Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
History_Repack_by_Nazar.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
418.82 Кб
Скачать

3.Відродження української національної культури

Особливістю української культури доби національного відродження є те, щовона поставлена в умови жорсткої конкуренції. Причини цього в тому, що українська культура перебувала в умовах тривалого бездержавного буття,коли для розвитку нації залишався тільки обмежений культурний простір.Існуюча в Україні система освіти перебувала в стані, що не задовольняв вимог, які поставали перед нею в умовах розбудови української державності. Передусім це виявилось у невідповідності освіти досягненням людства.Концептуально засади реформи освіти в Україні визна¬чені державною національною програмою "Освіта" ("Ук¬раїна XXI століття"), спрямованою на досягнення якісно нового стану навчання і виховання українських громадян, що відповідатиме сучасному цивілізованому рівню та її інтеграції у міжнародний світовий простір.Відповідно до цієї програми навчальні заклади в зміст своєї роботи почали вводити елементи народної педагогі¬ки, етнографії, народної творчості. У багатьох школах було створено кімнати та куточки народного побуту, "українські світлиці". Бібліотеки шкіл поповнилися новими джерела¬ми з історії, літератури, мови, культури і мистецтва.Почала розвиватися туристсько-краєзнавча робота. У 1994 р. в країні вже працювало 8,5 тис. гуртків цього профі¬лю. Набули поширення експедиції "козацькими шляхами", "Краса і біль України", конференції учасників краєзнав¬чих пошукових загонів "Роде мій красний, роде мій пре¬красний", міжнародні форуми юних українців-краєзнавців "До оберегів відродження".Традиційними стали всеукраїнські фольклорні свята рідної мови. Україна успадкувала систему вищої освіти, яка не повною мірою відповідала інтересам особи, суспільства, держави. Україна успадкувала систему вищої освіти, яка не повною мірою відповідала інтересам особи, суспільства, держави. За роки будівництва нової держави виникли десятки громадських об'єднань, що презентують інтерес різних національностей і відроджують їхні культуру, мову, зви¬чаї, традиції.

Білет №23

1. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XVIII ст. Ліквідація Гетьманату та Запорозької Січі, запровадження кріпацтва..

У другій половині XVIII ст. царизм проводив політику обмеження козацьких порядків в Україні, забороняв вибори гетьмана (після смерті Данила Апостола російський уряд шістнадцять років не дозволяв обирати гетьмана), втручався у внутрішні справи Гетьманщини. Останнім гетьманом України став КирилоРозумовський. Він народився в сім’ї простого козака. Навчався в Німеччині та Франції, очолював Імператорську Академію наук. У 1750 р. за рішенням імператриці Єлизавети Петрівни К. Розумовського обрали гетьманом.

Новий гетьман отримав у володіння місто Гадяч, а своєю столицею обрав місто Батурин. К. Розумовський боровся за повернення старовинних прав українському козацтву. Гетьман міг управляти територією Запорозької Січі, Києвом. К. Розумовський запровадив судову реформу: з’явилися суди із земельних, цивільних, карних справ. Проводилися реформи в козацькому війську: поліпшилося обмундирування, озброєння козаків (рушниця, шабля, спис). Гетьман провів реформу ocвіти: у козацьких полках почали діяти церковно-приходські школи для дітей козаків і селян; прагнув відкрити університет в Батурині. У своїй діяльності Розумовський опирався на козацьку старшину. Рада старшини замінила загальновійськову козацьку раду. Гетьман обмежив право переходу селян, зміцнював права козацької старшини. Хоча влада гетьмана була велика, царський уряд контролював всю фінансову систему Гетьманщини. А самому гетьману заборонялося вести переговори з іншими державами, він не мав права призначати козацьких полковників

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]