1.Запровадження християнства на Русі, його історичне значення. Володимир Великий.

Володимир Великий (978-1015р) переміг братів у боротьбі за владу, за нього завершилось формування держави. Здійснив такі реформи як: 1)Запровадження християнства 2)Адміністартивна реформа 3) Замінено племінну організацію війська на феодальне, запроваджено кодекс правових норм «Закон земельний» 3)Збудовано захисні вали та фортеці. За Володимира Великого Київська Русь досягла значного політичного, культурного і економічного розвитку і стала одною з найбільших держав Європи. Хрещення Русі відбулося в 988р.Володимиром. Великим. Християнство прийшло на заміну язичництву. Весною 988р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивний характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язки нової християнської держави, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет самого князя..

2.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.

Соціальна напруженість призвела до революції 1905-1907 рр. Загострення класових протиріч. Революція 9 січня 1905- 3 червня 1907 рр.

Етапи розвитку революційних подій в Україні:

І – „піднесення” ( січень-жовтень 1905);ІІ – „кульмінація” (жовтень-грудень 1905)

ІІІ – „спад” ( січень 1906- червень 1907)

За масштабами робітничого та селянського руху Україна займала одне з перших місць у Російській імперії. Одночасно з страйками розгорілись селянські повстання: селяни палили поміщицькі садиби, господарські будівлі, забирали худобу. Усе грізніші були вимоги передати всю землю селянам. Селянський рух охопив в першій половині 1905 року 64% усіх повітів України. Газети виходили без цензури й відкрито вимагали конституції. Студенти влаштовували революційні мітинги, на які приходили всі, хто бажав. В Україні, як і в Росії, поставали численні союзи: академічний, інженерів, адвокатів, учителів, техніків, залізничників, фармацевтів, селянський тощо і, нарешті, Союз Союзів, який їх усі об'єднував. Значну роль грав земський союз з постійним бюром. Усі ці союзи різних напрямків та фахів були об'єднані спільним прагненням — знищити існуючий політичний лад. Микола II підписав 17 жовтня 1905 р. маніфест, яким дарував народові громадянські свободи й фактично відмовлявся від самодержавства на користь конституційної монархії: запроваджувалася законодавча Державна Дума Однак робітничий клас, на який мали вплив соціал-демократи та есери, продовжував революційні дії. Під час революції зростає чисельність партій рос. есерів, більшовиків, меншовиків, виникають і набирають сили та досвіду українські партії, які в 1917р. стануть домінуючими в Центральній Раді.Царизм використовував репресивний апарат, щоб придушувати революційні виступи. У боротьбі зі страйкарями підприємці застосовували локаути. Смертні вироки дістали тисячі повстанців, до ув'язнення й заслання були засуджені десятки тисяч революціонерів. Закривалися вперше утворені на легальній основі профспілки. Організаторів селянських виступів без суду і слідства відправляли на заслання. Було заборонене викладання українською мовою у школах, запроваджене під час революції явочним чином. Спеціальним циркуляром учителям не рекомендувалося спілкуватися з учнями українською мовою навіть поза школою. Не дозволялося прилюдне виконання українських пісень тощо. Після революції чисельний склад політичних партій соціалістичного спрямування різко скоротився. 3. Стан економіки України наприкінці 50-х – в першій половині 60-х років. Реформи М.Хрущова

У середині 50-х рр. нове керівництво СРСР на чолі з М. С. Хрущовим розпочало спроби реформувати командно-бюрократичну систему. Однак ці спроби не дали позитивного результату, й економіка продовжувала зазнавати серйозних труднощів. У середині 50-х рр. СРСР увійшов в епоху науково-технічної революції. Особливістю НТР в СРСР було те, що вона переважно відбувалася в галузях військово-промислового комплексу. У промисловості почали застосовувати радіотехніку, електроніку, ЕОМ, штучні матеріали з заданими властивостями. В Україні були збудовані унікальні за розмірами доменні печі й мартени, використовувалася новітня технологія. У 1957 р. почалася реформа керівництва народним господарством. На початку 60-х рр. сільське господарство опинилося на межі кризи. З 1962 р. стали зростати ціни на м'ясо й масло, почалися серйозні перебої з хлібом.М. Хрущов зважився на нове реформування економіки. Були створені комітети з нової техніки, відроджені міністерства, створена Вища рада народного господарства, що зосередила у себе всі важелі керівництва промисловістю та будівництвом на території СРСР. Водночас за Хрущова відбувся підйом життєвого рівня народу: скоротився до 7 годин робочий день, зросла заробітна плата, був скасований випуск обов'язкових облігацій держпозик, почалося масове житлове будівництво. Родини стали одержувати окремі квартири; продовжувалася газифікація міст, колгоспники одержали паспорти і право вільного пересування країною. Економічні реформи наприкінці 50-х - у першій половині 60-х рр. передбачали вступ країни до епохи НТР. Реформа мала короткочасний успіх, оскільки збереглися принципи соціалістичного господарювання: тверде планування, централізація, адміністрування. Лише соціальна політика мала позитивні результати.

Білет №11