Тема 3. Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції

1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація.

2. Поняття та класифікація логістичних операцій.

3. Функціональні галузі логістики.

1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація

Логістичну діяльність можна розглядати у вигляді поступового виконання взаємопов’язаних дій, які в сукупності формують і забезпечують рух потоків товарно-матеріальних цінностей від місця їх первинного виникнення до місця кінцевого споживання. Відповідно до цього, об’єктами логістичного управління є потоки або їх поєднання. У сучасних умовах в основному виділяється три види логістичних потоків: матеріальні, фінансові та інформаційні. При цьому, поняття матеріального потоку є ключовим, оскільки фінансові та інформаційні потоки є підпорядковані йому.

Потік – це один або множина об’єктів, що сприймаються як єдине ціле, існують як процес на певному часовому інтервалі та вимірюється в абсолютних одиницях. Такими об’єктами можуть бути, наприклад, продукція, інформація, фінанси, матеріали, сировина тощо.

Матеріальний потік – це сукупність товарно-матеріальних цінностей (матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції), які розглядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до різних логістичних операцій (транспортування, складування тощо).

Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних станах: динамічному та статичному. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси.

Форма існування матеріального потоку обумовлена самим визначенням і проявляється в матеріально-речовинних утвореннях, які можуть змінюватися залежно від етапу просування. Так, щодо підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва – у вигляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту – у вигляді готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують споживачі й т.д.

Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний (загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства.

Загальними параметрами, які характеризують потік взагалі є: пункти призначення (початковий і кінцевий), маршрут (його траєкторія, довжина та тривалість), швидкість руху, час руху, проміжні пункти та його інтенсивність. Стосовно ж матеріального потоку, то його траєкторію характеризують наступними параметрами:

• номенклатура, асортимент і кількість продукції;

• габаритні характеристики (об'єм, площа, розміри);

• вагові характеристики;

• фізико-хімічні характеристики вантажу;

• характеристика тари (упаковки);

• умови домовленостей із партнерами, постачальниками та клієнтами;

• умови транспортування, складування та зберігання;

• фінансові (вартісні) характеристики;

• часові характеристики.

Основними з параметрів матеріальних потоків є їх напруженість та потужність. Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність.

Напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів та готової продукції, а потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, які переміщуються в одиницю часу. Тому потік має розмірність «обсяг / одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни і т.д.), а в знаменнику – одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).

Для опису потоків та роботи з ними необхідно їх класифікувати за певними ознаками.

1. По відношенню до логістичної системи та її ланок:

- зовнішній потік, який протікає у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають лише ті вантажі, до організації яких причетне конкретне підприємство;

- внутрішній – потік, який протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи.

2. За призначенням:

- вхідний – зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища;

- вихідний – потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище.

3. За ступенем неперервності:

- неперервні – в кожен момент часу по траєкторії потоку переміщується певна кількість об’єктів (наприклад, на конвеєрних або автоматизованих лініях тощо);

- дискретні – утворюються об’єктами, що переміщуються інтервалами (партіями) (наприклад, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції тощо);

- бліц-потоки – разові постачання (наприклад, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці).

4. Залежно від предмета вивчення:

- продуктові – об’єктом вивчення яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;

- операційні – потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій;

- ділянкові – сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки;

- системні потоки – матеріальні потоки, що циркулюють у цілому в логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

5. За ступенем регулярності:

- детерміновані потоки – характеризуються певною визначеністю параметрів на кожен момент часу;

- стохастичні потоки – характеризуються випадковим характером параметрів, які в кожен момент часу приймають певну величину з певним ступенем імовірності.

6. За ступенем стабільності:

- стабільні потоки – характеризуються постійністю значень параметрів протягом певного проміжку часу;

- нестабільні потоки – характеризуються флуктуаційним характером зміни потоку.

