53.Поняття культури і цивілізації, проблема їх співвідношення.

Цивілізація виражає щось загальне, раціональне, стабільне. Вона являє собою систему відносин, закріплених у праві, у традиціях, способах ділової і побутової поведінки. Вони утворюють механізм, що гарантує функціональну стабільність суспільства. Цивілізація визначає загальне в співтовариствах, що виникають на базі однотипних технологій.

Культура - це вираження індивідуального початку кожного соціуму. Історичні етно-соціальні культури є відображення і вираження в нормах поведінки, у правилах життя і діяльності, у традиціях і звичках не спільного в різних народів, що стоять на одній цивілізаційній ступіні, а того, що специфічно для їх етносоціальної індивідуальності, їхньої історичної долі, індивідуальних і неповторних обставин їх минулого і сьогоднішнього буття, їхньої мови, релігії, їхнього географічного місця розташування, їхніх контактів з іншими народами і т.д. Якщо функція цивілізації - забезпечення загальнозначущої, стабільної нормативної взаємодії, то культура відбиває, передає і зберігає індивідуальний початок у рамках кожної даної спільності.

Таким чином, цивілізація - це соціокультурне утворення. Якщо культура характеризує міру розвитку людини, то цивілізація характеризує суспільні умови цього розвитку, соціальне буття культури. Саме сьогодні проблеми і перспективи сучасної цивілізації набувають особливого сенсу, унаслідок протиріч і проблем глобального порядку, що здобувають усе більш гострий характер. Мова йде про збереження сучасної цивілізації, безумовному пріоритеті загальнолюдських інтересів, унаслідок чого соціально-політичні протиріччя у світі мають свою межу: вони не повинні руйнувати механізмів життєдіяльності людства. Запобігання термоядерної війни, об'єднання зусиль у протистоянні екологічній кризі, у рішенні енергетичної,продовольчої і сировинної проблеми - усе це необхідні передумови збереження і розвитку сучасної цивілізації.

Що спільного між цивілізацією та культурою?

Культура та цивілізація нерозривно пов’язані та переплітаються один з одним. По мірі розвитку людського суспільства, культура здатна переростати у цивілізацію, а остання може переходити у культуру. Вони являють своєрідний цикл розвитку людства від його розвитку до занепаду і навпаки.

Що відмінного між цивілізацією та культурою?

Першим різницю між цими двома поняттями помітив І. Кант. Він стверджував, що культура слугує духовному розвитку соціуму і вона за своєю суттю є гуманістичною. Вона сприяє самореалізації особистості. А цивілізація навпаки, створює самі лише умови для вільного та духовного розвитку людини. Оскільки вона сама по собі позбавлена всього духовного, то врешті-решт цивілізація породжує небезпеку самознищення всього живого.

54. Проблема соціального прогресу

Соціальне зміна, як уже говорилося, - це досить ши-рокое поняття, яке означає просто зміну руху соці-ального буття в соціальному часі і соціальному просторі. В даному понятті не фіксується напрямок (вектор) соці-ального руху, ні оцінка його якості. У цьому сенсі у соціо-логів немає яких-небудь розбіжностей. Вони з`являються, коли заходить мова про соціальний прогрес і його ставлення до соціального через трансформаційних змін.

Поняття «суспільний прогрес» означає результат соціального розвитку, що передбачає підвищення на-учного і технологічного знання, економічної виробник-ності та складності соціальної організації. Ці досягнення включаються до розуміння прогресу як його складові елементи і підстави в тій мірі, в якій вони сприяють встановленню більш досконалих форм суспільного життя та розвитку особисто-сті. Таким чином, сьогодні все більше утверджується гуманітарних стіческіе концепція соціального прогресу, головним критерієм і метою якого є людина, його добробут, розвиток і самоактуалізація.

Концепцію соціального прогресу сьогодні підтримують і різні теорії індустріального і постіндустріального суспільства. Критерієм прогресу в них виступають такі фактори, як рівень технологічного розвитку, ступінь модернізації, перетворення науки в продуктивну силу суспільства і т. д.

В кінець XIX - початок XX в. можна назвати тріумфом ідеї про-гресу. У цей час панує дух оптимізму, віри в те, що успіхи наукового і технологічного знання приведуть до добробуту людей, покращення всього суспільного життя, людство освоєння-бодітся від неуцтва, злиднів і несправедливості.

До критеріїв прогресивних процесів слід віднести і якос-жавної поліпшення основних чинників соціальних змін:

- Навколишнього середовища;

- Структури народонаселення;

- Економічного фактора ;

- Підвищення рівня і якості життя людини;

- Ступінь поширення інновацій у всіх сферах життєдіяльності діяльності товариства;

- Поліпшення соціокультурних умов життя людини і т. д.