- •7.092501 “Автоматизоване управління технологічними процесами”
- •7.092502 “Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”
- •1.2. Поняття системи фв та їхніх одиниць
- •1.3. Основні характерстики якості проведених вимірювань
- •1.4. Класифікація вимірювань
- •1.5. Принципи та методи вимiрювань фiзичних величин
- •1.6. Способи вимірювань
- •Розділ 2. Засоби вимiрювань.
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Основні метрологічні характеристики зв
- •2.3. Основні види засобів вимірювання
- •2.4. Структурні схеми засобів вимірювання
- •2.5. Державна система приладів та засобів автоматизації
- •2.6. Агрегатні комплекси
- •2.7. Метрологiчне забезпечення та повірка зв
- •Розділ 3. Похибки результатів та засобів вимірювання
- •3.1. Розподіл та принципи оцінювання похибок
- •Принципи оцінювання похибок.
- •3.2. Класифікація складових похибки вимірювань
- •3.3. Похибки зв та їхні нормовані значення. Клас точності зв
- •3.4. Методи нормування похибок зв та правила їхніх округлень
- •Правила округлення значень похибок
- •3.5. Похибки прямих вимірювань
- •Похибки непрямих вимірювань.
- •3.6.Систематична складова похибки та методи її усунення особливості систематичної складової похибоки
- •Визначення систематичної складової похибки (ссп)
- •Методи усунення систематичної складової похибки
- •3.7. Випадкова складова похибки та її визначення загальні положення. Поняття ймовірності
- •Iнтегральний закон розподiлу
- •Диференцiйний закон розподiлу
- •Призначення числових характеристик розподілу
- •Математичне сподiвання та його суть
- •Моменти розподілу
- •Основний закон теорії похибок
- •Нормальний закон розподілу
- •Квантільна оцінка випадкової похибки
- •Розподіл стьюдента
- •Критерії оцінки промахів.
- •3.8. Додавання похибок та визначення сумарної похибки зв та івс
- •Додавання випадкових складових похибки
- •Визначення сумарної похибки івс
- •Визначення сумарної похибки зв
- •Форми запису кінцевого результату вимірювань
- •3.9. Оптимальний вибір точності зв
- •Контрольні запитання до розділу 3
- •Розділ 4 вимірювання температури
- •4.1. Загальні положення. Температурні шкали.
- •4.2. Класифікація методів та засобів вимірювання температури
- •4.3. Термометри опору
- •4.4. Термометри розширення
- •4.6. Термоелектричні термометри
- •Установка контактних термометрів
- •4.7. Пірометри
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •Розділ 5. Вимірювання тиску
- •5.1. Загальні положення. Види та одиниці вимірювання тиску
- •Одиниці вимірювання тиску.
- •5.2. Класифікація методів та зв зв та вимірювання тиску
- •5.3. Рідинні манометри
- •5.4. Вагопоршневі манометри
- •5.5. Деформаційні манометри (дм)
- •5.6. Електричні манометри
- •Контрольні запитання до розділу 5
- •Розділ 6
- •6.1. Загальні положення. Класифікація рівнемірів.
- •6.2. Поплавкові та буйкові рівнеміри.
- •6.3. Гідростатичні та п’єзометричні рівнеміри.
- •6.4. Ємнісні рівнеміри
- •6.5. Акустичні та ультразвукові рівнеміри
- •6.6. Радарні (радіохвильові) рівнеміри
- •Резонансні рівнеміри
- •Адеструктивні рівнеміри
- •Радіолокаційні (радарні) рівнеміри
- •6.7. Радіоізотопні рівнеміри
- •6.8. Кондуктометричні сигналізатори рівня.
- •6.9. Особливості використання рівнемірів
- •6.10. Визначення рівня сипких матеріалів
- •Розділ 7. Вимірювання витрати та кількості речовин
- •7.1. Класифікація витратомірів.
