1.Філософія як світогляд – поняття і структура.

Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

Філософський світогляд – це цілісна система найбільш загальних уявлень людини про світ, саму себе та своє місце в світі

• Світ як об’єкт світогляду(суспільство, природа, духовна культура)

• Людинна як суб’єкт світогляду виражає себе як цілісна особа яка долає обмеженість конкретних соц. Ролей та функцій. Людина виступає не лише від імені своєї особи, а й як представник людства вцілому.

Компонентна структура. Знання- інформ основа світогляду

Цінності – поняття на основі яких людина визнає значущість набутих знань та життєвого досвіду вцілому.

Переконання – настанови які виражають впевненість людини в набутих знаннях цінностях у власному життєвому досвіді

Ідеали – сукупність уявлень людини про належне тобто яким має бути світ людина та її місце в світі.

Рівнева структура. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду людей світогляд поділяється на:

— світовідчуття як емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;

— світорозуміння як пізнавально-інтелектуальний бік світогляду;

— світосприйняття, яке розуміється як досвід формування пізнавальних уявлень про світ за допомогою наочних образів.

Функціональна структура. Віра

Надія

Любов

За ступенем загальності розрізняють світогляд особистості, груповий (професійний, класовий, національний), загальнолюдський (загальнолюдські світоглядні настанови).

За ступенем історичного розвитку — архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, світогляд XX ст.

За ступенем теоретичної «зрілості» — стихійно-повсякденний і теоретичний (філософський).

2. Специфіка філософського світогляду

Мудрість – це знання загального, першопричин та основ того що існує

- водночас це здатність набувати такого знання

- мудрість передбачає здатність предавати це знання іншим і формувати в них спроможність самостійного пізнання

Особливості

- філософія – це універсальний світогляд

- філософія розробляє всеохоплюючі системи знань та картини світу

- теоретичність (обґрунтованість і логічність )

- транс історичність

- гуманістичнісь

3.Предмет філософії. Суперечливий характер відношення філософії і науки.

На відміну від окремих наук, що вивчають лише деякі області дійсності, предмет філософії охоплює найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур.

Таким чином філософія — раціональна самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі.

Філософія покликана тримати увесь час у полі уваги та в актуальному стані всі основні виявлення людини як людини, із чим пов'язані особливості її предмету:

1. Історична змінність, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини;

2. Уся історія філософії фактично входить в окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми здатні окреслити «топографію» людськості;

3. Філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої самоідентифікації.

Філософія і наука тісно взаємопов'язані. З розвитком науки, як правило, відбувається прогрес філософії: з кожним робить епоху відкриттям у природознавстві, як зазначав ще Ф. Енгельс, матеріалізм повинен міняти свою форму. Але не можна бачити і зворотних струмів від філософії до науки. Досить вказати на ідеї атомізму Демокріта, що залишили незгладимий слід у розвитку науки.

Філософія і наука народжуються в рамках конкретних типів культури, взаємно впливають один на одного, вирішуючи при цьому кожна свої завдання і взаємодіючи в ході їх вирішення.

Філософія намічає шляхи вирішення протиріч на стиках наук. Вона також покликана вирішувати і таке завдання, як з'ясування найзагальніших підстав культури взагалі і науки, зокрема. Філософія виступає як розумовий інструмент, вона виробляє принципи, категорії, методи пізнання, які активно застосовуються в конкретних науках.