Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist_Ukr_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
340.99 Кб
Скачать

2. Західноукраїнські землі в і половині хіх ст. “Руська трійця”. Революція 1848 р. В Австро-Угорщині та скасування кріпосного права.

Протягом перших десятиліть XIX ст. формується національний рух. Центром першої хвилі національного відродження став Перемишль, де навколо пе­ремишльського владики - єпископа Михайла Левицького згуртувалося невелике коло представників національне свідомої інтелігенції - Шогильницький, Й.Левицький, Й.Лозинський, А.Добрянський, І.Лаврівський, І.Снігурський та ін. Кирило-Мефодіївське братство було засновано в Києві 1846 р. Чле­нами братства, очолюваного М.Костомаровим, були В.Білозерський, М.Гулак. Пізніше до них при­єдналися П. Куліш і Т.Шевченко. Це був цвіт тогочасної молодої української інтелігенції. Всі вони захоплювалися ідеями свободи і демократії, все­слов'янського єднання, тому й свою таємну організацію назвали на честь великих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. Ставилося за ме­ту об'єднати всі слов'янські народи в одну федерацій, в якій кожний народ зберігав би свою свободу. Проіснувало братство недовго: на початку 1847 р. Таким чином, від Кирило-Мефодіївського братства бере початок істо­рія нового українського політичного руху. Воно було першою в історії України нелегальною політичною організацією, що поставила за мету наці­ональне й соціальне визволення українського народу, возз'єднання його в єдиній соборній державі з одночасним створенням федерації чи, можливо, конфедерації слов'янських країн.

У 1830-1840-х роках центром національного руху став Львів, а його авангардом - громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця». Засновники об'єднання М.Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Головацький (1814-1888). Учасники «Руської трійці» підтримували тісні стосунки з відомими діячами української та російської культури.

У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературний збірник “Зоря”Однак віденська цензура за­боронила видавати «Зорю». У 1836 р. члени гуртка підготували літератур­но-науковий альманах «Русалка Дністрова», що містив твори із проблем історичного минулого України.

Отже, діяльність «Руської трійці» свідчила про еволюцію національного руху на західноукраїнських землях від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань.

3. Наслідки війни, німецько-фашистської окупації для України. Відбудова народного господарства в ІІ половині 40-х на початку 50-х років.

Після війни до укр. було передано Закарпаття, завершився процес об’єднання Укр. Укр. стала співзасновником ООН. Після воєнна відбудова розпочалась відразу після звільнення, характеризувалася зміцненням командно-адміністративної системи, переважанням важкої та оборонної промисловості розвитком укр. промисловості, як частини загальносоюзного економічного комплексу.Ставка робилася насамперед на відновлення роботи важкої промисловості — основи воєнно-промислового комплексу, на економію та накопичення фінансів та ресурсів за рахунок сільського господарства, легкої промисловості та соціальної сфери. Процес відбудови здійснювався централізовано, на основі єдиного загальносоюзного плану. Важливим чинником відбудовчих процесів в Україні була командна система. Саме вона давала змогу в короткий час мобілізовувати значні матеріальні та людські ресурси, швидко перекидати їх з одного кінця країни в інший та концентрувати на відбудові чи побудові певного об'єкта. Якщо 1946 р. соціалістичним змаганням за дострокове виконання п'ятирічного плану та підвищення продуктивності праці було охоплено 80% робітників і службовців України, то наприкінці 1948 р. — вже 90%.

Білет №5

Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.

Для зміцнення влади династії Святослав 969 р. розділив князівства між своїми синами. Намісником у Києві став старший син Ярополк, у Древлянській землі — Олег, у Новгороді — Володимир.Князювання Володимира Великого (980—1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту.Володимир здійснив серію реформ:запроваджено християнство;проведено адміністративну реформу;замінено племінну організацію війська на феодальну;запроваджено новий кодекс правових норм, поки що усний, - "Закон земляний";заходи по охороні державних рубежів - будівництві захисних валів та фортець.За Ярослава Мудрого (1019-1054р.р.) Київська Русь досягла вершини свого розквіту. З ім'ям Ярослава пов'язаний розквіт давньоруської культури, писемності й наукових знань: будівництво міст, церков, шкіл; розвиток освіти, книгописання.

2. Здійснення реформ 60-70 рр. ХІХ ст. в Україні та їх наслідки.

У сер. 19 ст. в Росії глибока криза, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин світовим тенденціям розвитку, що утверджували нове буржуазне суспільство.

Наслідки реформи:відбулися корінні зміни у розподілі земельної власності; товарно-грошові відносини ставали домінуючими у господарствах поміщиків та заможних селян; чіткішою стає спеціалізація окремих районів України; застосовують різні методи використання землі (оренду; ведення власного господарства); підвищилась урожайність с/г культур внаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.Крім селянської реформи в 60-70-ті роки було проведено цілу низку реформ адміністративно-політичного управління. У 1864 р - земська реформа. Земства займатися організацією медичної допомоги, розвитком освіти, пошти, збирали статистичні дані, упорядковували дороги.У 1864 р. - судова реформа. На відміну від станового і закритого суду ввели позастановий, відкритий, незалежний суд. Вводились присяжні суддіУ 1864. р почали реформу освіти: запровадили єдину систему початкової освіти, створювали класичні чоловічі та жіночі гімназії; У 1865 р. - реформа цензури. Були створені спеціальні органи цензури

Реформи 60-70-х років закладали основи громадянського суспільства, але царизм не зробив наступного кроку – не проголосив конституції і не скликав парламент. Тому ці реформи не мали системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до більш прогресивного порівняно з феодалізмом, капіталістичного способу виробництва.

3. Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії. Операція “Вісла”. Боротьба ОУН-УПА.

У 1946 р. Генштаб Польщі розробив операцію «Вісла» - депортацію українського населення на захід Польщі в квітні - серпні 1947 р. Мета операції - покінчити з українським питанням у Польщі й ліквідувати бази ОУН-УПА, що стала на захист українського населення. У ліквідації ОУН-УПА було зацікавлене керівництво СРСР, що почало взаємодіяти з польським керівництвом.Тих, хто відмовлявся від переселення, відправляли до спеціально створеного концтабору на базі «філії» нацистського концтабору Освенцим. З території України було переселено близько 1 млн. поляків.Боротьба ОУН-УПА на західноукраїнських землях тривала, але після вбивства в березні 1950 р. Романа Шухевича вона пішла на спад.Після війни радянська влада почала боротьбу з УГКЦ - 10 березня 1946 р. в соборі Св. Юра у Львові було скликано спеціально організований владою Собор. Він прийняв рішення про ліквідацію Брестської церковної унїї 1596 р., розрив із Папою Римським і підпорядкування УГКЦ Російській православній церкві. УГКЦ пішла в підпілля, частина священиків була репресована й вислана до Сибіру. Незабаром УГКЦ було ліквідовано й у Закарпатській Україні.

Білет №6.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]