Міністерство освіти і науки України

Одеський національний економічний університет

Конспект лекцій

з дисципліни «Логістика»

для студентів ІІІ курсу всіх форм навчання

спеціальності «Підприємництво,

торгівля та біржова діяльність».

Частина 1

Одеса ОНЕУ 2018

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний економічний університет

Конспект лекцій

з дисципліни «Логістика»

для студентів ІІІ курсу всіх форм навчання

спеціальності «Підприємництво,

торгівля та біржова діяльність».

Частина 1

Затверджено

на засіданні кафедри

економіки підприємства та організації

підприємницької діяльності

Протокол № __ від ___________2018 р.

Одеса ОНЕУ 2018

Конспект лекцій з дисципліни «Логістика» для студентів ІІІкурсу всіх форм навчання спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Частина 1 (Укл. Г.О. Пудичева, В.С. Малишко. – Одеса: ОНЕУ, ротапринт, 2018 р. – ___ с.)

Укладачі: Г.О. Пудичева, канд. екон.наук, викладач

В.С. Малишко, канд. екон.наук, доцент

Рецензенти: _________________, канд. екон. наук, доцент

(зовнішній рецензент)

_________________, канд. екон. наук, доцент

_________________, канд. екон. наук, доцент

Коректор: А.О. Ковальова

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………..	5
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи логістики…………………...	6
Тема 1. Логістика як інструмент ринкової економіки………………..	6
Тема 2. Логістичні системи та ланцюги……………………………….	33
Тема 3. Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції…………………………………………………………………..	49
Змістовий модуль 2. Основи логістичного управління………………	66
Тема 4. Інформаційна логістика………………………………………..	87
Тема 5. Закупівельна логістика………………………………………...	87
Тема 6. Виробнича логістика…………………………………………..	115
Тема 7. Розподільча логістика…………………………………………	138
Література………………………………………………………………..	189

ВСТУП

Конспект лекцій підготовлений для студентів бакалаврату спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Метою складання конспекту є допомога студентам у самостійній роботі з вивчення дисципліни «Логістика».

Самостійна робота є важливою складовою процесу навчання у вищому навчальному закладі відповідно до Закону України “Про вищу освіту” від 28 грудня 2014 року № 76-VIIІ; Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі» (№1210-р від 05.02.2014 р.); Положення про робочу програму навчальної дисципліни в ОНЕУ (Ухвалено Вченою радою університету від 11.07.2017 р, протокол № 10). Структура навчальних планів та, відповідно, робочих програм наукових дисциплін передбачає значну частину навчального часу для самостійної роботи студентів. Саме тому важливим є високий рівень методичного забезпечення самостійної роботи студентів. Ще більшої важливості набуває методичне забезпечення саме дисципліни «Логістика», оскільки вона є одною з прикладних дисциплін, які формують відповідні компетентності зі спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».

Дисципліна "Логістика" охоплює ключові розділи прикладної економіки, дає необхідну сукупність теоретичних і практичних знань з функціонування та підвищення ефективності потокових процесів на підприємствах.Предметом даної дисципліни єуправління та оптимізація цих потоків.

Конспект лекцій з дисципліни «Логістика» включає найбільш важливі теми з даної дисципліни та перелік літератури, рекомендований до самостійного опрацювання.

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи логістики Тема 1. Логістика як інструмент ринкової економіки

1. Етапи розвитку логістики

2. Сутність та значення логістики

3. Мета, завдання та функції логістики

4. Принципи інтегрованої концепції логістики

5. Побудова інтегрованої концепції логістики

1. Етапи розвитку логістики

Незважаючи на те, що зародження логістики можна прослідкувати зі стародавніх часів, вона залишається досить новим поняттям у вітчизняній літературі і в практиці підприємств. Окремі елементи логістики, наприклад, визначення оптимального розміру запасів, вирішення певних транспортних проблем та ін. використовуються на вітчизняних підприємствах досить давно (з часів розробки п’ятирічних та довготермінових планів економічного розвитку народного господарства, галузей та підгалузей, а також державних цільових програм).

