2. Логістичні інформаційні системи

Значущим елементом будь-якої логістичної системи є підсистема, що забезпечує проходження і обробку інформації, яка при ближчому розгляді сама розгортається в складну інформаційну систему, що складається з різних підсистем.

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.

Логістична інформаційна система – це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками.

Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.

Забезпечувальна підсистема, у свою чергу, включає такі елементи:

- технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;

- інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;

- математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань. Логістичні інформаційні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах – це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів.

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:

- планові;

- диспозитивні (або диспетчерські);

- виконавчі (або оперативні).

Логістичні інформаційні системи, які входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних систем.

1. Інформаційні системи для прийняття довготривалих рішень, які стосуються структури і стратегії діяльності підприємства – планові системи. Створюються на адміністративному рівні управління, до їх завдань належать:

- створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;

- управління мало змінними (умовно-постійними) даними;

- планування виробництва;

- загальне управління запасами;

- управління резервами та інші завдання.

У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення.

2. Інформаційні системи для прийняття тактичних та оперативних рішень (диспозитивні або диспетчерські системи). Створюються на рівні управління складом чи цехом і слугують для забезпечення злагодженої роботи логістичних систем. До їх завдань належать:

- управління запасами (місцями складування);

- керування внутрішньозаводським та внутрішньо складським транспортом;

- відбір та комплектування вантажів відповідно до замовлення, облік вантажів тощо.

У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:

- виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;

- структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.

3. Виконавчі (оперативні) інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Такі системи використовуються, як правило, на нижчих рівнях управління і відображають реальний стан системи і реальні зміни в ній, тому важливою вимогою щодо таких систем є їх робота в режимі реального часу («on-line»), що дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. До основних завдань таких систем входить:

- управління складами і облік запасів;

- підготовка відправки замовлення;

- оперативне управління виробництвом;

- управління автоматизованим обладнанням тощо.

У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.

Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну та горизонтальну інтеграцію.

Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною та виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків. Вертикальна інтеграція логістичної інформаційної системи полягає в зв'язку і впливі один на одного різних рівнів в ієрархії структури управління виробництвом, починаючи зі структур стратегічного планування розвитку виробництва і збуту і закінчуючи рівнем оперативного керівництва окремими виробничими ділянками. Вертикальна інтеграція охоплює всі рівні як прямими (зверху вниз), так і зворотними (від низу до верху) зв'язками, дозволяючи верхньому рівню мати достатню інформацію про стан окремих ланок виробництва і оперативно реагувати на зміни, що відбуваються. З іншого боку, подібна система може швидко впливати на виробничі процеси з метою: а) забезпечення випуску на ринок продукції, необхідної в даний момент; б) реалізації в найкоротші терміни цільових замовлень споживачів; в) стабільної підтримки високої якості.

Горизонтальна інтеграція – зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків. Горизонтальна інтеграція уможливлює зв'язати воєдино інформацію і забезпечити інформацією матеріальний потік у ланцюзі надходження товарів і сировини, попередньої їх обробки, монтажу, перевірки і збуту. Горизонтальна інтеграція, крім усього іншого, дозволяє органічно зв'язати матеріальні і товарні потоки із загальною системою планування і управління на рівні виробництва та підприємства. Наявність подібного зв'язку в ідеальному випадку дає можливість домогтися того, щоб жодне відповідне рішення про виробничий процес не могло бути прийняте і реалізоване без співвіднесення його із загальною стратегією і цілями виробництва.

В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:

- зростає швидкість обміну інформацією;

- зменшується кількість помилок в обліку;

- зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи;

- поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

Формування інформаційної системи – складний та багатоплановий процес, в якому використовуються досягнення сучасних інформаційних технологій, найновіші комп’ютерні системи, що робить можливим успішне керівництво виробничими процесами на основі застосування адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення логістичної системи в цілому.

Формування інформаційних логістичних систем засноване на таких принципах:

- система має бути побудована так, щоб передача інформації, її переробка, зберігання і використання враховували потреби усіх підрозділів підприємства;

- інформаційна система повинна забезпечити необхідні взаємозв'язки підприємства з постачальниками, клієнтами і усіма пунктами відправок, проміжного складування і споживання;

- обмін інформації між рівнями логістичної системи має бути мінімальним, але забезпечувати потребу управління;

- характер інформації має бути зорієнтований на конкретного споживача в системі управління;

- при побудові системи повинен враховуватися принцип апаратних і програмних моделей;

- важливою вимогою є спрощення і стандартизація використовуваної в системі документації.