Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_Ukr_1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
340.99 Кб
Скачать

1. Феодальна роздрібленість Київської Русі,їїпричини та наслідки.

Кінець XI - середина XIII ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Протягом короткого часу дедалі більше поглиблюється розпад Давньоруської держави. Набирають сили відцентрові тенденції. Спроби княжих з′їздів (1097р.,1100р.,1101р.,1107р.) заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчувалися невдачею. Володимир Мономах (онук Ярослава Мудрого) під час київського правління (1113-1125рр.) востаннє об'єднав під своєю владою більшу частину Русі - землі Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово-Суздальську. Було припинено князівські усобиці. Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Пожвавилися існуючі та виникли нові господарські зв'язки. Величними будовами прикрасилися міста. Після його смерті Київська Русь остаточно розпадається. Причини політичної роздрібненості Київської держави :Зростання великого феодального землеволодіння. Зміна торговельної кон'юнктури і занепад торгівлі. Постійні напади кочівників (печенігів, половців, татар).Негативні:втрата державної єдності; ослаблення держави; посилення тиску на Русь сусідніх державПозитивні:велике землеволодіння; прогрес в с/г; значне зростання чисельності населення, розвиток культури.

2. Розвиток капіталізму на Україні в іі половині хіх ст. Перетворення України на вугільно-металургійну базу Російської імперії.

Реформи другої половини XIX ст. спричинили розвиток ринкових відносин, сприяли промисловому перевороту в Україні. Перетворення кріпаків на особисто вільних селян, надання їм земельних наділів, хоч і на невигідних умовах, розширили сферу дії товарно-грошових відносин, ринок робочої сили, нерухомості. Мануфактурне виробництво практично повністю було замінено на фабрично-заводське з використанням найманої робочої сили та різних парових машин, а потім і двигунів внутрішнього згоряння та електричних. В Україні особливість промислового перевороту полягала в тому, що з 60-х років у першу чергу почало розвиватися будівництво та використання залізниць. З 1865 р. було споруджено першу в Наддніпрянській Україні залізницю між Одесою і Балтою, а вже наприкінці XIX — на початку XX ст. довжина залізничних колій в Україні становила понад 8400 км. Залізниці значно прискорили перевезення великих партій виробів, динамізували внутрішню і зовнішню торгівлю.

3.Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941-1944рр.Голокост

Фашистський окупаційний режим мав виконати 3 завдання : забезпечити продовольство матеріальними і людськими ресурсами;вивільнити від українського населення життєвий простір для австрійської раси;сприяти колонізації. Після окупації України було встановлено нацистський «новий порядок», який означав масовий терор проти представників радянської влади, комуністів та взагалі проти «неповноцінних народів»: слов'ян, євреїв, циган. В Україні діяли каральні органи нацистів: СС, СД, гестапо, що проводили нестримний терор мирного населення. План фізичного знищення євреїв на території усіх окупованих країн Європи був прийнятий німецьким командуванням у січні 1942 р. Така політика нацистів щодо євреїв одержала назву «Голокост» («Катастрофа», «Злочин проти людства»). Нацисти застосовували жахливі засоби страти: отруєння у газових камерах, спалення у крематоріях, голодомор, цькування собаками. Створювалися концентраційні табори і гетто для євреїв. Масове знищення євреїв було в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), а також у Львові, Бердичеві, Одесі.Терор фізичний супроводжувався моральним терором. На магазинах, ресторанах, перукарнях висіли написи: „Тільки для німців”, „Українцям вхід заборонено”. Мирному населенню міст заборонялося користуватися залізницею, міським транспортом, поштою, телеграфом, аптеками. Були зачинені школи й Вузи. Влаштовувалися публічні страти комуністів, комсомольців, представників радянської влади.

Білет №7

1.Галицько-Волинське князівство ХІІІ-XIV ст.

Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в декілька етапів:І етап (1199р.-1205р.) утворення та становлення. Галицьке та Волинське князівства спочатку існували окремо, а у 1199р. Волинський князь Роман Мстиславович (1199р.-1205р.) їх об'єднав в єдиний політичний центр, який поступово став спадкоємцем занепадаючого Києва, продовжувачем традицій і надбань Київської Русі.ІІ етап (1205р.-1238р.) – тимчасовий занепад держави:свавілля бояр;втручання у внутрішні справи сусідніх держав;зростаюча монгольська загроза;боротьба за відновлення державної єдності Д.Галицького.ПІ етап (1238—1284) — об'єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.V етап (1323—1340) — поступовий занепад. Загибель Андрія та Лева II, які не мали дітей, увірвала пряму лінію династії Романовичів, що призвело до посилення політичного впливу галицького боярства, зростання чвар міжусобиць у феодальній верхівці, втручання іноземних держав у внутрішні справи галицько-волинських земель. Галицько-волинська держава була спадкоємицею Київської Русі протягом майже півтораста наступних років Це була перша держава, яка існувала лише на українських етнічних землях.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]