17. Право іі пол. Хіі-хііі

Цивільне право: право власності, право володіння.

Право власності передбачала повернення речі і сплату конпинсації за користування нею. Три форми земельної власності: Князівський домен, Боярська та Монастирська вотчиа, земля громади.

Спадкове право: успадковувалося за законом та за заповітом. За законом переваги мали сини померлого. Старший син отрим. частину майна, а молодший батківський двір.

Сімейне право: 1) встанов. моногамії (одношлюбності);2) Поутруднюються розлучення; 3) Сурові покарання передбачаються; 4) Встановлюється шлюбний вік дівчат 12-13 років, чол.. 14-15 років.

Зобов’язальне право: виник. із причинення шкоди. Зобов’язання виникають на підставі договорів усно у присутності свідків. Договори позики не вимагали свідків. Договір позики передбачав сплату відсотків.

Кримінальне право: злочин (образа) –це порушення громадського покою завдання потерпілому, матеріальної, моральної або фізичної шкоди. Суб’єкт злочину будь-яка людина, крім холопа. Різновиди до судового слідства: 1)Звіт (порядок встановл. осіб, що привласнили чужу річ ) 2) Гоніння сліду (розшук злочинця по його слідам) 3) Заклик на торзі про пропажу. Система покарань Віра – грошова пиня, яка сплачується на користь князя. Головнічество – винагорода на користь рідних убитого. 3) продаж – грошовий штраф, який сплачував злочинець на користь князя на сумму якусь. 4) потіки пограбування – вигнання злочинця разом із сімєю. Підстави вбивста у разбої, конокрадства.

18. Суспільний лад кр

Феодали:

Княжі-мужі – особисто служили князю, складали його дружину, князь призначав урядовців і воєвод. Бояри – великі землевласники. Володіли великими земельними наділами, мали військову дружину і приймали учать у боярських радах.

Феодальне залежне населення:

- смерди - більша частина селян, що мали приватне господарство, житло, земельні наділи, платили данину князю і були відносно вільними;

- закупи - люди, що через різні причини втрачали власне господарство і змушені були йти в кабалу до феодала за купу (грошову позичку);

- рядовичі - селяни, що уклали з феодалом ряд (договір), на підставі якого визнавали свою залежність від нього і змушені були працювати за частку виробленої продукції;

- челядь - особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину;

- холопи - населення, що перебувало у повній власності феодала.

19. Державний устрій кр

Ранєфеодальна монархія федерального типу, при якій існувала така піраміда влади: а) на чолі держави - великий київський князь; б) найближче оточення, за допомогою якого великий київський князь управляв державою: особиста дружина, що ділилася на старшу (бояре, мужи) і молодшу, (отроки, дитячі); питомі князі, що стояли своїми військами в значних містах (Чернігів, Переяславль, Псков і ін.) і вправлявші підпорядкованими Рад із князів і старших дружинників складав боярську думу при великому князі, що збирав її для прийняття важливих рішень (виступ . у похід, висновок світу і т.п.); в) суд, збір данини і судових мит здійснювали спеціальні дружинники, що називалися мечниками, вирниками. г) керування невеличкими містами здійснювали намісники великого князя - тисяцькі і посадники.