- •1.Найдавніші поселення людей на території України періоду кам’яного віку.
- •2. Входження українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперій.
- •3. Напад фашистської Німеччини на срср.Боротьба проти фашистських загарбників в 1941-1942 рр. На Україні.
- •1. Походження східних слов’ян та їх розселення на території України.
- •3. Звільнення українських земель від фашистських загарбників 1943-44 рр. Внесок українського народу в розгром фашистської Німеччини.
- •1.Трипільська культура.
- •2. Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості, Кирило-Мефодіївське товариство.
- •3. Українське питання напередодні Другої світової війни.Україна в планах гітлерівців.
- •1. Кочові народи: кіммерійці,скіфи,сармати на території України
- •2. Західноукраїнські землі в і половині хіх ст. “Руська трійця”. Революція 1848 р. В Австро-Угорщині та скасування кріпосного права.
- •1. Феодальна роздрібленість Київської Русі,їїпричини та наслідки.
- •2. Розвиток капіталізму на Україні в іі половині хіх ст. Перетворення України на вугільно-металургійну базу Російської імперії.
- •3.Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941-1944рр.Голокост
- •2.Заборона української мови. Активізація українського національного руху у другій половині хіх ст.
- •3. Рух Опору в Україні в роки іі світової війни.
- •1. Рабовласницькі античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •2. Економічний розвиток та суспільно-політичний рух в Україні на початку хх ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •3.Десталінізація України. “Шестидесятники” в літературі та мистецтві.
- •1.Запровадження християнства на Русі, його історичне значення. Володимир Великий.
- •2.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •1.Становлення Давньоруської держави (кінець іх-кінець х ст.)
- •2. Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр.
- •3. Наростання кризових явищ в соціально-економічному розвитку України в іі половині 60-х-і половині 80-х років.
- •2.Україна в роки першої світової війни 1914-1918 рр.
- •3.Кризові явища в політичному і культурному житті України (друга половина 60-х – середина 80-х років) та посилення національно-визвольного руху.
- •1.Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі.
- •1.Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •2.Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в Україні у липні-жовтні 1917 року.
- •3. Пошуки шляхів виходу з кризи радянської системи м. С. Горбачовим. Консервативні настрої у керівництві України.
- •2.Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії з унр.
- •3.Погіршення економічної ситуації в Україні в іі половині 80-х років.
- •1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •2. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьман п. Скоропадский.
- •3.Формування багатопартійності в Україні. Народний Рух України.
- •1.Козацько-селянські повстання кінця хvі-початку хvіІст
- •2. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •3. Дисидентський рух в Україні.
- •1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства
- •3. Спроба державного перевороту в срср 1991 р. І Україна.
- •2. Соціально-еаономічні та політичні перетворення більшовиків в 1919-1920рр.Політика “воєнного комунізму”
- •3.Всеукраїнський референдум та вибори Президента України
- •1.Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України.
- •2.Нова економічна політика в Україні та її наслідки.
- •3. Символіка Української держави.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України в другій половині XVII ст.»Руїна»
- •2. Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •3.Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (снд) і Україна.
- •1.Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна та Україна.
- •2.Політика українізації (коренізація), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •1.Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України у хііі ст.
- •2. Індустріалізація в Україні:завдання, труднощі та наслідки
- •3.Відродження української національної культури
- •1. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XVIII ст. Ліквідація Гетьманату та Запорозької Січі, запровадження кріпацтва..
- •2.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 рр., його трагічні наслідки...
- •3.Національно-визвольний демократичний рух вУкраїні в 1990 році.»Декларація про державний суверенітет України.
- •2. Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та їх наслідки
- •3.Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” унр та зунр.
- •2. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.
- •3.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 рр., його трагічні наслідки
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. Гетьман п.Скоропадський.
3. Напад фашистської Німеччини на срср.Боротьба проти фашистських загарбників в 1941-1942 рр. На Україні.
Відповідно до так званої „Зеленої папки Герінга”, розрахованого на період війни передбачався економічний грабунок окупованих територій. Відповідно до довгострокового стратегічного плану „0ст”, розробленого ще в 1940 р. передбачалися забезпечення німецького домінування на окупованих територіях. Щодо України такі заходи передбачали:Германізація й колонізація районів Сходу, зокрема українських земель. Фізичне винищення слов'янського населення. Масове насильницьке переселення населення Західної України (65 %) до районів Сибіру. Переселення німців на українські землі протягом 30 років. 18 грудня 1940 року був прийнятий план Барбароса (блискавична війна), за яким Європейську частину СРСР планувалось захопити за 2 з пол. – 3 місяці. Сформували 3 групи армії:«Північ»- на Ленінград, «Центр»- на Москву, «Південь»- на Україну. В ніч з 21 на 22 червня 1941 року – напад Німеччини на СРСР. За 3 тижні воєнних дій було захоплено території Латвії, Литви, частину Естонії, Молдавії, Білорусії та Правобережної України. Причини і невдачі:фактор раптовості;повільне переозброєння армії;панування у військах жорстокої централізації системи управління;домінувала теза Сталіна про війну на чужій території;договори 1939 року зіграли негативну роль. Оборона Києва тривала 72 дні, Одеси – 73 дні, Севастополя – 252 дні. За 1 рік і 1 місяць Україна була повністю окупована до 22 липня 1942 року.
