15. Петро Дорошенко:

1665-1668 Р. – гетьман правобережжя

1668-1676 Р. – гетьман України

В 1663-1664 — ген осавул у гетьмана Тетері, з 1665 — полковник Черкаського полку.

10 жовтня 1665 Дорошенка вибрали тимчасовим гетьманом Прав Укр який було підтверджено у 1666 р. на раді Чигирині.

Провів ряд важливих реформ. -створив постійне 20-тисячне військо з найманих частин – сердюків. -встановив на укр кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. -на степовому пограниччі утв новий Торговицький полк, який довірив Степанові Щербині.-Розгорнув широку зовнішню політику. Метою Дорошенка було об'єднання під своєю владою Лівоб і Прав Укр. Після підписання між Моск і Польщею Андрусівського перемир'я 1667, Дор вирішив укласти військ союз з Кримським ханством і перейти під політ протекторат Туреччини. У вересні 1667 об'єднане укр-турецьке військо, розпочавши воєнні дії в Галичині, змусило пол уряд визнати широку автономію Прав Укр і встановити укр-пол кордон по річці Горині. Зміцнивши свої позиції на Прав, Дор на поч літа 1668 р. на чолі козацького війська перейшов на лівий берег Дніпра, де 8 червня 1668 його проголосили гетьманом всієї України. Дор, призначивши наказним гетьманом на Лів Д. Многогрішного. Відсутністю Дор у Лів скористалися противники гетьмана, які в середині березня 1669 у м. Глухові на основі Глухівських статей проголосили гетьманом Д. Многогрішного.

Дор уклав союзний договір з Туреччиною 10-12 березня 1669 у Корсуні. Навесні 1672 розпочалися широкомасштабні воєнні дії. Дор перейшов у наступ. В липні Дор розгромив на Поділлі під Четвертинівкою козацькі загони М. Ханенка. 27 серпня 1672 об'єднана укр-турецько-татарська армія, яку очолювали турецький султан Мохамед IV, кримський хан Селім-Гірей, та гет Дор здобула фортецю Кам'янець і рушила в Галичину. Не маючи засобів для продовження війни, пол уряд 5 жовтня 1672 уклав Бучацький мирний договір- поділено правобережну Укр: Польща отримала – Галичину, Волинь та Пн. Київщину, Туреччина – Подільське в-во з Камянцем, а Дор – Брацлавщину і Пд.. Київщину, але під протекторатом Туреч.

В червні 1674 моск армія Ромодановського і козацькі полки лівоб гет І. Самойловичем вступили у Правобережжя і взяли в облогу Чигирин. На допомогу Дор під Чигирин підійшла турецько-татарська армія візиря Кара-Мустафи, яка змусила І. Самойловича і моск війська відступити. Авторитет Д. почав падати серед укр населення. В цій ситуації розчарований політикою Туреч Дор вирішив зректися булави.

Восени 1675 на козацькій раді в Чигирині Дор склав гет клейноди, а І. Сірко прийняв від нього присягу на вірність цареві.

16.Діяльність д. Многогрішного(1669-1672) Лівобережжя

У 1665–1669 він став чернігівським полковником. У 1668 році П Дорошенко призначив Д. Многрішного наказним гетьманом Лів. Наступ моск військ Г. Ромодановського на Сіверщину, відсутність військової допомоги від П. Дорошенка, сильні моск залоги в містах, тиск промосковськи налаштованої частини старшини і православн духовенства примусили Мн піти на переговори з царським урядом. 17 грудня 1668 року на старшинській раді в Новгороді-Сіверському Мн був обраний гетьманом. Переговори між моск урядом і Мн завершилися укладенням 9 березня 1669 Глухівських статей (реєстр – 30тис.) Внутрішня політика. намагався проводити політику, спрямовану на захист держ інтересів: - домігся, щоб Київ з округою, незважаючи на умови Андрусівського перемир’я, залишався у складі Лівобережжя;

- спирався на полки компанійців і прагнув зміцнити гетьманську владу, поступово ослаблюючи політичну роль козацької старшини;

- вів таємні переговори з Дорошенком про можливість переходу Лів під протекторат Туреч.

Така політика викликала незадоволення як частини старшинської верхівки, так і моск уряду. У ніч з 12 на 13 березня 1672 року у Батурині козацька старшина за підтримки начальника моск залоги заарештувала Мн й видала його представникам царського уряду. Його звинуватили в держ зраді, піддали тортурам, а потім засудили до страти, яку замінили на довічне заслання.