Тема 9. Складська логістика

1. Роль складування у логістичній системі. Види та функції складів

2. Логістичний процес на складі.

3. Типові логістичні рішення при оптимізації складської підсистеми.

4. Значення тари та пакування при виконанні складських операцій. Поняття «базовий модуль» і «вантажна одиниця».

5. Ефективність складських систем. Сучасні тенденції формування та розвитку складської мережі.

1. Роль складування у логістичній системі. Види та функції складів

Серед підтримуючих комплексних логістичних активностей головна роль належить складуванню, переробці вантажів та пакуванню. Переміщення матеріальних потоків у логістичному ланцюгу неможливе без концентрації в певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначені відповідні склади. Переміщення через склад пов’язано з витратами живої та минулої праці, що збільшує вартість товару. Тому склад потрібно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову частину логістичного ланцюга.

У сучасній ринковій економіці змінився зміст поняття «склад» від будівлі (споруди), де зберігаються певні види матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції, до ефективного засобу управління запасами на різних ділянках логістичного ланцюга та матеріальним потоком у цілому. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.

Таким чином, склад – це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу. Сучасний великий склад – це складна технічна споруда, яка складається із багатьох взаємопов’язаних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопичення, переробці та розподілу вантажів між споживачами, тобто є складною системою. В той же час, склад є лише елементом системи більш високого рівня – логістичного ланцюга, яка формує основні вимоги до складської системи, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу. Саме тому склад повинен розглядатися як інтегрована складова частина логістичного ланцюга.

Основне призначення складу – концентрація запасів, їх зберігання та забезпечення безперебійного та ритмічного виконання замовлень споживачів. До основних функцій складу відносяться:

Перетворення виробничого асортименту на споживчий у відповідності до попиту, що сприяє ефективному виконанню замовлень споживачів та здійснення більш частих поставок у тому обсязі, який потрібен клієнту.
Складування та зберігання продукції з метою вирівнювання часової різниці між випуском та споживанням, дає можливість здійснювати безперервне виробництво та постачання на базі створюваних товарних запасів. Зберігання деяких товарів у розподільчій системі також необхідно у зв’язку з їх сезонним споживанням.
Унітизація (консолідація) та розукрупнення вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об’єднання (унітизації, консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені декільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії згідно із замовленням і відправляються кожному споживачу.
Надання послуг, що забезпечують підприємству високий рівень обслуговування споживачів. Серед них: підготовка товарів для продажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпакування тощо); перевірка функціонування приладів та обладнання, монтаж; надання продукції товарного вигляду, попередня обробка (наприклад, деревини); транспортно-експедиційні послуги та ін.

Великого значення на сьогоднішній день набувають складські послуги, коли підприємство на своєму складі розміщує товари інших організацій за певну плату під відповідальне зберігання. Поширення цієї послуги пов’язано з тим, що все більше компаній відмовляються від інвестування у власну складську систему через довгу окупність коштів або передають в аутсорсинг логістичні процеси, оскільки вважають їх неключовою діяльністю і не витрачають на власні складські операції свої ресурси (матеріальні, трудові, часові). Використання складських послуг дозволяє підприємствам розширювати географію продажів, знижувати витрати, підвищувати якість обслуговування.

Оперативно-виробнича діяльність складу на підприємстві включає роботи по вивантаженню, розсортовуванню і прийманню матеріалів, що поступають на склад, і виробів, їх розміщення і зберігання, а також по відпуску і доставці споживачам. Тобто метою створення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання. Під параметрами розуміють розміри і склад транспортних партій вантажів, тип і спосіб пакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій та ін.

Задачі складів можна розглядати в традиційному та логістичному аспектах. Традиційні задачі:

максимальне використання складських потужностей;
раціональне здійснення вантажно-розвантажувальних та складських робіт;
ефективне використання складського обладнання;
усунення втрат товарів при їх складській обробці, зберіганні тощо.

Логістичні задачі:

своєчасне надання товарів та послуг споживачам;
концентрація та поповнення запасів при оптимальних затратах;
захист виробництва та споживачів від різноманітних непередбачуваних обставин;
консолідація партій відправлень;
формування рівня логістичного сервісу;
розвиток інтеграції та координації взаємодії з суміжними ланками логістичної системи;
надання послуг з доданою вартістю.

