1.Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України.

Переяславський договір 1654 року був підписаний Б.Хмельницьким та російським царем

Олексієм Михайловичем. У правовому відношенні договір 1654 року був не зовсім ясно сформульований, що дало змогу кожній з сторін трактувати його зміст з урахуванням власних інтересів.

Проблеми українсько-московського договору:

•договір є персональною унією, яка об'єднувала дві держави під владою одного царя;

•договір закріплював протекторат Росії над Україною, перетворюючи її на васальну, залежну від Москви територію;

•договір зумовив інкорпорацію (входження) українчских земель до складу Московської держави;

•договір утворив військо-політичний союз Росії та України;

•договір утворив конфедерацію Московської держави та української Гетьманщини;

•договір зумовив воз'єднання України з історичними землями Росії;

Попри суперечності, більшість істориків намагається надати українсько-російському договору об'єктивну значимість, який дав змогу Україні:

•зберегти власну державність, військовий, адміністративний та судовий устрій, українські традиції;

•успішно вести військові дії проти Польщі;

•одержати сильного союзника для протистояння зовнішньому тискові з боку Туреччиним та Речі Посполитої;

•позбавити від релігійних переслідувань православну церкву;

Новий договір був вигідний Росії:

•під впливом Москви опинилися боєздатні українські війська, за допомогою яких пізніше буде завойований Смоленськ та інші міста, які належали Білорусі та Литві: родючі землі та сировинні родовища, які мали неабияке значення для подальшого економічного розвитку Росії;

•на півдні Украна захищала Росію від турецько-татарських набігів;

•царська скарбниця постійно поповнювалася за рахунок податків з України;

2.Нова економічна політика в Україні та її наслідки.

Рішення про її проведення було прийняте на Х з'їзді РКП (березень 1921 р.). Неп розглядали як форму перехідного від капіталізму до соціалізму періоду. Неп у сільському господарстві: продрозкладка була замінена на продподаток, розмір якого, вдвічі менший за продрозкладку, був заздалегідь відомий селянинові, що посилювало його зацікавленість у підвищенні продуктивності свого господарства;було ліквідовано кругову поруку - кожний селянин платив самостійно. Неп у промисловості:переведення багатьох підприємств на госпрозрахунок; скасування загальної трудової повинності, формування ринку робочої сили;Неп у галузі торгівлі й фінансів: поява трьох видів торгівлі - приватної, кооперативної, державної. У великих містах відкриваються торговельні біржі;Неп у сфері духовності:Введення до Кримінінального кодексу статті про відповідальність за переконання;Посилення боротьби з неписьменністю;Неп у політичній сфері:Збереження і зміцнення авторитарної системи;Політичні судові процеси над опозицією. Неп відіграв важливу роль у розвитку сільського господарства, а денаціоналізація підприємств промисловості України дозволила швидко відновити промисловість та наситити ринок товарами під час непу було досягнено високих темпів розвитку країни. У найкоротший термін відновлено господарство країни, різко зріс життєвий рівень населення. Однак неп не міг бути тривалим, бо базувався на двох протилежностях: в економіці панували ринкові відносини, у політиці - адміністративно-командна система, що прагнула підкорити економіку своїм політичним цілям. Реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері, а незалежними власниками було важко керувати. Тому в 1929 р. сталінське керівництво відмовилося від Непу.