Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
History_Repack_by_Nazar.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
418.82 Кб
Скачать

3.Десталінізація України. “Шестидесятники” в літературі та мистецтві.

Десталінізація – відхід від сталінських методів керівництва державою, критика культу особи Сталіна, часткова демократизація. 5 березня 1953 р. помер Й. В. Сталін. У керівництві партії розгорнулася боротьба за владу. У 1953 р. першим секретарем ЦК КПРС став Микита Сергійович Хрущов. В лютому 1956 – ХХ з’їзд КПРС, на якому Хрущов виступив з доповіддю «Про культ особи та його наслідки». Особливості десталінізації : 1) Були замінені назви міст, селищ, вулиць, що носили ім’я Сталина 2)Створені спец комісії з реабілітації безвинно репресованих, почалася масова реабілітація 3)Тіло Сталіна, що знаходилось у Мавзолеї було перезаховано біля Кремлівської стіни 4) З’явилося більше можливостей для розвитку культури, свободної творчості.

Процес десталінізації був частковим за характером: 1)Не переглянуті справи жертв політ процесів 20-30 р 2)Не створені умови додержання прав людини. Лібералізація сусп.-політ життя ознаменувалась появою людей які не йдуть на прямий конфлікт з властями займала активну життєву позицію і сподівались що їм вдається своєю працею змінити суспільство на краще. Вони вимагали радикальних перетворень стаючи в опозицію не до влади в цілому а до тих консервативних сил які перешкоджають реформам. Масова поява цих людей відбулась в 60. вони пропагували високі зразки нац. культури в народі захищали рідну мову. Найвідомішими представниками були поети і прозаїки М.Вінграновський, Є.Гуцало, І.Драч, Л. Костенко, Ю.М. Руденко, Є.Сверстюк, І.Світличний, В.Симоненко, Г. Тютюнник, В. Шевчук; художники А. Горська, О.Заливаха, В.Зарецький, режисери С.Параджанов, Юрій Іллєнко.

Білет №5

Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.

У розвитку культури Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості. Її основа — самобутня культура східнослов'янських племен. Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства (988р) . Значним був вплив візантійської культури. На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. Намітилася прогресивна тенденція диференціації духовної культури. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його. Київська Русь сприяла економічному й культурному розвитку багатьох неруських народів, які здавна проживали на її території або по сусідству.

2. Здійснення реформ 60-70 рр. ХІХ ст. в Україні та їх наслідки.

У сер. 19 ст. в Росії глибока криза, пов'язана з невідповідністю існуючих феодальних структур та відносин світовим тенденціям розвитку, що утверджували нове буржуазне суспільство.

Наслідки реформи:відбулися корінні зміни у розподілі земельної власності; товарно-грошові відносини ставали домінуючими у господарствах поміщиків та заможних селян; чіткішою стає спеціалізація окремих районів України; застосовують різні методи використання землі (оренду; ведення власного господарства); підвищилась урожайність с/г культур внаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.Крім селянської реформи в 60-70-ті роки було проведено цілу низку реформ адміністративно-політичного управління. У 1864 р - земська реформа. Земства займатися організацією медичної допомоги, розвитком освіти, пошти, збирали статистичні дані, упорядковували дороги.У 1864 р. - судова реформа. На відміну від станового і закритого суду ввели позастановий, відкритий, незалежний суд. Вводились присяжні суддіУ 1864. р почали реформу освіти: запровадили єдину систему початкової освіти, створювали класичні чоловічі та жіночі гімназії; У 1865 р. - реформа цензури. Були створені спеціальні органи цензури

Реформи 60-70-х років закладали основи громадянського суспільства, але царизм не зробив наступного кроку – не проголосив конституції і не скликав парламент. Тому ці реформи не мали системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до більш прогресивного порівняно з феодалізмом, капіталістичного способу виробництва.

3. Радянізація західних областей України. Процес радянізації західних областей, розпочатий у 1939 - на початку 1941 рр., продовжився. Радянізація передбачала здійснення індустріалізації, колективізації та «культурної революції» з одночасним посиленням репресій проти невдоволених радянським режимом. Відповідно до четвертого п'ятирічного плану (1946-1950) у Західній Україні почалася індустріалізація. Львів мав стати великим промисловим містом. Велося будівництво заводів сільськогосподарського, автобусного, автотранспортного, інструментального, скляного, електролампового машинобудування. Процес колективізації селянських господарств відбувався болісно. Ламався звичний устрій життя селянина-власника, над яким держава встановлювала контроль. Насильницьким чином створювали колгоспи, розкуркулювали заможних селян, висилали небажаних до Сибіру й Казахстану (близько 1,5 тис. родин так званих «куркулів»). Репресії були методом здійснення колективізації, способом зміцнення економічної бази нових колгоспів за рахунок селянських земель і майна.Складовою частиною радянізації була «культурна революція». Велика увага приділялася ліквідації неписьменності населення. Відкривалися нові школи, технікуми й ВУЗи поліпшувалася їхня матеріально-технічна база. Зросла кількість студентів-українців. Адміністративно-командні, репресивні методи проведення радянізації викликали різкий опір населення (саботаж, терористичні акції). Організатором боротьби стала ОУН-УПА. Її очолив Роман Шухевич (Тарас Чупринка). На терор ОУН-УПА відповіла терором і підпільною діяльністю. Особливою підтримкою організація користувалася серед сільського населення.У боротьбі з ОУН-УПА радянська влада використовувала різні методи: цілі села проголосували «бандитськими», спалювалися будинки «бандитів», здійснювалася масова депортація селян (близько 200 тис. людей), створювалися «винищувальні загони», використовувалися загони НКВС, армія. Від цієї боротьби потерпало мирне населення, що опинилося між «молотом і ковадлом».У 1946 р. Генштаб Польщі розробив операцію «Вісла» - депортацію українського населення на захід Польщі в квітні - серпні 1947 р. Мета операції - покінчити з українським питанням у Польщі й ліквідувати бази ОУН-УПА, що стала на захист українського населення. У ліквідації ОУН-УПА було зацікавлене керівництво СРСР, що почало взаємодіяти з польським керівництвом.(3 етапи операції).Тих, хто відмовлявся від переселення, відправляли до спеціально створеного концтабору на базі «філії» нацистського концтабору Освенцим. З території України було переселено близько 1 млн поляків.Боротьба ОУН-УПА на західноукраїнських землях тривала, але після вбивства в березні 1950 р. Романа Шухевича вона пішла на спад. Висновок. Радянізація західних областей України сприяла індустріалізації краю, соціальному захистові населення (безкоштовні освіта й медичне обслуговування, житлове будівництво). Методи проведення колективізації, репресії радянської влади супроводжувалися жорстокою боротьбою ОУН-УПА й частини місцевого населення з тоталітарним режимом, що посилювався. Репресивні акції проти УГКЦ підірвали духовну опору національно-визвольного руху.

Білет №10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]