Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_Ukr_1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
340.99 Кб
Скачать

3.Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (снд) і Україна.

Через тиждень після всеукр референдуму президент російської федерації Єльцин, президент укр. Кравчук, і голова верховної влади білорусі Шашкевич зібрались під Мінськом і заявили що СРСР як суб’єкт міжнародного права припиняє існування. 8 січня 1991 вони підписали угоду про створ Співдружності Незалежних держав. 21 грудня в Алма – аті до СНД приєднались ще 8 республік колишнього СРСР(за винятком прибалтійських). Реакція світового співтовариства на результати референдуму була дружньою:протягом грудня незалежну Україну визнали 68 держав. СНД- політ об’єднання яке складається з колишніх республік СРСР. Вважалось що воно сприятиме розв’язанню спільних до його членів проблем. Як виникли після розпаду наддержави. СНД продовжує функціонувати й у наші дні що засвідчує наявність певних спільних інтересів у держав, утворених із союзних республік СРСР.

Білет №21

Становище Української держави в роки гетьманування І. Мазепи. Північна війна та Україна.

26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар І. Мазепа обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою - Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста - фортеці. За рахунок обмеження гетьманської влади зміцнилися позиції козацької старшини. І. Мазепа був високоосвіченим політичним діячем. Він знав декілька мов, зібрав багату бібліотеку, ввійшов в історію як великий меценат. У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. У 1708 р. перед Україною виникла загроза нападу Польщі та Швеції. На прохання Мазепи про допомогу Петро І відповів відмовою.Він обіцяє Карлові XII зимові квартири в Україні для шведської армії, запаси їжі та фуражу та військову допомогу в обмін на звільнення України від впливу Москви. Петро І здійснює рішучі заходи. Збирається Глухівська рада, де обирається новий гетьман - І. Скоропадський, Було зруйновано козацьку столицю Батурин, а її мешканці повністю винищені. Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня 1709 р. під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони відступили у Молдавію під владу Туреччини. Тут 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. Спілка зі Швецією і поразка у війні з Росією безумовно відіграли фатальну роль в історії України. Головними причинами провалу політики Мазепи можна вважати передусім вузькість соціальної бази, на яку він спирався, і переоцінка сил Швеції. Це й зумовило неможливість збереження оптимального варіанту української автономії у найскладніших внутрішньо - і зовнішньополітичних умовах.

на початку гетьманування І. Мазепа вважав що може втілити свої задумки щодо укр. тільки в спілці з Москвою. Мазепа сподівавсь поширити територію гетьманщини на відвойовану від Польщі правобережну укр. а також на степову смугу вздовж чорного та азовського морів, якою володіли Крим і османська імперія. Він брав участь у активній зовніньополіт діяльності царя. Так козацькі загони надавали допомогу царській армії у походах проти Криму. Визначальною рисою внутр. Політ Мазепи було прагнення об’єднати ліво бер, право бер, Запорожжя, Слобожанщини в єдиній укр. козаки змушені були, обстоюючи московські інтереси, воювати на теренах Московії, Прибалтики, речі посполитої. Дуже часто козаків викор як дешеву роб силу. Справжнім лихом стала півн війна і для ін. верств укр. насели. Плекаючи мрію вивести гетьманщину з – під царя мазепа в 1704-1705 удався до таємної дипломатії з противниками Москви. Так восени 1705 він налагодив зв’язки з польським кор. Стан. Ліщинським. У 1706 мазепа й справді завдяки посередництву короля розпочав таємні відносини з шведським королем Карлом XII/

Політика українізації (коренізація), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну

Радянська коренізація мала змусити чекістів, учителів, професорів,перейти на мову населення у середовищі якого вони працювали. Щоб розв’язати це питання влада просувалась 2 шляхами. По – перше російськомовних спеціалісті і функціонерів примушували засвоювати національну мову. По – друге компартійні комітети,виконавчі комітети рад усіх рівнів а також усі державні установи й силові структури поповнювались місцевим населенням. З 1924 почались масові набори в державну партію які докорінно змінили її обличчя і остаточно розколи партійні лави на еліту і рядових. Політика коренізаціі проводилась і в районах Укр компактно населених національними меншинами. В них працювали сотні шкіл з німецькою, болгарською, російською і польською мовами навчання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]