![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •7.092501 “Автоматизоване управління технологічними процесами”
- •7.092502 “Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”
- •1.2. Поняття системи фв та їхніх одиниць
- •1.3. Основні характерстики якості проведених вимірювань
- •1.4. Класифікація вимірювань
- •1.5. Принципи та методи вимiрювань фiзичних величин
- •1.6. Способи вимірювань
- •Розділ 2. Засоби вимiрювань.
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Основні метрологічні характеристики зв
- •2.3. Основні види засобів вимірювання
- •2.4. Структурні схеми засобів вимірювання
- •2.5. Державна система приладів та засобів автоматизації
- •2.6. Агрегатні комплекси
- •2.7. Метрологiчне забезпечення та повірка зв
- •Розділ 3. Похибки результатів та засобів вимірювання
- •3.1. Розподіл та принципи оцінювання похибок
- •Принципи оцінювання похибок.
- •3.2. Класифікація складових похибки вимірювань
- •3.3. Похибки зв та їхні нормовані значення. Клас точності зв
- •3.4. Методи нормування похибок зв та правила їхніх округлень
- •Правила округлення значень похибок
- •3.5. Похибки прямих вимірювань
- •Похибки непрямих вимірювань.
- •3.6.Систематична складова похибки та методи її усунення особливості систематичної складової похибоки
- •Визначення систематичної складової похибки (ссп)
- •Методи усунення систематичної складової похибки
- •3.7. Випадкова складова похибки та її визначення загальні положення. Поняття ймовірності
- •Iнтегральний закон розподiлу
- •Диференцiйний закон розподiлу
- •Призначення числових характеристик розподілу
- •Математичне сподiвання та його суть
- •Моменти розподілу
- •Основний закон теорії похибок
- •Нормальний закон розподілу
- •Квантільна оцінка випадкової похибки
- •Розподіл стьюдента
- •Критерії оцінки промахів.
- •3.8. Додавання похибок та визначення сумарної похибки зв та івс
- •Додавання випадкових складових похибки
- •Визначення сумарної похибки івс
- •Визначення сумарної похибки зв
- •Форми запису кінцевого результату вимірювань
- •3.9. Оптимальний вибір точності зв
- •Контрольні запитання до розділу 3
- •Розділ 4 вимірювання температури
- •4.1. Загальні положення. Температурні шкали.
- •4.2. Класифікація методів та засобів вимірювання температури
- •4.3. Термометри опору
- •4.4. Термометри розширення
- •4.6. Термоелектричні термометри
- •Установка контактних термометрів
- •4.7. Пірометри
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •Розділ 5. Вимірювання тиску
- •5.1. Загальні положення. Види та одиниці вимірювання тиску
- •Одиниці вимірювання тиску.
- •5.2. Класифікація методів та зв зв та вимірювання тиску
- •5.3. Рідинні манометри
- •5.4. Вагопоршневі манометри
- •5.5. Деформаційні манометри (дм)
- •5.6. Електричні манометри
- •Контрольні запитання до розділу 5
- •Розділ 6
- •6.1. Загальні положення. Класифікація рівнемірів.
- •6.2. Поплавкові та буйкові рівнеміри.
- •6.3. Гідростатичні та п’єзометричні рівнеміри.
- •6.4. Ємнісні рівнеміри
- •6.5. Акустичні та ультразвукові рівнеміри
- •6.6. Радарні (радіохвильові) рівнеміри
- •Резонансні рівнеміри
- •Адеструктивні рівнеміри
- •Радіолокаційні (радарні) рівнеміри
- •6.7. Радіоізотопні рівнеміри
- •6.8. Кондуктометричні сигналізатори рівня.
- •6.9. Особливості використання рівнемірів
- •6.10. Визначення рівня сипких матеріалів
- •Розділ 7. Вимірювання витрати та кількості речовин
- •7.1. Класифікація витратомірів.
- •7.2. Методи вимірювання витрати і маси сипких матеріалів
- •7.4. Витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •7.5. Індукційні витратоміри
- •Розділ 8 контроль фізичних властивостей речовин
- •8.1.Вимірювання густини рідин. Класифікація та характеристика густиномірів
- •8.2. Вимірювання в'язкості речовинн
- •8.3. Методи вимірювання вологості
- •Контрольні запитання до розділу 8
- •Розділ 9 аналізатори складу рідин та газів
- •9.1. Класифікація аналізаторів складу рідин
- •9.2. Кондуктометричні аналізатори
- •9.3. Потенціометричний метод
- •9.4. Оптичні методи. Загальні поняття.
- •9.5. Колориметричний метод аналізу
- •9.6. Нефелометричні методи аналізу
- •9.7. Рефрактометричні методи аналізу
- •9.8. Поляриметричний метод аналізу
- •9.9.Титрометричний матод аналізу
- •9.10. Акустичні прилади контролю складу рідин
- •9.11. Прилади контролю параметрів якості газів
- •9.12. Хімічні та об'ємопоглинальні газоаналізатори
- •9.13. Теплові газоаналізатори
- •9.14. Магнітні газоаналізатори
- •Контрольні запитання до розділу 9
- •Література Основна
Розділ 3. Похибки результатів та засобів вимірювання
3.1. Розподіл та принципи оцінювання похибок
Результати вимірювання (далі РВ) будь-якої фізичної величини за допомогою засобів вимірювання являють собою приблизну оцінку її значення, так як результат вимірювань у загальному залежить від використаного методу та засобу вимірювань, від самої фізичної величини та експериментатора.