7. За ступенем змінності:

- стаціонарні потоки – характерні для усталеного процесу, їх інтенсивність – постійна величина;

- нестаціонарні потоки – характерні для неусталеного процесу, їх інтенсивність змінюється протягом певного періоду часу.

8. За характером переміщення елементів потоку:

- рівномірні – характеризуються постійною швидкістю переміщення об’єктів;

- нерівномірні – характеризуються зміною швидкості переміщення, можливістю прискорення, уповільнення, зупинки на шляху, зміни інтервалів відправлення та прибуття.

9. За ступенем періодичності:

- періодичні потоки – характеризуються постійністю параметрів або постійністю характеру їх зміни через певний період часу;

- неперіодичні потоки – характеризуються відсутністю закономірностей зміни параметрів потоку.

10. За ступенем відповідності зміни параметрів потоку заздалегідь заданому ритму (за ритмічністю):

- ритмічні;

- неритмічні.

11. За ступенем складності:

- прості (диференційовані) – складаються з об’єктів одного виду;

- складні (інтегровані) – об’єднують різнорідні об’єкти.

12. За ступенем керованості:

- керовані потоки – адекватно реагуючі на керуючий вплив зі сторони управляючої системи;

- некеровані потоки – не реагуючі на управляючий вплив.

Вище зазначені принципи класифікації потоків є загальноприйнятими. Зі зростанням числа потоків, їх напруженості у сферах виробництва та обігу може виникнути необхідність класифікації потоків за іншими ознаками. Такими класифікаціями можуть бути:

13. За ступенем упорядкованості елементів потоку:

- ламінарні потоки – в них взаємне переміщення складових елементів відсутнє або носить цілеспрямований, керований характер; вони мають регулярний характер та здатні змінюватися у часі лише при зміні зовнішніх умов або керуючих впливів. Для характеристики даного виду потоків з даної точки зору вводяться поняття в’язкості, внутрішнього тертя, текучості.

- турбулентні потоки – характеризуються хаотичними взаємними переміщеннями елементів потоку, що викликають флуктуаційні зміни практично усіх показників потоку та суттєво ускладнюють процес управління потоком.

14. За асортиментом:

- одноасортиментний;

- багатоасортиментний.

15. За кількістю вантажу:

- масовий – виникає при транспортуванні вантажів групою транспортних засобів, наприклад колоною автомобілів, караваном суден і т.д.;

- великий – виникає при транспортуванні вантажів декількома вагонами, автомашинами, суднами і т.д.;

- середній – проміжний між великим та малим матеріальним потоком (такий, що перевозиться одиничними вагонами, автомобілями);

- малий – виникає при транспортуванні такої кількості вантажу, яка не дозволяє повністю використовувати вантажопідйомність транспортного засобу та потребує суміщення з іншими вантажами.

16. За питомою вагою вантажу:

- великоваговий – у процесі його транспортування забезпечується повне використання вантажопідйомності транспортних засобів при меншому об’ємі, що займається (наприклад, метали);

- легковаговий – утворюється вантажами, які не дозволяють повністю використовувати вантажопідйомність транспорту при повному використанні його об’єму (наприклад, тютюнові вироби).

17. За ступенем сумісності:

- несумісні – такі матеріальні потоки неможна сумісно транспортувати (наприклад, товари, побутової хімії та продукти харчування);

- сумісні – можуть перевозитися на одному транспортному засобі.

18. За консистенцією вантажу:

- насипний – перевозиться без тари в спеціалізованих транспортних засобах (відкритих вагонах, на платформах, у контейнерах, в автомашинах). Їх головна властивість – сипучість (наприклад, зерно);

- навалочний – перевозиться без тари, деякі можуть змерзатися, злежуватися, спікатися, володіють сипучістю (наприклад, вугілля, пісок, цукор, сіль);

- товарно-штучний – вантажі у мішках, контейнерах, коробках, без тари, які можна перерахувати;

- наливний – перевозиться у цистернах і наливних суднах та потребує для перевантаження, зберігання та інших логістичних операцій спеціальних технічних засобів.

