пам’яті ЕОМ та архівне довгострокове зберігання. Обробка інформації необхідна для заміни її одиниць за формою (структурою) і значенням і полягає вона в одержанні, передусім, результатної (вихідної) інформації. Досягається це за допомогою багатьох арифметичних (додавання, віднімання, множення, ділення і т. ін.) і логічних (операції математичної логіки, порівняння, упорядкування, сортування і т. ін.) операцій. Ведеться обробка не лише інформації, а і її структурних утворень, а також інформаційних відношень.

12.Класифікація операційних систем. Особливості використання та принципи роботи операційних систем. (ОС). забезпечує управління всіма апаратними компонентами комп’ютера, запускає програми, забезпечує захист даних, виконує різноманітні сервісні функції по запитах користувача та програм. Будь-яка програма користується послугами операційної системи, а тому може працювати тільки під керуванням тієї операційної системи, яка забезпечує для неї ці функції. Залежно від способу виконання завдань операційні системи поділяють на три категорії:1.Системи з однозадачним режимом роботи.2.Системи з пакетною обробкою завдань.3. Системи з розподілом часу між завданнями. Системи з однозадачним режимом роботи забезпечують обробку за певний проміжок часу лише одного завдання, якому надаються усі ресурси обчислювальної системи. Системи з пакетною обробкою завдань у свою чергу поділяються на два типи:з послідовною обробкою завдань;з паралельною обробкою завдань. У таких системах декілька завдань формуються в пакет, який розміщується в оперативній пам’яті, і чергове завдання вибирається з пакета і виконується. Системи з послідовною обробкою завдань виконують одне завдання з пакета від початку до кінця, при цьому інші завдання з пакета чекають у черзі на обробку у послідовності, в якій пакет був сформований. Системи з паралельною обробкою завдань організують так званий режим мультипрограмування, в якому деякі із завдань пакета виконуються одночасно. Обробка кожного із завдань може бути тимчасово призупинена для обробки іншого завдання, а потім відновлена. Цей режим використовується для ефективнішого задіяння ресурсів системи — роботи без простоїв. Системи з розподілом часу також виконують декілька завдань одночасно, але кожному завданню видається на здійснення обробки квант (фіксований проміжок) часу, після чого провадиться обробка наступного завдання і т. д., поки всі завдання не будуть виконані. У режимі з розподілом часу організується доступ до ресурсів системи одразу для багатьох користувачів. Завдяки виділеним квантам часу у користувачів під час роботи складається враження, що вони споживають ресурси системи автономно й у повному обсязі.Вищеописана операційна система MS DOS підтримує як однозадачний режим роботи, так і пакетний режим з послідовною обробкою завдань. Операційна система Microsoft Windows сполучила в собі можливості MS DOS і підтримку графічного інтерфейсу і може працювати в усіх перелічених режимах роботи.

13. Комп’ютерні віруси та методи боротьби з ними. Комп'ютерний вірус - це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. Комп'ютерних вірусівВіруси діють тільки програмним шляхом. Вони, як правило, приєднуються до файлу або проникають всередину файлу Вірус потрапляє в комп'ютер тільки разом із зараженим файлом. Для активізації вірусу потрібно завантажити заражений файл, і тільки після цього вірус починає діяти самостійно. Деякі віруси під час запуску зараженого файлу стають резидентними (постійно знаходяться в оперативній пам'яті комп'ютера) і можуть заражати інші файли та програми, що завантажуються. Інші різновиди вірусів відразу після активізації можуть спричиняти серйозні пошкодження, наприклад, форматувати жорсткий диск. Дія вірусів може проявлятися по різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Більшість вірусів заражують виконавчі програми, тобто файли з розширенням .EXE та .COM, хоча останнім часом все більшої популярності набувають віруси, що розповсюджуються через систему електронної пошти. Слід зауважити, що комп'ютерні віруси здатні заражати лише самі комп'ютери. Основними джерелами вірусів є: дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли; комп'ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Internet;жорсткий диск, на який потрапив вірус в результаті роботи з зараженими програмами;вірус, що залишився в оперативній пам'яті після попереднього користувача. Основними ранніми ознаками зараження комп'ютера вірусом є:зменшення обсягу вільної оперативної пам'яті; сповільнення завантаження та роботи комп'ютера;незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;помилки при завантаженні операційної системи;неможливість зберігати файли в потрібних каталогах;незрозумілі системні повідомлення, музикальні та візуальні ефекти і т.д. Коли вірус переходить в активну фазу можливі такі ознаки:зникнення файлів;форматування жорсткого диска;неспроможність завантаження файлів або операційної системи. До загальних засобів, що допомагають запобігти зараженню та його руйнівних наслідків належать:резервне копіювання інформації (створення копій файлів і системних областей жорстких дисків);уникнення користування випадковими й невідомими програмами;перезавантаження комп'ютера перед початком роботи, зокрема, у випадку, якщо за цим комп'ютером працювали інші користувачі;обмеження доступу до інформації, зокрема фізичний захист дискети під час копіювання файлів із неї. До програмних засобів захисту належать різні антивірусні програми (антивіруси). Антивірус - це програма, яка виявляє й знешкоджує комп'ютерні віруси. Слід зауважити, що віруси у своєму розвиткові випереджають антивірусні програми, тому навіть у випадку регулярного користування антивірусів немає 100% гарантії безпеки.