Білет №2
1. Походження східних слов’ян та їх розселення на території України.
Слов'яни своїм корінням належать до індоєвропейських народів; їх виділення в окрему групу відбувається в кінці бронзового - на початку залізного віку. Перші відомості про слов’ян, які мешкали на території між Дніпром та Віслою належать до Іст.н.е. У VІст.н.е., готський історик говорить про дві великі групи слов’ян, мешканців півдня Європи – склавинів і антів. Анти створили Сх.. гілку слов’янства і поселяли територію
від Дунаю до гирла Дону і Азовського моря. Анти заклали підвалини етносів СХ. і Пд.. слов’ян і були найбільшими племенами давніх слов’ян в ІV-VІІст. Слов'яни - автохтонне населення України.Багаточисельні племена слов'ян в своєму розвитку пройшли кілька етапів; в І тис. до н. е. частина слов′янських племен входила до Скіфії, пізніше - до Сарматії та готської держави (держави Германаріха); мали і свої союзи племен. Перші згадки про слов'ян (під назвою венедів) - «велике племя» (народ), що жили між Віслою та Карпатами, в межах Сарматії дають античні автори І-II ст. В їхніх працях венеди (Птолемей подає й спотворену самоназву — ставани) локалізуються в лісостеповій смузі від Дніпра до Вісли, між балтськими племенами і аланами. В середині І тис. візантійські автори згадують слов'ян під назвами венетів, антів і склавінів. На території, що за античними джерелами окреслюється як слов'янська, археологи виділяють декілька культур, серед яких найголовніші зарубинецька і черняхівська. В II ст. н. е. з заходу через землі венедів та сарматів у Північне Причорномор'я просуваються готи (германське плем'я); вони підкорили собі місцевіплемена, брали з них данину, утворили політичне об'єднання - так звану „державу Германаріха” (IV ст. н. е.).
2.Занепад феодально-кріпосницької системи в Україні та зародження товарно-грошових відносин в І половині ХІХ
Визначальною особливістю господарського розвитку був швидкий занепад
феодально-кріпосницької системи. Найбільш яскраво це виявилося в
розвиткові товарно-грошових відносин, проникненні капіталістичних
відносин у сільське господарство, занепаді кріпосницької мануфактури.
Наслідками цього процесу стали зростання товарності сільського господарства, поглиблення спеціалізації окремих районів України в сільськогосподарському виробництві. Починається технічний переворот у промисловості. Прискорюється процес створення та розвитку фабрично - заводського виробництва. Таким чином, у середині XIX ст. феодально-кріпосницька система господарювання перебувала в глибокій кризі. Нова ринкова система відносин ставала дедалі міцнішою та ефективнішою порівняно з феодально – кріпосницькою. У процесі розкладу феодально – кріпосницької системи, зміцнення капіталі- стичного укладу загострювались соціальні протиріччя, посилювалася анти- кріпосницька боротьба.
Посилення кріпосного гноблення супроводжувалося виступами селян. Серед виступів, спрямованих кріпосницьких порядків, набуло поширення подання скарг, адресованих особисто цареві. У скарзі селяни просили врятувати їх від знущань кріпосників. Не дочекавшись розв'язання наболілих проблем, вони піднімалися на боротьбу: відмовлялися виконувати панщину, підпалювали маєтки, втікали на Південь, незважаючи на репресивні заходи з боку царизму. На початку XIX ст. відбулася низка селянських повстань. Під час Кримської війни (1855 р.) царським урядом було оголошено про створення державного ополчення. Українські селяни, прийнявши цю звістку за відновлення козаччини, тисячами записувалися у «козачі» загони, відмовляючись виконувати кріпацькі повинності. У Київській губернії розгорнувся масовий антикріпосницький рух, який охопив понад 400 сіл із 180 тис. учасників, відомий під назвою «Київська козаччина». Повстання було придушене урядовими військами. Не менш грізним попередженням кріпосницькій системі було повстання, відоме як «похід у Таврію за волею». Воно охопило 570 сіл з населенням 75 тис. чоловік. Навесні 1856 р., після поширення чуток, що ніби-то переселенцям царський уряд пообіцяв землю і волю, люди цілими селами кидали рідні домівки й рухалися до Криму.