Наявність складів матеріальних ресурсів є доцільною з точки зору забезпечення безперервності виробничого процесу. Запаси готової продукції дозволяють забезпечувати безперебійне задоволення попиту на продукцію. З одного боку, загальною тенденцією сучасних логістичних систем JIT, LeanProduction, DDT є максимальне скорочення складських запасів. З іншого боку, уникнути створення складських запасів взагалі у більшості випадків не вдається. Уява про логістичну систему як про систему взагалі без складів є не зовсім вірною, оскільки ефективність товароруху в логістиці досягається за рахунок оптимального поєднання складського і транзитного способів пересування ТМЦ від первинного джерела виробництва до кінцевого споживача. Складування продукції є доцільним у тому випадку, якщо воно дозволяє знизити втрати або покращити якість логістичного сервісу.

Таким чином об'єктивна необхідність наявності складів на всьому етапі товароруху з усіма його специфічними особливостями вимагає детальної їх класифікації та характеристики окремих видів складів. Класифікація складів здійснюється за наступними ознаками:

по відношенню до функціональних базисних сфер логістики:

склади постачання;
склади виробництва;
склади розподілу;

за видом продукції, яку зберігають:

склади сировини, матеріалів, комплектуючих (постачальницькі або початкові склади);
склади незавершеного виробництва (цехові або проміжні склади);
склади готової продукції; склади тари; склади зворотних відходів (кінцеві склади);

по відношенню до логістичних посередників:

власні склади підприємств;
склади логістичних посередників (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних і т.п.);

за функціональним призначенням:

склади буферних запасів, призначені для забезпечення виробничого процесу (склади матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, виробничих, страхових, сезонних та інших видів запасів);
склади перевалки вантажів (термінали) у транспортних вузлах, при виконанні змішаних, комбінованих, інтермодальних та інших перевезень;
склади комісіонування, призначені для формування замовлень відповідно до специфічних вимог клієнтів;
склади зберігання, які забезпечують збереження і захист складованих виробів;
спеціальні склади (митні склади, склади тимчасового зберігання, тари, зворотних відходів і т.п.);

за продуктовою спеціалізацією:

вузькоспеціалізовані (для одного або декількох найменувань продукції);
обмеженого асортименту;
широкого асортименту (універсальні, для зберігання різноманітної продукції);

по типу будівлі (за технічною будовою):

відкриті;
напівзакриті;
закриті (в свою чергу, вони можуть бути стаціонарними – одно- та багатоповерховими, без підвалів і з підвальними приміщеннями – і збірними);

за ступенем механізації:

немеханізовані;
механізовані;
комплексно-механізовані;
автоматизовані;
автоматичні;

за місцем у процесі переміщення товару розрізняють склади: підприємств гірничорудної промисловості, паливно-енергетичного та хіміко-лісового комплексів, сільського господарства, інших первинних джерел сировини і матеріалів; посередницьких організацій оптової та роздрібної торгівлі, дилерських і дистриб’юторських фірм; транспорту; промислових підприємств – виробників і споживачів матеріально-технічних ресурсів;
за протипожежною безпекою :

склади, що легко згоряють (включають дерев’яні конструкції та полімерні матеріали);
склади, що важко згоряють;
склади, що практично не згоряють (побудовані із залізобетону або є відкритими заасфальтованими чи забетонованими майданчиками).

Крім цього відповідно до НАПБ Б.03.002-2007. (Норми визначення категорій приміщень, будівель та зовнішніх установок з вибухопожежної та пожежної небезпеки), склади поділяють на 5 категорій від найвищої (категорія А) до найнижчої (категорія Д) вибухопожежної та пожежної небезпеки.

Склади можуть також бути класифіковані за видом власності (власні, комерційні, орендовані склади, склади державних та комунальних підприємств), за технічною оснащеністю, за наявністю зовнішніх транспортних зв’язків (склади з причалами і рейковими під’їзними шляхами, з рейковими під’їзними шляхами, з автодорожнім під’їздом тощо), за видом складських будівель і споруд, за технічною конструкцією і т.п. При цьому критеріями технічної будови складів є:

адекватність фізико-хімічним властивостям збережених вантажів;
максимальність використання площі і кубатури складу;
зручність виконання складських операцій з урахуванням максимального рівня механізації й автоматизації перероблення вантажів;
гарантованість умов праці і дотримання норм протипожежної безпеки.

При виборі типового проекту складу необхідно виходити з того, що його площа () повинна бути не менш потрібної складської площі для збереження товарно-матеріальних цінностей ().