- •7.2. Методи вимірювання витрати і маси сипких матеріалів
- •7.4. Витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •7.5. Індукційні витратоміри
- •Розділ 8 контроль фізичних властивостей речовин
- •8.1.Вимірювання густини рідин. Класифікація та характеристика густиномірів
- •8.2. Вимірювання в'язкості речовинн
- •8.3. Методи вимірювання вологості
- •Контрольні запитання до розділу 8
- •Розділ 9 аналізатори складу рідин та газів
- •9.1. Класифікація аналізаторів складу рідин
- •9.2. Кондуктометричні аналізатори
- •9.3. Потенціометричний метод
- •9.4. Оптичні методи. Загальні поняття.
- •9.5. Колориметричний метод аналізу
- •9.6. Нефелометричні методи аналізу
- •9.7. Рефрактометричні методи аналізу
- •9.8. Поляриметричний метод аналізу
- •9.9.Титрометричний матод аналізу
- •9.10. Акустичні прилади контролю складу рідин
- •9.11. Прилади контролю параметрів якості газів
- •9.12. Хімічні та об'ємопоглинальні газоаналізатори
- •9.13. Теплові газоаналізатори
- •9.14. Магнітні газоаналізатори
- •Контрольні запитання до розділу 9
- •Література Основна
9.9.Титрометричний матод аналізу
Концентрацію визначаємого компонента в пробі (проба – це дозований об’єм аналізуємого розчину) знаходять із залежності:
СА = к СВ (v/ V), (9.22)
де к – постійна величина; V – об’єм проби; v – об’єм титранту, що поступово добавляють в розчин проби до тих пір, поки не наступить момент еквівалентного співвідношення речовин А і В, який називається точкою еквівалентності, або кінцевою точкою титрування; СА - концентрація визначаємого компонента в пробі; СВ - концентрація титранту.
По природі титранту тирування ділять на два види: об’ємні та кулонометричні. При об’ємному тируванні, концентрація визначається по витраченому об’єму титранту. При кулонометричному – в якості титранту використовують речовини, що утворюються в результаті електролізу допоміжного розчину (як правило, електроліз проводять в окремій посудині), а результат електролізу направляють в титрувальну посудину). По закону Фарадея кількість титрувальної речовині пропорційна кількості електричного струму (в кулонах) затраченого на електроліз.
По методу визначення кінцевої точки титрування розрізняють:
кондуктометричне титрування – по електропровідності;
потенціометричне – по електродному потенціалу;
колориметричне – по зміні оптичних властивостей розчину;
термохімічне – по кількості виділеного тепла і зміні температури при титруванні.
Титрування може супроводжуватись різними видами реакцій: нейтралізації, осадження, комлексоутворення, окислювально-відновлювальних.
Для контролю свіжості молока в якості стандартного методу використовується метод визначення кислотності шляхом титрування проби молока децинормальним лугом. Дози молока та лугу подаються в змішувально-вимірювальну камеру. Окрашення розчину контролюється фотоелементом, підсилений сигнал якого подають на стрілочний вимірювальний прилад, шкала якого поградуйована в одиницях кислотності.
9.10. Акустичні прилади контролю складу рідин
Усе ширше застосовуються прилади якості, принцип роботи яких ґрунтується па акустичних властивостях_рідин, тобто на швидкості розповсюдженню коливань залежно від складу контрольованого середовища. Так Таллінський приладобудівний завод (Естонська Республіка) випускає прилад типу PAN-3 для визначення вмісту жиру у молоці в діапазоні 2 — 6 % за середньої квадратичної похибки ±0,1 %.
До акустичних концентромірів відноситься автоматичний вимірювач концентрації етилового спирту типу СА-1, що випускається AT "Аналітприлад", (м. Київ). Принцип роботи такого приладу базується на вимірюванні швидкості розповсюдження ультразвукових коливань у контрольованому середовищі залежно від вмісту етилового спирту. На виході первинного перетворювача з'являється уніфікований сигнал постійного струму, який подається на цифровий індикатор, а також використовується для регулювання, сигналізації. Конструктивно вимірювальний комплект складається із трьох блоків: первинного перетворювача, електронного блока та пристрою сигналізації. Клас точності — 0,05. Як вторинний прилад використовується будь-який електричний прилад, що сприймає уніфікований сигнал 0 — 5 мА, наприклад типу КСУ2 тощо.