Однак певні ідеї концепції логістики впроваджуються у практику управління підприємствами вибірково та несистемно. Так, останніми роками, на деяких підприємствах почали працювати так звані спеціалісти з логістики, функції яких, як і раніше, зводяться лише до розв’язання окремих проблем матеріально-технічного постачання, транспорту, збуту тощо, тобто суть справи від цього не змінюється, а відбувається лише підміна понять.

Сучасна логістика включає в себе планування, створення та моніторинг матеріальних, інформаційних та ін. супутніх потоків. Для виконання цих завдань, спеціалісти з логістики повинні зрозуміти як функціонують бізнес-процеси на підприємстві. Хоча ці складні структури можуть часто залишатися прихованими від споживачів, логістика вже давно є невід'ємною частиною повсякденного життя. У всіх галузях, вона гарантує, що товари завжди будуть там, де вони необхідні. Логістика є стимулом для інновацій та створення робочих місць по всьому світу.

Стосовно етимології поняття «логістика» найбільш поширеними є дві версії. За однією з них, воно походить від грецького слова «logistikos», що означає мистецтво обчислювати, міркувати, за другою – від французького «loger» – постачати, розквартировувати. Крім того, зустрічаються і інші версії походження даного терміну, наприклад, від давньогерманського – «laubja» – склад, зберігання.

Семантика поняття «логістика» також неоднозначна. У Стародавній Греції це поняття тлумачилося як прикладна математика; у Римській імперії – як діяльність із забезпечення військ продовольством та житлом; у Візантії – як процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних з рухом і тиловим забезпеченням армії.

Таким чином, історично склалися та існували до кінця Другої світової війни два науково-практичних напрямки розвитку логістики – у військовій справі та математиці. Останній остаточно закріпив термін «логістика» за математичною логікою після Женевського філософського конгресу (вересень 1904 р.). Однак логістика як сукупність заходів з матеріально-технічного забезпечення військової справи продовжувала своє існування.

У 1951 р. спеціаліст з системного аналізу американської компанії «RAND Corporation» Отто Моргенштерн першим з науковців вказав на можливість використання військової логістики в економіці. У своїй праці «Note of the formulation on the theory of logistics» він порівняв постачально-збутову діяльність у промисловості з матеріальним і продовольчим забезпеченням військ, виявив єдність підходів і цілей обох процесів, зазначаючи, що «…існує абсолютна схожість між управлінням і забезпеченням військ та управлінням матеріальними ресурсами в промисловості». Отже, логістика отримала новий напрямок застосування у сферах матеріального виробництва, обігу і виробничого споживання.

О. Моргенштерн та його послідовники (Г. Льюіс, Д. Стіл та ін.) стали використовувати терміни «рохрематика», «продуктика», «управління матеріальним потоком» та «економічна логістика» як синоніми поняття «управління матеріальними ресурсами».

Таким чином, у 50-х роках ХХ ст. з’явилося третє тлумачення терміну «логістика» – економічна логістика. Тобто логістика перетворилася на науку з управління потоками матеріалів та супроводжуючої інформації як на окремих підприємствах, так і в економічних стосунках між виробниками, посередниками, транспортом і споживачами.

На сьогоднішній день в економічній літературі немає єдиного загальноприйнятого визначення логістики. Однак, її варто розглядати як:

• концепцію (філософію) економічної діяльності;

• інтегровану функцію управління матеріальним потоком, що існує у формі логістичної підсистеми в мікроекономічних системах;

• міждисциплінарну науку, пов’язану з пошуком нових можливостей підвищення ефективності управління матеріальним потоком.

Логістика являє собою досить новий науковий напрямок, однак вона вже пройшла певний шлях розвитку та становлення. Виділяють кілька варіантів періодизації формування теорії логістики, які відрізняються за ступенем деталізації. Більшість учених-економістів виділяють три основні етапи розвитку логістики, що характеризуються відповідними концептуальними підходами:

Перший етап (1960 – 1970 рр.) – використання логістичного підходу до управління матеріальними потоками в сфері обігу. Два ключових положення цього періоду:

1. Матеріальні потоки у виробництві, зберіганні і транспортуванні, що ніби існують окремо, можуть бути взаємопов’язані єдиною системою управління.

2. Інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний економічний ефект.

На даному етапі розвитку логістики транспорт і склад здобувають тісні взаємні зв’язки і починають працювати на спільний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією. Тара, в яку запаковують вантаж, обирається з врахуванням техніко-експлуатаційних характеристик рухомого складу транспорту. В свою чергу, характеристики вантажу визначають вибір транспорту. Спільно вирішуються й інші задачі з організації транспортно-складського процесу.

Матеріальний потік на першому етапі поділено на окремі складові. Інтеграція транспортної та складської обробки вантажів здійснюється на шляху від посередників до споживачів.

За економічний критерій логістики був прийнятий мінімум сумарних витрат на всі логістичні операції. Фахівці з логістики, намагаючись знайти та втримати ефективний баланс витрат, запасів матеріальних ресурсів та якості обслуговування, вирішують такі завдання, як оптимізація транспортних маршрутів і графіків; оптимізація частоти і розміру партій товару, що постачається; оптимізація розміщення і функціонування складів тощо. Дана система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденне коливання попиту та збої у процесі розподілу продукції. Основними показниками результативності роботи виступає частка затрат на транспортування та інші операції з розподілу продукції у загальній сумі виручки від продажу.

Другий етап (1980 – 1990 рр.) – період розширення інтеграційної основи логістики.

Саме в цей час відбувається:

- швидке зростання вартості фізичного розподілу;

- зростання професіоналізму менеджменту;

- довгострокове планування у сфері логістики;

- широке застосування інформаційних технологій, їх впровадження в логістику;

- централізація фізичного розподілу;

- різке скорочення запасів у логістичній системі;

- визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до місця кінцевого споживання.

Логістика починає охоплювати процес виробництва, що дає можливість вирішити певні проблеми, серед яких найбільш вагомими були:

• зростання витрат на постачально-збутові операції;

• збільшення запасів сировини, матеріалів, готових виробів на складах і базах посередницьких підприємств;

• зростання втрат у виробництві, зберіганні і транспортування матеріалів і готової продукції.

В цей період виробництво поєднується з обігом, а окремі матеріальні потоки починають розглядатися як єдиний наскрізний потік, завдяки чому виникла можливість скоротити запаси сировини, матеріалів, готової продукції на промислових підприємствах; підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання та обробки замовлень; покращити можливість використання устаткування; скоротити загальні витрати з фізичного розподілу суспільного продукту. Роботу системи логістики оцінюють виходячи із зіставлення даних кошторису і реальних витрат.

Третій етап (1990 – до цього часу) – повне об'єднання всіх учасників процесів постачання, виробництва і розподілу в єдину логістичну систему. Сучасний період розвитку логістики характеризується наступними ознаками:

• сучасні транспортні та комунікаційні технології, що забезпечують швидке проходження матеріальних та інформаційних потоків, дозволяють здійснювати моніторинг усіх фаз переміщення продукту від первинного джерела сировини до кінцевого споживача;

• одержують розвиток галузі, що здійснюють логістичний сервіс;

• збільшуються масштаби використання логістики в організації та управлінні ринковими процесами в світовій економіці.

Графічно етапи розвитку логістики можна представити так (рис. 1.1.):

Рис. 1.1. Етапи розвитку логістики

Таким чином, розвиток логістики відбувався завдяки її інтеграційним можливостям. Поступове об'єднання елементів логістики та її функцій дозволило сформувати на даному етапі інструментарій, що дозволяє досягнути максимального сукупного економічного ефекту, який перевищує суму ефектів, які б отримав кожен із учасників товароруху діючи порізно.

Таким чином, логістика як сукупність раціональних підходів до управління матеріальними та інформаційними потоками у суспільному виробництві у другій половині ХХ ст. перетворилася на науку, що розвивається і надалі.