19. За номенклатурою:

- однопродуктовий;

- багатопродуктовий.

Говорячи про матеріальні потоки як основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовинній формі супроводжується рухом інформації та фінансових коштів. Тобто, кожному матеріальному потоку відповідають деякі інформаційний та фінансовий потік.

Інформаційний потік – це потік повідомлень у мовній, документальній (паперовій або електронній) або іншій формі, що генерується вихідним матеріальним потоком у досліджуваній логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем та призначений для реалізації функцій управління.

Між матеріальним та інформаційним потоками немає однозначної відповідності, тобто синхронності за часом виникнення, спрямованості тощо. Інформаційний потік може випереджати матеріальний (проведення переговорів, укладання контрактів та ін.) або відставати від нього (інформація про отримання поставленого товару). Можливим є наявність декількох інформаційних потоків, що супроводжують матеріальний потік.

Найважливішими ознаками класифікації інформаційних потоків є такі:

1. За відношенням до логістичної системи та її ланкам: зовнішні, внутрішні, горизонтальні, вертикальні, вхідні, вихідні.

2. За видами носіїв інформації: на паперових носіях, на магнітних, оптичні, цифрові, електронні.

3. За періодичністю використання: регулярні, періодичні, оперативні.

4. За призначенням інформації: директивні (управляючі), нормативно-довідкові, обліково-аналітичні, допоміжні.

5. За ступенем відкритості: відкриті, закриті, секретні.

6. За способом передачі даних: кур’єром, поштою, телефоном, телеграфом, телетайпом, електронною поштою, факсом, по телекомунікаційним мережам.

7. За режимом обміну інформацією: on-line, off-line.

8. За направленістю відносно матеріальних потоків: у прямому напрямку матеріального потоку, у зустрічному напрямку з матеріальним потоком.

9. За синхронністю з матеріальним потоком: випереджаючі, одночасні, послідовні.

Фінансовий потік у логістиці – це спрямований рух грошових коштів, що циркулюють всередині логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певних матеріальних потоків. Таким чином, специфіка фінансових потоків у логістиці складається саме у необхідності обслуговування процесу переміщення у просторі та часі відповідного потоку товарно-матеріальних цінностей.

Фінансові потоки можна класифікувати таким чином:

1. По відношенню до логістичної системи та її ланок: зовнішні, внутрішні, вхідні, вихідні.

2. За призначенням: обумовлені процесом закупівлі, інвестиційні, за відтворенням робочої сили, за формуванням матеріальних витрат у процесі виробництва, обумовлені процесом продажу продукції.

3. За способом перенесення авансованої вартості на товари: супутні руху основних фондів, обумовлені рухом оборотних засобів.

4. За видом господарських зв’язків: горизонтальні, вертикальні.

5. За формою розрахунків: грошові (готівкові), інформаційно-фінансові (безготівкові), обліково-фінансові (при формуванні матеріальних витрат у процесі виробництва).

Окрім матеріального, інформаційного та фінансового потоків також виділяють потік послуг (сервісний потік), який являє собою кількість послуг, що здійснюються за певний часовий інтервал. Під послугою розуміється особливий вид діяльності, який задовольняє особисті та суспільні потреби (транспортні послуги, консультаційні, інформаційні та ін.). Послуги можуть здійснюватися людьми або обладнанням у присутності клієнтів та у їх відсутності, бути спрямованими на задоволення особистих потреб та потреб організацій. Необхідність введення поняття потоку послуг обумовлена зростаючою важливістю та розвитком індустрії сервісу, а також концентрацією у ній все більшої кількості підприємств та населення.

Вивчення потоків є основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління.

Всі потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, об’єкт управління у логістиці є багатоаспектним об’єктом: матеріальні ресурси, послуги, інформація, фінанси. Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, зменшення витрат та максимізації економічних переваг.