14.Локальні комп'ютерні мережі: визначення, топологія, апаратні засоби. Комп’ютерна мережа — це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку. Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі — аналогові (хвильові). У локальних мережах інформація передається на невелику відстань. Локальні мережі поєднують комп’ютери, що розташовані недалеко один від одного (у межах декількох міль). Для передачі інформації використовується високошвидкісний канал передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість внутрішньої шини комп’ютера. Мережа у вигляді зірки містить центральний вузол комутації (мережевий хаб, мережевий сервер), до якого посилаються всі повідомлення з вузлів (робочих станцій). Мережа у вигляді кільця має замкнений канал передачі даних в одному напрямку. Інформація передається послідовно між адаптерами робочих станцій доти, доки не буде прийнята отримувачем. Топологія «Шина» використовує як канал для передачі даних, коаксіальний кабель. Усі комп’ютери під’єднуються безпосередньо до шини . У мережі з топологією «Шина» дані передаються в обох напрямках одночасно. Основними перевагами такої схеми є дешевизна й простота розводки кабелю приміщеннями, можливість майже миттєвого широкомовного звертання до всіх станцій мережі. Головний недолік спільної шини полягає в її низькій надійності: будь-який дефект кабелю чи якого-небудь із численних роз'ємів повністю паралізує всю мережу. Ця мережева топологія з чисто топологічної точки зору схожа на зіркову, в якій окремі периферійні мережеві пристрої можуть передавати до або приймати від тільки одного іншого мережевого пристрою в напрямку до центрального мережевого пристрою Як і в класичній зірковій топології, окремі мережеві пристрої можуть бути ізольовані від мережі внаслідок ліквідації одного зв'язку (гілки), наприклад, внаслідок аварії на лінії. У мережі з топологією дерева існує один виділений мережевий пристрій, який є коренем дерева.

15.Глобальні комп'ютерні мережі: визначення, топологія, апаратні засоби. Комп’ютери глобальної мережі можуть знаходитися в різних містах і навіть країнах. Основу середовища передачі інформації глобальних мереж складають вузли комутації, які пов’язані між собою за допомогою каналів передачі даних. У глобальних мережах використовується декілька виділених сер­верів. Управляє роботою мережі мережевий сервер. Може існувати декілька файл-серверів, які використовуються для зберігання великих обсягів інформації та організації доступу з робочих станцій. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Такі мережі звичайно формувалися з орендованих каналів телефонної мережі, що комутирується, загального користування (Public Switched Telephone Network, PSTN), але з недавнього часу скасування держконтролю в індустрії телекомунікацій привела до того, що багато телекомунікаційних і сервісних компаній установили високошвидкісні мережі передачі даних загальнонаціональних або навіть глобальних масштабів. Самі високошвидкісні глобальні мережі працюють на швидкостях порядку 10 Гбит/з.

Найбільш відомою глобальною мережею є мережа Internet.