Якість РВ та якість засобів вимірювання (ЗВ) прийнято характеризувати показом їхніх похибок. У загальному, похибка вимірювань – це критерій якості проведених вимірювань і, являє собою відхилення результату вимірювання фізичної величини від її істинного значення. Поняття похибки використовується для оцінки характеристик як ЗВ так і РВ.
Основні причини виникнення похобок: недосконалість методів та засобів вимірювання, зміна умов проведення експерименту, яка може впливати на саму фізичну величину та засоби вимірювання i самого експериментатора. Кожна з наведених причин виникнення похибок зумовлена впливом багатьох чинників, які формують основні складові загальної похибки вимірювання.
Різноманітним є також i характер прояву похибок. Похибки розподіляють на види і їх існує біля 30. Персонал, що зв'язаний із вимірюваннями, повинен чітко засвоїти їхню термінологію.
У першу чергу, потрібно відрізняти похибку засобу вимірювання та похибку результату вимірювань. Ці поняття не ідентичні.
Похибка
результату вимірювань Δ
- це число, яке показує можливі межі
невизначеності значення вимірюваної
фізичної величини (ФВ), тобто, Δ
оцінює відхилення результату Х
вимірювання
ФВ
певним
ЗВ від її істинного
Q
(чи
дійсного
Q)
значення
в
об'єкті.
Похибка
засобу вимiрювання
Δ-
це властивість ЗВ, вимірювати ФВ з
наперед заданою межею невизначеності,
і для визначення цієї властивості у ЗВ
необхiдно
попередньо провести його метрологічні
дослідження, використовуючи вiдповiднi
правила метрологічної атестації або
повірки.
Історично частина назва виду похибок закріпилась за засобами вимірювань, друга частина - за похибками результатів вимірювань, а деякі використовуються по відношенню як перших, так i других. Тому, розглядаючи в подальшому ці терміни, будемо звертати увагу на межі їхніх використовувань.
РОЗПОДІЛ ПОХИБОК ЗА СПОСОБОМ ЧИСЛОВОГО ВИРАЖЕННЯ.
За способом числового вираження розрізняють два види похибок: абсолютні та відносні, а також різновид відносних - приведені.
Абсолютною
похибкою вимірювання ΔХ
називається рiзниця
мiж
результатом вимiрювання
(показом приладу) Х
та
iстинним
(дійсним) значенням Q
вимірюваної
величини («виміряне мінус істинне») i
надається в одиницях вимірюваної
величини:
Δ
X
= Х–
Q
= Х
- Q
.
(3.1)
Так
як істинне значення Q
вимірюваної
величини не відоме, то не відома й
похибка вимiрювання. Тому для одержання,
хоча б приблизних відомостей про неї у
формулу (3.1)
підставляють Q
вимірюваної
величини.
Абсолютна
похибка не може в повній мірі
використовуватись як показник точності
проведених вимірювань, так як одне й
теж її значення, наприклад,
ΔX
= 0.05мм при
Q
=
100мм –
відповідає відносно високій точності
вимірювань, а в другому випадку при
Q
=
1мм – низькій.
Тому, для більш наглядної оцінки точності
проведених вимірювань, введене поняття
відносної похибки.
Відносною
похибкою вимірювання
називається
похибка, яка визначається як відношення
абсолютної похибки вимiрювань
до iстинного
Qіст
чи дiйсного
Q
значення вимiрюваної
величини у вiдповiднiй
точцi
i
подається в долях одиниці або у вiдсотках
(%):
=
(Δ
/
Q
)
* 100% = [(Х
-
Q
)
/ Q
]
*100% =
=
[(Х
- Q
)
/ Q
]
* 100%.
(3.2)
При
використовуванні поняття
для розглянутого вище випадку, високій
точності вимірювань відповідає мале
значення відносної похибки:
=
(0,05/100)* 100%
= 0,05%, а низькій – велике:
=
(0,05/1)* 100%
= 5%.
Але і така наглядна характеристика точності РВ не завжди придатна, наприклад, для нормування похибок ЗВ, так як дійсне значення вимірюваної величини по діапазону його вимірювання (в цьому випадку це значення міри, що приведене до взаємодії з ЗВ), може дорівнювати нулю. У цьому випадку характер зміни відносної похибки ЗВ по його діапазону вимірювання має вигляд гіперболи:
відносна похибка приймає значення безмежності на початку діапазону ЗВ, а найменше значення має в його кінці. У зв’язку із цим, для показу й нормування
похибок ЗВ, використовується різновид відносної похибки – приведена похибка.
Приведеною
похибкою
(вона
відноситься
тільки до
ЗВ)
називається
вiдношення абсолютної
похибки до розмаху N
шкали ЗВ
(або до його діапазону D),
виражене вiдсотках (може
бути виражене і в
долях
одиниці):
=
(Δ
X
/ N)
*100% = (Δ
X
/ D)
*100%. (3.3)
При постійній абсолютній похибці по діапазону вимірювання, приведена похибка теж постійна й дорівнює відносній похибці в кінці діапазону.