16.Архітектура комп’ютерних мереж. Модель OSI. Поняття протоколу. З метою стандартизації взаємодії компонентів комп’ютерних мереж (принципів та правил) була розроблена модель мережевої архітектури під назвою «еталонна модель взаємодії відкритих систем» (OSI) (рис. 5.5). OSI базується на моделі, яка була запропонована Міжнародним інститутом стандартів (ISO). Відповідно до цієї моделі мережа розкладається на 7 рівнів, кожному з яких відповідає протокол, одиниця виміру, певний набір функцій. Протокол — це набір правил та угод, які використовуються під час передачі даних (комунікацій). Кожний рівень забезпечує зв’язок для вищого рівня. Фізичний рівень складається з фізичних елементів, які використовуються безпосередньо для передачі інформації по мережевим каналам зв’язку. До фізичного рівня відносяться також методи електричного перетворення сигналів, що залежать від мережевої технології, яка застосовується (Ethernet, Fddi тощо).Рівень з’єднування призначений для передачі даних від фізичного рівня до мережевого та навпаки. Мережева карта в комп’ютері — приклад реалізації рівня з’єднування. Вона залежить від мережевої технології. Мережевий рівень визначає шлях переміщення даних по мережі, дозволяючи їм знайти отримувача. Мережевий рівень можна розглядати як службу доставки. Транспортний рівень пересилає дані між самими комп’юте­рами. Після доставлення даних мережевим рівнем комп’ютеру-отримувачу активізується транспортний протокол, доставляючи дані до прикладного процесу. Сеансовий рівень використовується як інтерфейс користувача і вирішує такі завдання, як обробка імен, паролів, прав доступу. Рівень уявлення створює інтерфейс мережі до ресурсів комп’ютера: принтерів, моніторів, дисків; виконує перетворення форматів файлів. Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних задач користувачів: електронної пошти; розподілених баз даних; усіх програм, що функціонують у середовищі Internet.

17.Технології комп’ютерних мереж. Технологія Ethernet була розроблена групою американських вчених у 1973 році. Мережі Ethernet призначені для з’єднування робочих станцій у локальну мережу зі швидкістю передачі до 10 Мбіт/с. Для каналів зв’язку використовуються коаксіальний кабель, скручена пара та оптоволоконний кабель. Якщо застосовується скручена пара, мережа конфігурується як «Зірка», якщо коаксіальний кабель — як «Шина». Існує декілька систем , які відрізняються: довжиною сегмента; кількістю робочих станцій, які можна підключити до сегмента; засобом підключення до кабелю. Для підключення станцій до кабелів використовуються трансівер та адаптер. Трансівер забезпечує прийом та посилення електричних сигналів, які надходять з кабелю, та передачу їх у зворотному напрямку в коаксіальний кабель та мережевий адаптер. Технологія Archnet може будуватися як «Зірка» та як «Шина». За способом організації передачі даних ця технологія відноситься до мереж із маркерним методом доступу. Це означає, що доступ виконується за допомогою кадра маркера певного формату, який передається безперервно. Передача маркера відбувається від однієї станції до іншої в порядку зменшення їх логічних адрес. Станція з мінімальною адресою передає кадр маркера станції з найбільшою адресою. Управління мережею виконує станція, яка володіє маркером у даний момент часу. Вона виконує: генерацію (реконфігурацію) логічного кільця; контроль за передачею маркера;змінення параметрів системи управління; прийом та обробку запитів на підключення пасивних станцій (станції, що не підключені до логічного кільця). Технологія Token Ring розроблена фірмою IBM і являє собою суміш топологій. Тoken Ring працює за топологією «Зірка» зі спеціальним пристроєм IBM, який має назву «станції багатокористувацького доступу» як центральний хаб. Але для зв’язку з ним кожний комп’ютер має два кабелі (типу «скручена пара»), по одному з яких він посилає дані, а по другому — отримує. За способом організації передавання даних Тoken Ring відноситься до кільцевих мереж із маркерним методом доступу. Мережа FDDI будується на основі стандарту на оптоволоконний інтерфейс розподілених даних. Швидкість передавання даних 100 Мб/с.Метод доступу застосовується маркерний, але на відміну від Token Ring, станція мережі звільняє маркер, не чекаючи повернення свого кадру даних. Топологія мережі: кільцева, деревоподібно-кільцева. Мережі SNA (системна мережева архітектура) ґрунтуються на ідеології фірми IBM по будуванню комп’ютерних мереж на базі систем телеобробки даних. У відповідності зі системною мережевою архітектурою комп’ютерна мережа організується за регіональним принципом. Через мережеві процесори регіонів за допомогою каналів зв’язку функціонує єдина мережа.Для з’єднання мереж SNA з іншими мережами може бути використана еталонна модель відкритих систем (OSI). nternet — це розгалужена мережа, що з’єднує комп’ютери, розташовані по всьому світу. Internet була створена на основі Apranet — мережі, що з’єднувала навчальні заклади та військові організації. В результаті розвитку комп’ютерних мереж виникла потреба в їх з’єднанні. З цією метою був розроблений протокол передачі інформації TCP/IP.